Сиро-маланкарська католицька церква
одна з католицьких церков sui iuris / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Сиро-маланкарська католицька церква?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Си́ро-маланка́рська католи́цька це́рква (лат. Ecclesia Syro-Malankara Catholica, малаял. മലങ്കര സുറിയാനി കത്തോലിക്കാ സഭ) — східно-католицьке верховне архиєпископство sui juris, яке знаходиться в повному євхаристійному спілкуванні з Латинською церквою, так і з 22 іншими східно-католицькими церквами, утворюючи разом Католицьку церкву. У церкві використовується Божественна літургія західносирійського обряду святого Якова. Вона є однією з двох східно-католицьких церков в Індії, інша — Сиро-малабарська католицька церква, яка використовує літургію східносирійського обряду.
Сиро-маланкарська католицька церква | ||||
---|---|---|---|---|
Собор Святої Марії, Тируванантапурам | ||||
Засновники | апостол Тома | |||
Дата заснування | I століття | |||
Статус | Sui iuris | |||
У складі | Католицької церкви | |||
Самостійність проголошена | 20 вересня 1930 | |||
Самостійність визнана | визнана | |||
Перший предстоятель | Гівергіс Іваніос Перший архиєпископ Тируванантапурам | |||
Чинний предстоятель | Базеліос Клееміс Тоттункал Католикос, Верховний архиєпископ Тируванантапурам | |||
Центр | Тируванантапурам | |||
Основна юрисдикція | Індія | |||
Літургічна мова | малаялам, сирійська, англійська, гінді й тамільська | |||
Церковний календар | григоріанський | |||
Єпископів | 25 | |||
Парафій | 1096 | |||
Священиків | 1007 | |||
Ченців і черниць | 234 | |||
Вірних | 458,015[1] | |||
Офіційний сайт | malankara.net |
Сирійсько-католицька церква Маланкари веде свій початок від місій апостола Томи в I столітті[2][3][4][5]. Сирійсько-католицька церква в Маланкарі була створена 20 вересня 1930 року внаслідок профспілкового руху під керівництвом єпископа Мар Гіваргезе Іваніоса, коли вона відокремилася від Маланкарської церкви та увійшла в спілкування з Католицькою церквою. Сама Маланкарська церква виникла внаслідок розколу християнської громади Святого Томи XVII століття; після присяги на хресті Кунан у 1653 р. Маланкарська церква виникла як фракція, яка стояла разом з архидияконом Мар Томою I, присягаючи протистояти авторитету латино-католицького португальського Падройдо. Ця фракція вступила у відносини із Сирійською православною церквою в Антіохії[6][7]. Сирійсько-католицька церква Маланкари представляє групу з цієї фракції Маланкари, яка возз'єдналася з Римом у XX столітті (1930).
Мар Іваніос розпочав переговори з Святим Престолом у 1926 р., щоб увійти в нову церковну унію. Два єпископи, включаючи Іваніоса, священика, диякона та мирянина, були прийняті в Католицьку церкву в 1930 році. Це призвело до значного руху вірян до Католицької церкви Маланкари. Індуїсти, особливо з громади Наїр[8], також приєдналися до Католицької церкви Маланкари[9]. До 1950 року було 65 658 вірян, у 1960 — 112 478, а в 1970-му —183 490. Зараз в Індії та в усьому світі понад 400 000 вірян у понад 12 єпархіях[10].