Скайлаб
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Скайлаб (англ. Skylab, від англ. sky laboratory «небесна лабораторія» — перша американська орбітальна станція. Перебувала на навколоземній орбіті з 1973 по 1979.
Скайлаб | |
---|---|
Основні параметри | |
Повна назва | Орбітальна станція «Скайлаб» |
COSPAR ID | 1973-027A |
NORAD ID | 06633 |
Організація | НАСА |
Тип апарата | орбітальна станція |
Штучний супутник | Землі |
Обертів | 34981 |
Дата запуску | 14 травня 1973, 17:30:00 UTC |
Ракета-носій | Сатурн-5 |
Космодром | мис Канаверал |
Схід з орбіти | 11 липня 1979 |
Технічні параметри | |
Маса | 77 000 |
Розміри |
довжина: 24,6 м максимальний діаметр: 6,6 м |
Орбітальні дані | |
Нахил орбіти | 50 ° |
Період обертання | 93,4 хв |
Апоцентр | 442 |
Перицентр | 434 |
Обертів за добу | 15,4 |
Станція масою 77 т була виведена на орбіту у безпілотному режимі ракетою-носієм Сатурн V[1]. Три експедиції, що працювали на станції протягом 1973—1974, були доставлені модифікованими кораблями Аполлон, що виводились на орбіту меншим носієм Сатурн-1Б. Протягом двох останніх пілотованих польотів додатковий Аполлон / Сатурн IB стояв готовий до старту для порятунку екіпажу на орбіті, якщо у цьому виникне необхідність.
Станція була пошкоджена під час запуску, коли мікрометеоритний щит під дією швидкісного напору повітря відділився від корпусу, відірвавши одну з двох основних панелей сонячних батарей і заклинивши іншу так, що вона не могла розгорнутись. Це призвело до значної нестачі електроенергії і позбавило «Скайлаб» захисту від інтенсивного сонячного опромінення, загрожуючи унеможливити її використання. Найважливішою метою першої експедиції були ремонтні роботи, що полягали передусім у встановленні заміни теплового екрану та звільненні застряглої сонячної батареї.
На станції протягом її функціонування було виконано численні наукові дослідження, зокрема, сонячної корони, природних ресурсів Землі (експеримент EREP); зроблено тисячі фотографій Землі у видимому, інфрачервоному і надвисокочастотному діапазонах.
Існували плани відновлення і повторного використання станції «Скайлаб», які включали підняття і коригування її орбіти з допомогою космічного човника. Проте проєкт Спейс шаттл затримувався, а станція, орбіта якої знижувалась несподівано швидко внаслідок підвищеної сонячної активності, увійшла в атмосферу і зруйнувалася над західною Австралією 1979. Подальші (після програми «Скайлаб») проєкти НАСА були пов'язані з космічними лабораторіями — Спейслаб, Шаттл-Мир та космічна станція «Фрідом» (пізніше — Міжнародна космічна станція).
Повна вартість програми «Скайлаб» становила близько 3 млрд доларів США у цінах того часу.