Ситно (Замостський повіт)

Ситно^[2] (пол. Sitno, Ситно) — село в Польщі, у гміні Ситно Замойського повіту Люблінського воєводства. Населення — 1109 осіб (2011^[1]).

Село Ситно пол. Sitno Герб Координати 50°46′00″ пн. ш. 23°22′00″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Замойський повіт Гміна Ситно Населення 1109 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 84 Поштовий індекс 22-424 Автомобільний код LZA SIMC 0898219 GeoNames 759190 OSM r6047090 ·R Ситно Ситно (Польща) Ситно Ситно (Люблінське воєводство)  Ситно у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ситно.

Історія

За даними митрополита Іларіона (Огієнка), 1430 року вперше згадується православна церква в селі^[2]. Український історик Іван Крип'якевич датує першу згадку про церкву 1564 роком^[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою^[3].

За німецької окупації 1939—1944 років у селі діяла українська школа^[4].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][5]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	549	102	399	48
Жінки	560	91	352	117
Разом	1109	193	751	165

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ситно (Замостський повіт)

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 148.
3. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 369. (рос. дореф.)
4. Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 417.
5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.