Loading AI tools
український футболіст, гравець міні-футболу З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сергі́й Вале́рійович Си́тін (нар. 19 липня 1982, Авдіївка, СРСР) — український і російський футзаліст, нападник.
 | ||
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Сергій Валерійович Ситін | |
| Народження | 19 липня 1982 (42 роки) | |
 Авдіївка[1], УРСР, СРСР | ||
| Зріст | 174 см[2] | |
| Вага | 77 кг[3] | |
| Громадянство |  Україна→ Росія | |
| Позиція | нападник | |
| Номер | 18 | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 1999—2001 2001 2002—2007 2007—2009 2009—2015 2013—2015 2015—2019 2019 2019—2020 2021 | Телеком ФК «Шахтар» (Донецьк) МФК «Шахтар» (Донецьк) «Спартак-Щолково» «Діна» → «Діна-д» «Норільський нікель» «Беркут» «Корпорація АСІ» «Спартак» (Москва) | ? (13) 0 (0) ? (149) 89 (65) 142 (71) 4 (5) 102 (43) 8 (4) 21 (13) 14 (5) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | І (г) |
| 2002 2002—2007 |
Україна (студен.) Україна |
5 (5) ? (28) |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
Почав займатися футболом у рідній Авдіївці. З п'ятого класу виступав за міську футбольну команду.
Потім Ситіна запросили в СДЮШОР «Шахтар» після чого він опинився в Донецькому республіканському вищому училищі олімпійського резерву ім. С. Бубки. Він провчився в училищі до 10 класу, а 11 клас закінчував в Авдіївці. Водночас почав виступати за місцеву команду, яка брала участь в чемпіонаті Донецької області. Там його помітили і запросили в донецький «Телеком» з яким він в 17 років уклав свій перший професійний контракт[4].
Після закриття «Телекому» перейшов в донецький «Шахтар» перед сезоном 2001/02. Забив за «гірників» 7 голів в чемпіонаті, але після половини сезону команда знялася зі змагань, результати її матчів було анульовано, і нападник перейшов в іншу донецьку команду, що мала таку саму назву — «Шахтар»[5]. З «гірниками» став чотириразовим чемпіоном і триразовим володарем кубка України. У сезоні 2006/07 став найкращим бомбардиром українського чемпіонату і Кубка УЄФА з футзалу, після чого в червні 2007 року перейшов в клуб російської Суперліги «Спартак-Щолково»[6]. 18 січня 2008 року[7], перебуваючи у статусі лідер збірної України, згідно із домовленістю зі своїм новим клубом, Сергій прийняв російське громадянство[8]. Саме у «Спартаку-Щолково» Сергій встановив особистий рекорд результативності в одному матчі, забивши у ворота «Динамо-Тімаль» шість м'ячів[9].
Двома сезонами пізніше, після того як щолківський клуб покинув Суперлігу через фінансові проблеми, підписав контракт з московською «Діною». У «Діні» з липня 2009 року[10]. Через деякий час став віце-капітаном[11], а згодом і капітаном команди[12]. Влітку 2012 року підписав з «Діною» новий трирічний контракт[13]. Станом на 18 травня 2015 року провів за команду 211 матчів, забив 116 м'ячів[14]. У сезоні 2013/14 допоміг команді вперше за 14 років виграти звання чемпіона Росії, а в наступному сезоні пробився з командою до Фіналу чотирьох Кубка УЄФА.
Свій 50-й матч за «Діну» зіграв в Митищах в XIX Чемпіонаті Росії 17 лютого 2011 року («Діна»-«Митищі» — 0:3), а 100-й матч зіграв в Тирасполі 2 серпня 2012 року з «Лексмаксом» (Молдова) — 3:1. Свій 150-й матч за московський клуб зіграв у Троїцьку 4 жовтня 2013 року в XXII чемпіонаті Росії з «Газпром-Югра».
Свій 50-й м'яч за «Діну» забив у міжнародному товариському матчі в Харкові 6 лютого 2012 року у грі з командою «Титан-Зоря» (Покровське, Україна) — 7:3.
У липні 2015 року підписав дворічний контракт із «Норільським нікелем»[15]
За підсумками регулярного чемпіонату сезону 2017/18 став найрезультативнішим гравцем «Норільського нікеля», забивши 25 голів і віддавши 7 гольових передач[16].
28 січня 2019 року за обопільною згодою розірвав контракт з «Норільським нікелем»[17]. Після цього перейшов у грозненський «Беркут», у якому дограв сезон і став переможцем конференції «Захід» вищої ліги.
2 жовтня 2019 року приєднався до кемеровської «Корпорації АСІ»[18], де провів один сезон[19], бо вирішив повернутися до Москви до своєї сім'ї.
Першу частину сезону 2020/21 провів команді «Видне-Розвиток», що виступає в чемпіонаті Московської області. Пізніше головний тренер «Спартака» Сергій Абрамов покликав нападника в команду і 27 лютого 2021 року той приєднався до москвичів[20].
Після сезону 2020/21 завершив ігрову кар'єру[21].
У складі збірної України з футзалу став срібним призером чемпіонату Європи 2003 року. Наступним великим турніром для Сергія став чемпіонат світу з футзалу 2004 року (6 матчів, 2 голи)[22]. На чемпіонаті Європи 2005 року був основним нападником, вийшовши у стартовому складі у всіх 5 матчах (забив 4 голи), причому у матчі проти збірної Нідерландів був визнаний найкращим гравцем зустрічі[23]. На чемпіонаті чемпіонаті Європи 2007 року зіграв 3 матчі (1 гол)[24].
2002 року у складі студентської збірної України Ситін їздив на чемпіонат світу серед студентів, де зіграв у всіх п'яти матчах (5 голів) і завоював бронзові нагороди[25].
Діна
Норільський нікель
Спартак (Москва)
Найкращий бомбардир чемпіонату України: 2006/07 (37 м'ячів)| Сезон | Клуб | Ліга | Чемпіонат | Кубок | Кубок УЄФА | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | |||
| 1999—2000 | «Телеком» (Донецьк) | Вища ліга | 20 | 5 | 6 | 1 | 0 | 0 |
| 2000—2001 | «Телеком» (Донецьк) | Вища ліга | 32 | 8 | 2 | 0 | 0 | 0 |
| 2001—2002 | «Шахтар» (Донецьк) | Вища ліга | 16 | 12 | 6 | 2 | 0 | 0 |
| 2002—2003 | «Шахтар» (Донецьк) | Вища ліга | 30 | 19 | 7 | 4 | 6 | 7 |
| 2003—2004 | «Шахтар» (Донецьк) | Вища ліга | 30 | 27 | 8 | 10 | ? | ? |
| 2004—2005 | «Шахтар» (Донецьк) | Вища ліга | 28 | 28 | 8 | 4 | ? | ? |
| 2005—2006 | «Шахтар» (Донецьк) | Вища ліга | 30 | 26 | 9 | 6 | ? | ? |
| 2006—2007 | «Шахтар» (Донецьк) | Вища ліга | 36 | 37 | 6 | 3 | 6 | 10 |
| 2007—2008 | «Спартак» (Щолково) | Суперліга | 46 | 37 | 2 | 0 | 0 | 0 |
| 2008—2009 | «Спартак» (Щолково) | Суперліга | 43 | 28 | ? | ? | 0 | 0 |
| 2009—2010 | «Діна» (Москва) | Суперліга | 21[29] | 13 | 1[30] | 1 | 0 | 0 |
| 2010—2011 | «Діна» (Москва) | Суперліга | 20[31] | 11 | 2[32] | 2 | 0 | 0 |
| 2011—2012 | «Діна» (Москва) | Суперліга | 27[33] | 10 | 5[34] | 0 | 0 | 0 |
| 2012—2013 | «Діна» (Москва) | Суперліга | 24[35] | 8 | 6[36] | 5 | 0 | 0 |
| 2013—2014 | «Діна» (Москва) | Суперліга | 25[37] | 16 | 2[38] | 2 | 0 | 0 |
| 2013—2014 | «Діна» (дубль) | Суперліга — дублі | 3[39] | 5 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2014—2015 | «Діна» (Москва) | Суперліга | 25[40] | 13 | 1[41] | 0 | 8[42] | 1 |
| 2014—2015 | «Діна» (дубль) | Суперліга — дублі | 1[43] | 0 | 0 | 0[44] | 0 | 0 |
| 2015—2016 | «Норільський нікель» | Суперліга | 21[45] | 7 | 4[46] | 3 | 0[47] | 0 |
| 2016—2017 | «Норільський нікель» | Суперліга | 28[48] | 6 | 4[49] | 1 | 0 | 0 |
| 2017—2018 | «Норільський нікель» | Суперліга | 35[50] | 26 | 6[51] | 2 | 3[52] | 1 |
| 2018—2019 | «Норільський нікель» | Суперліга | 18 | 4 | 1 | 0 | 0 | 0 |
| 2018—2019 | «Беркут» | Вища ліга | 8 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2019—2020 | «Корпорація АСІ» | Вища ліга | 21 | 13 | 1 | 1 | 0 | 0 |
| 2020—2021 | «Спартак» | Вища ліга | 14 | 5 | 0 | 0 | 0 | 0 |
Має двох дітей[53].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
