Loading AI tools
повнометражний аніме-фільм 2001 року режисера Хаяо Міядзакі З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Відне́сені при́видами»[4][5] (яп. 千と千尋の神隠し, Сен то Чіхіро но камікакуші, досл. укр. «Сен та Чіхіро в полоні в духів») — повнометражний анімаційний фільм 2001 року від режисера Міядзакі Хаяо. Знятий студією «Studio Ghibli».
Віднесені привидами | |
---|---|
千と千尋の神隠し | |
Вид | аніме |
Жанр | фентезійний фільм, аніме та манґа в жанрі фентезіd, дитячий фільм, історія про дорослішання[1][2], ісекай, драматичний фільм, надприродне анімеd[3] і аніме-фільмd |
Режисер | Міядзакі Хаяо |
Продюсер | Судзукі Тошіо |
Сценарист | Міядзакі Хаяо |
У головних ролях | Хііраґі Румі Ірина Мію Нацукі Марі Суґавара Бунту |
Оператор | Ацуші Окуі |
Композитор | Хісáйші Джьо |
Монтаж | Такеші Сеяма |
Художник | Такеші Сеяма |
Кінокомпанія | Studio Ghibli |
Дистриб'ютор | |
Тривалість | 125 хв. |
Мова | японська |
Країна | Японія |
Рік | 2001 |
Кошторис | $19 млн |
Касові збори | $274 925 095 |
IMDb | ID 0245429 |
Офіційний сайт | |
Віднесені привидами у Вікісховищі |
Сюжет розповідає про десятирічну дівчину на ім'я Чіхіро Огіні, котра разом із батьками переїжджає до нового дому. Дорогою через незнайомі місця вони випадково опиняються у світі камі. Її батьки перетворюються на свиней через чари відьми Юбаби, і Чіхіро змушена працювати у Юбаби, щоб врятувати батьків та повернутися у людський світ.
Світові касові збори фільму становлять 31,68 млрд. єн ($305 млн)[6]. Через 19 років касовий рекорд «Віднесених привидами» побив інший японський анімаційний фільм під назвою «Клинок, який знищує демонів: Нескінченний поїзд», зібравши $503 млн у 2020 році[7]. Багатьма критиками «Віднесені привидами» вважаються однією з найкращих робіт Міядзакі[8].
На 1 березня 2024 року фільм посідає 31-шу позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.
Батько Акіо, мати Юко та їхня десятирічна дочка Чіхіро переїжджають до нового будинку, розташованого десь у глушині Японії. Переплутавши дорогу до нового будинку і проїхавши через дивний ліс, вони потрапляють у глухий кут: зупиняються перед високою стіною, в якій темніє вхід. Увійшовши туди і пройшовши довгий темний тунель та широкий зелений луг, герої потрапляють у маленьке порожнє містечко, схоже на занедбаний парк розваг, що майже повністю складається з порожніх ресторанів. Ніде немає ані душі, але за приємним запахом батько знаходить відчинений ресторанчик, в якому бачить столи, повні делікатесів і різних страв. Вирішивши розплатитися потім, коли з'явиться господар, батько з матір'ю залишаються перекусити, а Чіхіро вирушає блукати містом. Прийшовши до великого будинку з написом «Купальні Абура-я», вона зустрічає хлопчика Хаку, який вимагає, щоб вона негайно тікала звідси. Настає вечір, місто наповнюють дивні тіні, що з'являються звідусіль. Чіхіро кидається до ресторану, де залишила батьків, і бачить, що вони перетворилися на свиней. Перелякана Чіхіро біжить туди, звідки вони прийшли, але на місці зеленого лугу тепер широка річка.
Хаку знаходить Чіхіро і допомагає їй: проводить у будівлю купалень і пояснює, що відбувається. Виявляється, Чіхіро з батьками опинилися в місті духів, куди приїжджають боги, духи і надприродні істоти з усього світу. Господиня містечка — чаклунка Юбаба, під її управлінням перебувають купальні для надприродних істот. Усіх, крім гостей і своїх працівників, Юбаба перетворює на тварин. Щоб отримати надію на порятунок батьків і повернення додому, Чіхіро повинна працювати в Юбаби. За допомогою нових знайомих — діда Камаджі та банниці Лін — Чіхіро вдається дістатися до кабінету Юбаби й отримати там дозвіл на роботу, а разом з нею — нове ім'я. Тепер Чіхіро зватимуть Сен, і вона працюватиме, не покладаючи рук, щоб допомогти своїм батькам повернути людську подобу та знайти шлях назад.
Пізніше вночі коли Юбаба йде, Хаку знаходить Сен і показує її батьків, яких тримають у свинарнику. Хаку пояснює, що Юбаба контролює людей, забираючи їхні імена; якщо Чіхіро забуде як її насправді звуть, то ніколи не зможе покинути світ духів. Інші працівники купалень погано ставляться до Сен. Першим до купалень прибуває дух забрудненої річки. Сен виявляє, що з нього стирчить ручка велосипеда, і робітники допомагають витягнути з духа велосипед і ще купу сміття. На знак подяки він дарує дівчині гіркий пиріжок, призначення якого вона поки що не розуміє. Також із нього випадає річковий золотий пісок.
Сен впускає до купалень Безликого бога, який роздає працівникам багато золотого піску за зразком Річкового бога, але вимагає за це їжі. Він проковтує все, що йому несуть, у тому числі жадібне жабеня. Внаслідок цього Безликий стає так само жадібним і не може спинитися в поїданні всього, що бачить. Тим часом Сен бачить паперових шикігамі, які атакують дракона, і впізнає в драконі Хаку. Коли він врізається в будинок Юбаби, Сен слідує за ним нагору. Один Шикігамі ховається на її спині та згодом перетворюється на сестру Юбаби, Дзенібу, яка перетворює розпещеного сина Юбаби, Бо, на мишеня. Сен, Хаку і Бо потрапляють у котельню. Сен годує Хаку гірким пиріжком, змушуючи дракона виригнути печатку, яку він викрав у Дзеніби. Сен вирішує повернути печатку власниці, узявши з собою Бо.
Вона стикається з перегодованим Безликим і дає йому решту гіркого пиріжка. Безликий виходить із купалень разом із Сен і виригує все, що з'їв. Лін відводить Сен на залізничну станцію, щоб зустріти Дзенібу, а Сен запрошує Безликого піти слідом, попри протести Лін. Сен, Безликий і Бо вирушають за квитками на потяг, які Сен подарував Камаджі. Тим часом Юбаба наказує вбити батьків Сен, але Хаку показує, що Бо зник, і пропонує повернути його, якщо Юбаба відпустить Сен та її батьків. Юбаба погоджується, але тільки якщо Сен зможе впізнати батьків з-поміж свиней.
Сен зустрічається із Дзенібою, яка дає їй чарівну пов'язку. Хаку з'являється у вигляді дракона, а Сен, Бо і Хаку йдуть до лазні, залишаючи Безликого з Дзенібою. У польоті Сен дізнається, що Хаку є духом річки і вони вже бачилися в минулому. Сен впізнає батьків і Юбаба відпускає їх усіх. Хаку клянеться побачити її знову.
Сен покидає місто духів разом з батьками, які не пам'ятають, що сталося після того, як вони скуштували їжі духів. Повернувшись у світ людей, родина знаходить свою машину вкриту листям і пилом, оскільки минулого багато часу. Вони продовжують подорож до свого нового дому.
Чіхіро Оґіно (яп. 荻野 千尋, Оґіно Чіхіро) (сейю: Хііраґі Румі) — головна героїня фільму. В інтерв'ю творець фільму Хаяо Міядзакі згадує, що Чіхіро — звичайнісінька десятирічна дівчинка[9]. Сейю Хіірагі Румі, яка озвучувала Чіхіро для фільму, дає дещо іншу характеристику Чіхіро: «Вона примхлива і балувана, дуже схожа на сучасних дівчаток»[9]. Коли батьки Акіо і Юко повідомляють Чіхіро, що їм доведеться переїхати в новий будинок, дівчинка сильно переймається і починає вередувати. Вона незадоволена переїздом і заздалегідь вважає свою майбутню школу нудною і нецікавою. З розвитком сюжету Чіхіро проявляє свої найкращі риси характеру — вона відповідальна, терпляча і безкорислива.
На час роботи в лазні Юбаба дає дівчинці ім'я Сен (яп. 千) замість її власного Чіхіро (яп. 千尋), забравши другий ієрогліф з імені. Слово «Чіхіро» перекладається як «бездонна глибина»; дослівно — тисяча хіро (хіро — міра глибини, 1,81 метра). Ієрогліф 千 може читатися також як сен.
Хаку/Ніґіхаямі Кохаку Нусі (яп. ハク/ニギハヤミコハクヌシ, Хаку) (сейю: Іріно Мію) — хлопчик, ім'я якого перекладається як «божество бурштинової річки». Він з'явився «несподівано і незрозуміло звідки», як і Чіхіро (за словами дідуся Камадзі), прийшов до Юбаби й отримав роботу. Вона зробила його своїм учнем. Дідусь Камадзі намагався відмовити Хаку, але той твердо стояв на своєму і з часом став правою рукою чаклунки Юбаби. Після зустрічі з Чіхіро Хаку допомагає їй в її починаннях. Незабаром Хаку розуміє, що зустріч з Чіхіро поступово змінює його і нагадує про те, яким він був, і чому він тут. Пам'ять, яку забрала Юбаба разом з його ім'ям, повертається, і він згадує, що зустрічався з Чіхіро раніше.
Насправді Хаку не людина, а дракон, хранитель річки в людській подобі. Колись у світі людей Чіхіро впала в річку, намагаючись зловити впущений черевичок, і ледь сама не потонула, якби не Хаку, який мешкав в цьому потоці. Коли Чіхіро летить на Драконі від Дзеніби, вона згадує цей момент з дитинства і річку, яка називалася Кохакугава (яп. 琥珀川, бурштинова річка). Хаку теж згадує цю зустріч. Він каже, що його справжнє ім'я — Нігіхаямі Кохаку Нусі, Господар річки. Він стає людиною, і разом з Чіхіро вони летять до купалень Юбаби. Знаючи своє справжнє ім'я, він може тепер піти від чаклунки.
Юбаба (яп. 湯婆婆, Юба: ба) (сейю: Нацукі Марі) — господиня «занедбаного парку розваг», чаклунка, яка не любить, коли їй суперечать, але завжди дотримується своїх обіцянок. Всіх тримає під каблуком, крім рідного сина Бо, якого жахливо балує. Посилає Хаку на небезпечні завдання. Щовечора перевтілюється в птаху і перевіряє свої володіння. Юбабу часто можна застати за перераховуванням золота і перебиранням коштовностей, їй приємно відчувати себе господинею такого великого підприємства, з чималим багатством. Юбаба нікому не довіряє, але вимагає від підлеглих неухильного виконання своїх вимог. Непрацюючі люди і духи її дратують, і вона швидко розправляється з ними: перетворює або на свиню, або на вуглину. Характер Юбаби примхливий, але вона прагне передусім забезпечити обслуговування високопоставлених духів.
Безликий бог Каонасі (яп. カオナシ (仮面男), Каонасі, «чоловік з прийнятим обличчям») — божество, яке не має власного обличчя, постійно перебуває в пошуках нового. За словами Міядзакі, йому хотілося «показати бога-блукача, у якого немає дому і аналогів якого немає в японському фольклорі». Спочатку вибір Безликого припав на Чіхіро, але коли він пропонував їй допомогу, вона відмовилася. Потім йому трапилось жадібне жабеня, яке хотіло відшкребти від підлоги залишки золотого піску, що залишився після обслуговування Річкового Божества (яке було настільки брудним, що спочатку його сприйняли за Духа смітників). Каонасі з'їв його і став таким, яким було жабеня: ненаситним, жадібним, і поступово став перевтілюватися на чудовисько і поїдати працівників купалень. Він ніколи не відрізнявся багатослівністю, але це не вважається його недоліком, тому що дії говорять про особу більше, ніж слова.
Дзеніба (яп. 銭婆, Дзеніба) (сейю: Нацукі Марі) — сестра-близнючка Юбаби. Живе в скромному будиночку з городом поруч зі станцією «Дно болота». Юбаба посилає Хаку вкрасти печатку у Дзеніби. Він вкрав печатку, за що Дзеніба намагається його вбити. Чіхіро вирішує повернути печатку і врятувати Хаку. Дзеніба жорстоко поводиться з Хаку (тому що «він злодій»), після того, як Хаку краде у неї печатку. Але все ж вона прощає його, показуючи, що від будь-якого поганого вчинку можна очиститися. Вона рада і тому, що Каонасі залишився з нею, тому що самій з господарством, хоч і з невеликим, поратися важко — адже при цьому вона намагається не використовувати чаклунства. На прощання Дзеніба подарувала Чіхіро гумку для волосся, яку всі, хто були у Дзеніби, сплели разом. Дзеніба турботлива і скромна за своєю природою, не вимагає нічого більшого від життя, але, як можна переконатися, здатна дати жорстку відсіч.
Лін (яп. リン, Лін) (сейю: Таман Юмі) — дівчина, що служить в лазнях Юбаби. Є наставницею Чіхіро, яка почала працювати у чаклунки. При першій зустрічі з Чіхіро Лін постійно квапила її, називала недотепою, незграбною і вказувала на всі недоліки. Але як тільки Лін дізналася, що Чіхіро отримала роботу, вона була щиро за неї рада і обіцяла свою допомогу у всьому. Буркотлива, але добросердна людина, не позбавлена чарівності. Її мрія — назбирати грошей, щоб виїхати.
Річкове Божество (яп. 川の神, кава но камі, річкове божество) (сейю: Хаясі Коба), «Дух смітників», як назвала цього духа Юбаба, тому що в тому, що прийшло в лазню, не можна було розгледіти Річкове Божество. За словами Міядзакі, «цей бог є невеликою алегорією на забруднення річок»[прим. 1].
Бо (яп. 坊, Бо:)[прим. 2] (сейю: Камікі Реносуке). Жахливо розпещений і примхливий малюк, син Юбаби, у кілька разів більший від неї самої. Він ніколи не залишав своєї кімнати через страх матері перед всілякими інфекціями. Юбаба нечасто його відвідувала, тільки коли він сильно починав вередувати і вона бігла його заспокоювати, догоджаючи новими іграшками або солодощами. Але при зустрічі Дзеніба перетворює Бо на хом'яка і він вирушає з Чіхіро до Дзеніби. Після повернення Бо вже не здається таким примхливим, як раніше.
Акіо Оґіно (яп. 荻野 明夫, Оґіно Акіо) (сейю: Наіто Такасі) — батько Чіхіро, 38 років. Оптимістичний і нерідко необґрунтовано впевнений у собі. Любить ризик, таємниці і добре попоїсти. Непогано знається на історії деяких місць чи міст. Не любить поспішати, роблячи все дуже повільно. Дратівливо ставиться до зауважень на свою адресу і ніколи не приймає їх. Акіо керує іншими, не слухаючи, що добре, а що погано, тільки з власної інтуїції[10]. Порожній погляд (як у нього, так і в дружини), майже тваринна поведінка щодо їжі, повна відсутність розуміння природи і її краси. Йому властива також безпардонність, впевненість в тому, що все можна оплатити грошима. Дочка тут постійно протиставляється своїм батькам. Цікавим є те, що батько Чіхіро їздить на німецькому автомобілі (Audi A4) з лівим кермом, останньої на момент виходу анімаційного фільму моделі. В Японії володіння подібним автомобілем вважається особливо престижним і може схарактеризувати героя як любителя виділятися.
Юко Оґіно (яп. 荻野 悠子, Оґіно Ю: ко) (сейю: Саваґуті Ясуко) — мати Чіхіро, 36 років. Реалістична і сильна жінка. У чомусь схожа з чоловіком, але спокійніша, врівноважена і не така дратівлива. Знає імена шанованих духів і божеств. Трохи зневажливо ставиться до Чіхіро і Акіо, здебільшого покладаючись на Акіо і слідуючи за ним. Здається слабкодухою, і, мабуть[10], так воно і є, враховуючи її поведінку.
Дідусь Камадзі (яп. 釜爺, Камадзій) (сейю: Бунту Суґавара) — шестирукий опалювач в лазнях Юбаби, керівник команди духів Сусуватарі. Майже весь час проводить в роботі — навіть їсть і спить, не полишаючи робочого місця. Він є ніби провідником для Чіхіро в новому для неї світі, тому що першим вказує їй на правила, які тут панують, — робить це не тільки за допомогою слів, а й самим своїм виглядом. Володіє на перший погляд страхітливою зовнішністю — безліччю рук, які здатні, здавалося б, до нескінченності розтягуватися (відповідно до специфіки заняття), вусами і очима, схованими за темними скельцями окулярів, — він насправді сповнений приязні й готовності допомогти. У душі він добряк і романтик. У першу ж хвилину знайомства з Чіхіро обманює одну з працівниць (Лін): каже, що це його внучка, і віддає частину свого обіду, щоб Чіхіро влаштували на роботу. Він також нерідко говорить про любов і намагається допомогти дівчинці. Камадзі, якого інші працівники лагідно називають «дідусь», — дійсно «хранитель вогнища» купалень Абура-я, представляє суть всього колективу як організму, на ділі, як це частенько буває, свідомо відірвав себе від своєї керівниці й навіть деякою мірою морально протистоїть їй.
За словами Міядзакі, «при задумі цього фільму йому потрібно було розробити зовнішність богів. Більшість з них він придумав. Решту почерпнув з японського фольклору». Японські боги не мають ніякої фактичної форми: вони знаходяться в скелях, в стовпах або в деревах. Але їм потрібна форма, щоб піти в купальні.
Наведені основні творці; повний список людей, які брали участь у створенні фільму, див. на сайті IMDB
Посада | Ім'я |
---|---|
Режисер | Хаяо Міядзакі |
Сценарій | Хаяо Міядзакі |
Продюсер | Тосіо Судзукі, Ясуесі Токумен |
Оригінальна музика | Дзьо Хісайсі |
Кінематографія | Ацусі Окуі |
Редакція | Такесі Сеяма |
Дизайн | Норобу Йошіда |
Підбір голосів | Мотохіро Хатанака, Наомі Ясу, Кейко Яґі |
А також Хаясі Коба, Кіто Норіко, Сайто Сіро, Ясуда Кен.
Українськомовне багатоголосе озвучення створене на Студії Омікрон у 2019 році на замовлення кінокомпанії KyivMusicFilm[12].
Заключну пісню Always With Me, Іцумо нандодемо (яп. いつも何度でも)[13] написала і виконала Кімура Юмі, композиторка і арфістка з острова Осака. Текст написав Вакако Каку. Пісня призначалася для незнятого аніме Міядзакі «Рін, художниця з пічних труб» (Ентоцу-каки но Рін (яп. 煙突描きのリン)) .
Інші 20 треків на диску були написані Дзьо Хісайсі. Його «Річка цього дня»Ано хі но кава (яп. あの日の川) отримала 56-у нагороду на Mainichi Film Competition, нагороду в 2001 році на Tokyo International Anime Fair в Theater Movie category і 16-у нагороду — японський золотий диск для анімованого альбому. Пізніше Хісаісі додав текст до Ано хі о кава і назвав нову версію Іноті но намае (いのちの名前 «Ім'я життя»), яку виконувала Хірахара Аяка.
Поряд з оригінальним саундтреком до фільму, існує також і альбом, який складається з 10 композицій.
Spirited Away: Soundtrack | |
---|---|
Композитор | Дзьо Хісайсі |
Виконавець | Хісайсі Дзьо |
Дата випуску | 17 липня 2001 |
Жанр | саундтрек аніме |
Тривалість | 59:51 |
Лейбл | Tokuma Japan Communications |
Продюсер | Судзукі Тосіо[14][15] |
Музику до аніме написав японський композитор Дзьо Хісаіші[16].
У 2002 році «Віднесені привидами» отримали «Оскар» у категорії «Найкращий анімаційний повнометражний фільм», випередивши «Льодовиковий період», «Ліло і Стіч», «Спіріта» та «Планету скарбів»[18].
Це аніме завоювало приз «Золотий ведмідь» Берлінського кінофестивалю в 2002 році, стало найкращим фільмом року на думку Японської та Гонконзької кіноакадемій і було названо найкращою анімаційною стрічкою року Національною радою критиків Америки[19][20].
У 2003 році картина була нагороджена чотирма американськими преміями «Енні» в області анімаційного кіно в номінаціях: «Найкращий фільм», «Найкраща режисура», «Найкраща музика», «Найкращий сценарій».
Рік | Результат | Нагорода | Категорія: одержувач |
---|---|---|---|
2001 | Виграв[21] | Японський фестиваль медіа-мистецтва: Гранпрі разом з Актриса тисячоліття |
Анімація |
2001 | Виграв | Nikkan Sports Film Award | «Найкращий фільм» |
2002 | Виграв | Award of the Japanese Academy | «Найкращий фільм»
«Найкраща пісня Юмі Кімура» |
2002 | Виграв | Золотий ведмідь | Хаяо Міядзакі |
2002 | Виграв | Blue Ribbon Award | «Найкращий фільм»: Хаяо Міядзакі |
2002 | Виграв | Special Commendation | Для акторської сприяння в анімації |
2002 | Виграв | Cinekid Film Award | Хаяо Міядзакі |
2002 | Виграв | «Найкращий фільм» на Durban International Film Festival | Хаяо Міядзакі |
2002 | Номінований | Screen International Award на European Film Awards | Хаяо Міядзакі |
2002 | Виграв | Hong Kong Film Award | «Найкращий азійський фільм» |
2002 | Виграв | Readers 'Choice Award на Kinema Junpo Awards | «Найкращий фільм»: Хаяо Міядзакі |
2002 | Виграв | Los Angeles Film Critics Association Award | «Найкраща анімація» |
2002 | Виграв | Mainichi Film Concours | «Найкращий анімаційний фільм», «Найкраща режисура» і «Найкращий фільм»: Хаяо Міядзакі
«Найкраще музичне оформлення»: Дзьо Хісайсі |
2002 | Виграв | Readers 'Choice Award на Mainichi Film Concours | «Найкращий фільм»: Хаяо Міядзакі |
2002 | Виграв | National Board of Review Award | «Найкращий повнометражний фільм» |
2002 | Виграв | New York Film Critics Circle Award | «Найкращий анімаційний фільм» |
2002 | Виграв | Audience Award на San Francisco International Film Festival | «Найкраща сюжетно-тематична картина» Хаяо Міядзакі |
2002 | Виграв | Special Mention на Sitges — Catalonian International Film Festival | Хаяо Міядзакі |
2002 | Номінований | «Найкращий фільм» | Хаяо Міядзакі |
2003 | Виграв | Оскар | «Найкращий анімаційний повнометражний фільм»: Хаяо Міядзакі |
2003 | Виграв | Saturn Award на Academy of Science Fiction, Fantasy & Horror Films, USA | «Найкращий анімаційний фільм» |
2003 | Номінований | Saturn Award на Academy of Science Fiction, Fantasy & Horror Films, USA | «Найкращий твір»: Хаяо Міядзакі
«Найкраще перекладення»: Сінді Девіс Хьюїтт і Дональд Х. Хьюітт |
2003 | Виграв | Silver Scream Award на Amsterdam Fantastic Film Festival | Хаяо Міядзакі |
2003 | Номінований | British Independent Film Award | «Найкращий зарубіжний фільм» |
2003 | Виграв | Critics Choice Award на Broadcast Film Critics Association Awards | «Найкращий повнометражний фільм» |
2003 | Виграв | Audience Award на Cambridge Film Festival | «Найкращий фільм»: Хаяо Міядзакі |
2003 | Номінований | Chicago Film Critics Association Award | «Найкращий зарубіжний фільм»
«Найкраща музична композиція»: Дзьо Хісайсі |
2003 | Номінований | Cinema Writers Circle Award, Іспанія | «Найкращий зарубіжний фільм» |
2003 | Номінований | Cesar, Франція | «Найкращий зарубіжний фільм»: Хаяо Міядзакі |
2003 | Виграв | Dallas-Fort Worth Film Critics Association Award | «Найкращий анімаційний фільм» |
2003 | Виграв | Film Critics Circle of Australia Award | «Найкращий фільм іноземною мовою» |
2003 | Виграв | Florida Film Critics Circle Award | «Найкраща анімація» |
2003 | Виграв | Golden Trailer Award | «Найкраща сімейна анімація» |
2003 | Номінований | Hugo Award | «Найкраща драматична картина — повнометражна форма» |
2003 | Номінований | International Horror Guild Award | «Найкращий фільм» |
2003 | Номінований | Golden Reel Award на Motion Picture Sound Editors, USA | «Найкраще музичне оформлення»: Петра Вач, Мітіхіро Іто, Тору Ногуті, Роберт Л. Сефтон |
2003 | Виграв
Номінований |
Online Film Critics Society Awards | «Найкращий фільм»
«Найкращий зарубіжний фільм» |
2003 | Виграв
Номінований |
Phoenix Film Critics Society Awards | «Найкращий анімаційний фільм»
«Найбільш проглядається фільм року» |
2003 | Виграв | Golden Satellite Award на Satellite Awards | «Найкраща кінокартина» |
2003 | Номінований | Young Artist Award | «Найкращий фільм-анімація в жанрі „сімейний“» |
2004 | Номінований | Silver Condor на Argentinean Film Critics Association Awards | «Найкращий зарубіжний фільм»: Хаяо Міядзакі |
2004 | Номінований | BAFTA Film Award | «Найкращий неанглійський фільм» |
2004 | Номінований | Nebula Award на Science Fiction and Fantasy Writers of America | «Найкращий сценарій»: Хаяо Міядзакі, Сінді Девіс Хьюітт, Дональд Х. Хьюітт |
Міядзакі спершу планував екранізувати книгу «Таємниче місто за туманами» (Kiri no Mukō no Fushigi na Machi (霧のむこうのふしぎな町). Його ідея була відхилена і тоді він розробив сучасний сюжет з трохи старшою героїнею, але його також відхилили. Третя пропозиція, яка закінчилася «Віднесеними привидами», була успішнішою. Всі три історії оберталися навколо лазні, яка була натхненна лазнею в рідному місті Міядзакі. Він вважав лазню загадковим місцем, бо біля однієї з ванн у лазні були маленькі двері. Міядзакі завжди було цікаво, що стоїть за цим, і він вигадав про це кілька історій[22].
До створення фільму Міядзакі підштовхнуло захоплення його п'ятьох юних знайомих манґою. Мультфільм «Мій сусід Тоторо» призначався для малюків, «Небесний замок Лапута» — для хлопчиків семи-одинадцяти років, «Служба доставки Кікі» розповідала, як старша дівчинка веде самостійне життя. Але не було зроблено жодного фільму для десятирічних дівчаток, які тільки-тільки вступають в пору своєї юності. Мідзакі задумався, як створити фільм, де головними героїнями стали б дівчатка, схожі на самих глядачів. Було дуже важливо зробити героїню простою і без перебільшень. Фільм задумувався не як історія, в якій герої дорослішають, а історія, де під впливом особливих обставин розкривається щось, що вже в них є[22].
Світ духів більше схожий на Едо струмі татемоноен (Токійський музей, Будівельний парк[прим. 4]), ніж на сучасність. У Міядзакі завжди викликали інтерес будівлі, збудовані в псевдозахідному стилі[прим. 5]. Іншим головним джерелом натхнення став рьокан Нотоя (能登谷旅館), традиційний японський готель, розташований у префектурі Ямагата, відомий своєю вишуканою архітектурою та декоративними елементами[23]. Хоча в деяких путівниках і статтях стверджується, що старовинне місто Цзюфень на Тайвані слугувало джерелом натхнення для фільму, Міядзакі заперечує це[24].
Тошіо Сузукі, продюсер фільму, стверджував, що на Міядзакі вплинули такі мультфільми, як «Снігова королева» (1957) і «Пастушка та сажотрус» (1952)[25].
На його думку, дедалі рідше можна знайти переконливе фентезі. Але це не проблема жанру, а проблема людей, які ще не створили фентезі, відповідного насталій епосі[26].
Знімання «Віднесених привидами» розпочали в лютому 2000 року з бюджетом ¥1,9 млрд ($15 млн)[27]. Walt Disney Pictures профінансувала 10 % вартості виробництва фільму за право відмови першочергово американського прокату[28].
Як і у випадку з «Принцесою Мононоке», Міядзакі та співробітники Studio Ghibli експериментували з комп'ютерною анімацією. Персонажів здебільшого малювали від руки. Міядзакі зрозумів, що сюжет перевищить 3 години, якщо робити все за сценарієм[27]. Йому довелося видалити багато сцен і спершу Міядзакі був незадоволений тим, якою вийшла в результаті Чіхіро і вважав, що «Віднесені привидами» стали нудними. Проте до кінця фільму він визнав, що героїня вийшла «чудовою». Юбабу Міядзакі не мав наміру зображати однозначною лиходійкою. Вона керує лазнею і це складна робота. Новачки в будь-якій великій установі почувалися б так само, як Чіхіро. Міядзакі навіть порівнював лазні зі студією Ghibli. З іншого боку він казав, що надто багато дорослих намагаються заробляти на дітях[26].
У 2019 році фільм вийшов в український обмежений кінопрокат 7 лютого 2019 року[4][29][5]; для українського кінопрокату прокатник KyivMusicFilm замовив багатоголосе українськомовне озвучення у Студії Омікрон. 2021 року з нагоди 20-річчя стрічки зусиллями прокатника KyivMusicFilm фільм знову вийшов в український обмежений кінопрокат з тим самим багатоголосим українськомовним озвученням Студії Омікрон[12].
Фільм вийшов в Північній Америці у форматі DVD 17 квітня 2003 року, дистриб'тор — діснеївська компанія Buena Vista Distribution[30], коли увагу було приділено Оскару, який фільм отримав в цьому ж році[прим. 6]. «Віднесені привидами» часто реалізується, продається і зв'язується з іншими аніме Міядзакі, як наприклад, «Небесний замок Лапута», «Відьмина служба доставки» та «Навсікая з Долини вітрів».
Версія північноамериканського дубляжу вийшла на DVD у Великій Британії 29 березня 2004 року. В 2005 перевидана Optimum Releasing з точнішими заголовками доріжок альбому та іншими додатковими рисами[31].
У всіх азійських релізів DVD (включаючи Японії та Китай) було помітно підкреслену кількість червоного кольору в їх передачі картини[32]. Релізи в інших DVD регіонах, наприклад, у Великій Британії, Європі та Австралії використовували передачу картини, де червоний відтінок був значно зменшений.
Телевізійна прем'єра в США цього фільму була у Turner Classic Movies на початку 2006, відразу услід за прем'єрою на Cartoon Network's «Fridays» 3 лютого 2006. 28 березня на Cartoon Network's Toonami почався «Місяць Міядзакі», коли були показані 4 фільми, створені Хаяо Міядзакі, починаючи з «Віднесені привидами», який був першим з чотирьох. Cartoon Network показував цей фільм ще три рази: на Різдво 2006 року, для Toonami's «Переддень, Переддень Нового Року» 30 грудня 2006 і 31 березня. Ще раз фільм був показаний на Turner Classic Movies 3 червня 2007[33].
Перший європейський показ фільму пройшов в Англії 29 грудня 2004 в Sky Cinema 1[34] і також був повторений кілька разів. Перший англійський показ фільму (дубльований англійською) був на ВВС2 20 грудня 2006. Японська версія з субтитрами вперше була показана на ВВС4 26 січня 2008[35].
Канадська телевізійна прем'єра фільму була на CBC Television 30 вересня 2007. Щоб вмістити фільм в 2 години, включаючи рекламні блоки, протягом усього показу були зроблені великі купюри.
Австралійська публічна прем'єра анімаційного фільму «Віднесені привидами» відбулася 24 березня на каналі SBS. Перш фільм був реалізований і показаний на австралійському TV Guide; жодних редагувань фільму не проводилося.
Анімаційний фільм посів десяте місце у списку журналу Empire «100 найкращих фільмів світового кінематографу», складеному в 2010[36]. На Rotten Tomatoes має 96 % схвальних відгуків критиків і 96 % позитивних оцінок пересічних глядачів[37]. Посідає 4-е місце з-поміж найкасовіших аніме-фільмів. Його збори складають $395,6 млн. Світові касові збори багато в чому завдячують перемозі фільму на церемонії нагородження «Оскар», коли Міядзакі здобув нагороду за найкращий анімаційний фільм 2003 року[38]. За версією Wired, «Віднесені привидами» посідають 3-є місце в переліку фільмів студії Ghibli за сумарною якістю[39]. Газета «The Independent» зарахувала «Віднесених привидами» до 35-и найкращих фільмів[40].
Згідно зі Screen Rant, «Психологічні аспекти „Віднесених привидами“ вплинули на важливі зміни в анімації: Чіхіро не перенесено у світ чудес і краси; вона заблукала й налякана, і їй доводиться справлятися з темрявою сама […] Фільм назавжди змінив мультиплікацію, надихнувши глядачів мислити нестандартно та прийняти дитячу реальність, яка включає страх і незахищеність»[41].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.