Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Священий синод УПЦ Московського патріархату — третій орган управління організацією УПЦ МП після Собору та Собору єпископів. Скликається в перервах між останніми щонайменше чотири рази на рік.
Синод, згідно зі статутом[1], є органом управління церквою у період між Соборами єпископів (Архієрейськими соборами).
Синод очолюється Митрополитом київським і всієї України (місцеблюстителем за версією РПЦ) і складається з десяти, включаючи митрополита київського, єпархіальних архієреїв — семи постійних і трьох тимчасових членів. Тимчасові члени синоду викликаються на сесію по черзі кожних півроку. Синод скликається Митрополитом Київським і всієї України (Місцеблюстителем) за потребою, але не рідше, ніж чотири рази на рік, і підзвітний Собору єпископів.
Синод є апеляційним церковним судом щодо єпархіальних судів Української православної церкви.
Секретарем Синоду є Керуючий справами Київської митрополії Української православної церкви. Він є постійним членом синоду за посадою. До його обов'язків входить підготовка матеріалів до засідання синоду і складання його журналів.
Участь членів синоду в його засіданнях є їхнім канонічним обов'язком. Відсутність без поважних причин членів синоду підлягає братньому напоумленню. У виняткових випадках кворум синоду становлять 2/3 його членів. Як правило, засідання синоду є закритими. Члени Синоду мають бути в клобуках і сідають за протоколом, з урахуванням старшинства хіротоній.
Синод працює на підставі порядку денного, який подається Головуючим і синодально схвалюється на початку першого засідання. Питання, що потребують попереднього вивчення, Головуючий завчасно направляє членам синоду. Члени синоду можуть вносити пропозиції щодо порядку денного і порушувати питання з попереднім повідомленням про те Головуючого.
Головуючий керує засіданнями згідно з прийнятим регламентом. У випадку, якщо Митрополит Київський і всієї України з якоїсь причини тимчасово не може виконувати обов'язки Головуючого у Синоді, його обов'язки виконує старший за архієрейською хіротонією постійний член синоду. Тимчасовий Головуючий у Синоді не є канонічним Місцеблюстителем.
Справи у синоді вирішуються загальною згодою усіх членів, які беруть участь у засіданні, або більшістю голосів. При рівній кількості голосів голос Головуючого є вирішальним. Ніхто з присутніх членів синоду не може утриматися від голосування. Кожний з членів синоду у разі незгоди з ухваленим рішенням може висловити окрему думку, про що він має заявити на тому ж засіданні із викладенням її підстав і подати у письмовому вигляді не пізніше трьох днів з дня засідання. Окремі думки додаються до справи, не зупиняючи її вирішення. Головуючий не може своєю владою знімати з обговорення запропоновані у порядку денному питання, перешкоджати їхньому вирішенню або припиняти втілення у життя прийнятих рішень. Коли у синоді розглядається справа за скаргою на членів синоду, зацікавлена особа може бути присутня і давати пояснення, але під час вирішення справи вона повинна залишити зал засідань. При розгляді скарги на Головуючого він передає головування старішому за архієрейською хіротонією архієреєві з числа членів синоду.
Усі журнали та постанови синоду підписуються спочатку Головуючим, а потім усіма присутніми на засіданні членами, навіть якщо деякі з них не згодні з ухваленим рішенням і подали про те окрему думку. Постанови синоду набирають сили після їх підписання.
Починаючи з 2019 року, публікацію журналів Синоду УПЦ було припинено без жодних пояснень (останніми було оприлюднено журнали засідання від 17 грудня 2018 року), відтоді тексти їх недоступні.[2]
Ще три члени обираються з архієреїв по черзі на кожну сесію.
В УПЦ МП діють синодальні установи, які відповідають за певне коло загальноцерковних справ, що входять до їхньої компетенції. Синодальні установи утворюються або ліквідуються рішенням Собору єпископів або синоду та підзвітні їм. Вони очолюються особами, які призначені синодом. Синодальними установами УПЦ МП є:
За потребою можуть бути створені й інші синодальні установи. Діяльність синодальних установ регулюється їхніми власними Статутами, які схвалюються Священним синодом Української православної церкви та затверджуються Митрополитом Київським і всієї України. Митрополит Київський здійснює вищий нагляд за діяльністю синодальних установ.
Голова: Антоній (Паканич), митрополит Бориспільський і Броварський.
Голова: митрополит Чернівецький і Буковинський, Мелетій (Єгоренко).
Секретар: Протоієрей Миколай Данилевич.
Голова: митрополит Вишгородський Павел (Лебідь), вікарій Митрополита Київського і всієї України, намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.
Голова: митрополит Херсонський і Таврійський Іоанн (Сіопко).
Секретар: ігумен Аркадій (Демченко).
Голова: митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич).
Голова: архідиякон Сергій Косовський.
Голова: митрополит Львівський і Галицький Августин (Маркевич).
Голова: митрополит Полтавський і Миргородський Филип (Осадченко).
Голова: єпископ Обухівський Іона (Черепанов).
Голова: протоієрей Віталій Косовський.
Голова: єпископ Ірпінський Климент (Вечеря).
Голова: єпископ Львівський і Галицький Філарет (Кучеров).
Керівник: Волинець Валентин Феодосійович, заслужений юрист України, адвокат.
Голова: протоієрей Володимир Савєльєв
Голова: протоієрей Геннадій Батенко.
Голова: ігуменя Серафима (Шевчик), настоятельниця Одеського Свято-Михайлівського жіночого монастиря
Голова: єпископ Макарівський Іларій (Шишковський), вікарій Київської митрополії.
Голова: митрополит Кам'янець-Подільський і Городоцький Феодор (Гаюн).
Голова: єпископ Новокаховський та Генічеський Філарет (Звєрєв).
Голова: єпископ Ровеньківський і Свердловський Пантелеймон (Поворознюк).
Голова: священик Віктор Яценко.
Голова: єпископ Запорізький і Мелітопольський Іосиф (Масленніков).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.