Світська інвеститура
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Світська інвеститура (англ. lay investiture[1]) — середньовічне право світських правителів Священної Римської імперії призначати (пізніше лише затверджувати) вищих духовних осіб. Після відокремлення від духовної інвеститури світська проводилася вручанням скіпетра — емблеми світської влади, і закріпленням відповідних земель за ієрархами (до цього — вручанням персня та посоху).
Архієпископи, єпископи й настоятелі монастирів давали васальну клятву правителю, тим самим потрапляючи до нього в залежне становище із зобов'язанням нести всі повинності[2][3][4], тому під світською інвеститурою також розуміється церемонія введення васала у володіння феодом.[5]