Селютіна Лідія Яківна

|Примітки=

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Селютіна.

Селютіна Лідія Яківна
Народилася	15 листопада 1920(1920-11-15) Одеса, Українська СРР
Померла	2007
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	письменниця, драматург
Alma mater	Літературний інститут імені Горького і Одеське театрально-художнє училище
Членство	Національна спілка письменників України
У шлюбі з	Трусов Юрій Сергійович
Нагороди

Лі́дія Я́ківна Селю́тіна (15 листопада 1920, Одеса — 2007) — радянська і українська письменниця (драматург, прозаїк). Член Національної Спілки письменників України з 1963 року. Нагороджена медалями та Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (14.11.1980). Заслужений діяч мистецтв України.

Біографія

Народилася в сім'ї залізничника. 1937 року закінчила десятирічку, 1941 року — українське акторське відділення Одеського театрального училища, 1963 року — Літературний інститут імені Горького у Москві.

У 1951—1957 роках працювала в Одеському українському театрі імені Жовтневої революції.

Творчість

Її твори увійшли в репертуар українських театрів УРСР. П'єси «Грози минають» (1956), «Піснею зустрінемо світанок» (1962); збірка оповідань «Іду на вогник» (1970) й ін.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К. : Радянський письменник, 1970. — 540 с.

Посилання

• Одеський краєзнавець: 95 років від дня народження Селютіної Лідії Яківни (5 листопада 2015)
• Одеський краєзнавець: Письменники — ювіляри листопада 2020 року (8 листопада 2020)