Северинівка (Кам'янський район)

Севери́нівка (рос. Севериновка; рум. Severinovca) — українське село в Кам'янському районі в Молдові (Придністров'ї).

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Северинівка.

село

комуна Молдови

Село Северинівка рум. Severinovca
Северинівка
Основні дані
48°04′13″ пн. ш. 28°43′15″ сх. д.
Країна	Молдова
Район	Кам'янський район
Перша згадка	1709
Населення	690 (2008)
Поштові індекси (Poșta Moldovei)	MD-6630[1]
Часовий пояс	UTC+2 і UTC+3
Висота над р.м.	54 м м
Водойма	Кам'янка
Відстань
До районного центру
До Кишинева
Місцева влада
Ідентифікатори і посилання
GeoNames	617438
Freebase	/m/0czb37m
Карта
Северинівка Северинівка (Молдова)
Северинівка у Вікісховищі

Опис села

Село розташоване в центральній частині району. Сільські вулиці простягнулись по обох сторонах вздовж каньйоноподібної річки Кам'янка, маловодного притоку Дністра. Конфігурація села лінійна з багаторядною забудовою. В південній частині село з'єднується з забудовою міста Кам'янка, а в північній — з селом Хрустова. За останні роки поступово зменшувалась чисельність жителів. Станом на 2008 рік в селі проживає 690 чол.

У селі проживають переважно українці — 80%, а також молдовани (близько 15%) та росіяни. Серед віруючих переважно православні.

Історія

Северинівка отримала свою назву в честь одного із синів князя Любомирського, а раніше називалася Деренковим.

Ще в 1709 році існувало доволі значне поселення, що складалось головним чином із шляхтичів, яким князем Любомирським здавались подарункові садиби. Потім сюди почали приходити молдовани з сусідньої Бессарабії.

Наприкінці XVIII ст. при Катерині II Северинівка була конфіскована в казну за борги князя Любомирського. В ті часи тут проживало 974 православні парафіяни, більшу частину яких складали селяни-українці. Головним заняттям жителів було хліборобство, багато промишляли візництвом. В окремих дворах займалися товарним овочівництвом на угіддях, за що отримали звання «капусники».

У 1867 р. на кошти, відпущені скарбницею, в селі збудували церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці. Тоді ж спорудили дзвіницю і відкрили церковно-приходську школу.

Відомо, що в 1888 р. Северинівка та інші приходи Ольгопольського повіту відвідав з інспекцією Єпископ Балтський Преосвященний Димитрій. Він випробував учнів церковноприходської школи на знання священної історії та катехизису і схвалив їх високий рівень знань.

На початку XX ст. село було охоплено селянськими хвилюваннями.

Зі становленням влади Рад поміщицька земля була перерозподілена за числом душ в кожному дворі, а біднякам роздали сільськогосподарський інвентар, насіння, худобу.

У відповідь на продрозкладку, що проводилась владою, в Северинівці було піднято антирадянське повстання. Картельний загін Червоної Армії оточив село. 70 жителів Северинівки, затриманих як учасників повстання, було розстріляно. Як додаткова міра залякування було заборонено ховати вбитих.

В середині 20-х в селі розпочалась колективізація. Жителі села згадували: «Комуни організовували з батраків. Заможніших селян стали виганяти з власних будинків, а землю, худобу та інвентар забирали в колгосп. У колгоспі не було приміщень ля худоби і годувати її не було чим. Так і губили добро». Перший колгосп в Северинівці називався «Борець праці».

В 1941 році село зайняли румунські війська, що утворили сільськогосподарську комуну. В період окупації в селі діяла підпільна антифашистська організація. Підпільники випускали листівки, саботували посів та збір урожаю.

В післявоєнний період в Северинівці було розміщено відділення Кам'янського радгоспу ім. Калініна. Радгосп базувався на вирощуванні зернових, технічних та кормових культур, садівництві та городництві.

В 60-70 рр. в селі були побудовані школа, дитячий садок, Будинок культури, магазин, фельдшерсько-акушерський пункт, розбитий парк, відкрився Літературно-меморіальний музей П. П. Вершигори та бюст героя, встановлений пам'ятник односільчанам, що загинули на фронтах війни.

В 90-ті рр. в селі був відкритий молитовний дім Покрова Пресвятої Богородиці.

Уродженці села

• Вершигора Петро Петрович — російський радянський письменник, Герой Радянського Союзу.
• Лефтій Антоніна Володимирівна (1945) — радянська, українська актриса.
• Мариківський Євмен Іванович — український радянський диригент, педагог.

Джерела

• Кривенко А. В., Бурла М. П., Фоменко В. Г. и др. География Каменского района ПМР. -Тирасполь, 2009. −191 с.

Примітки

1. http://date.gov.md/ro/system/files/resources/2015-11/coduri%20postale%20RM.xlsx

Посилання

• Sewerynówka (7) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 462. (пол.)