Сарису (Казахстан)

Сарису (каз. Сарысу) — річка в Карагандинській і Кизил-Ординській областях Казахстану. Довжина 671–800 км, площа басейну 81 600 км². Утворюється злиттям річок Жакси-Сарису, Нарбак, Шотан. У місці стику річок знаходиться водосховище Полівноє.^[2]

Сарису
48°47′38.000000100402″ пн. ш. 72°1′57.000000099996″ сх. д.
Витік	водосх. Полівноє
• координати	48°47′38″ пн. ш. 72°01′57″ сх. д.
• висота, м	521 м
Гирло	озеро Теліколь
• координати	45°11′50″ пн. ш. 66°36′30″ сх. д.
• висота, м	120 м
Похил, м/км	0,5 м/км
Країни:	Казахстан[1]
Прирічкові країни:	Казахстан Карагандинська область Кизилординська область
Регіон	Карагандинська область
Довжина	671-800 км
Площа басейну:	81 600 км²
Середньорічний стік	7,3 м³/сек (382 км від гирла)
Притоки:	ліва: Кара-Кенгир
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сарису.

Географія

Річка починає свій витік за 60 км на схід — північний схід від смт Атасу, тече в межах Казахського дрібносопковика в південно-західному напрямі, в нижній течії — західною околицею пустелі Бетпак-Дала. У верхів'ях долина вузька, в низов'ях — шириною до 5—10 км; на нижній ділянці — обширні конусні наноси. Живлення снігове. Середня витрата води за 382 км від гирла — 7,3 м³/сек; пересихає у верхів'ях і пониззі з липня по січень. Постійний стік сягає нижче лівої притоки — Кара-Кенгира. Довжина річки змінюється в залежності від пори року, з 671 до 800 км. Вода Сарису сильно мінералізована — від 0,45-0,75 г/л при високому рівні води і до 5,5 г/л — при низькому. Річкова вода використовується для промислового водопостачання і зрошування.

Назва

Назва річки із казахської мови перекладається як: сари — «жовтий», су — «вода», тобто: «жовта вода». Пов'язана із великою кількістю піску, який вимивається водами річки, особливо під час повеней.

Історія

Раніше, за даними археологічних і гідрологічних досліджень, річки Сарису, Іргиз, Тургай і Чу мали загальний стік в басейн Сирдар'ї → Аралу. З часом, через наростання посушливості клімату, і тектонічних процесів підняття земної кори, обширний басейн Аралу розпався на кілька окремих безстічних систем. Разом з тим внаслідок тих же тектонічних явищ Узбой,^[3] перестав впадати у Каспійське море і став одним з сухих ваді між Аралом і Каспієм^[4].

Примітки

1. GEOnet Names Server — 2018.

   d:Track:Q1194038
2. Карта M-43-25 1984 рік. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 28 лютого 2013. [Архівовано 2013-05-02 у Wayback Machine.]
3. Один із рукавів Амудар'ї через Сарикамиське озеро впадав у Каспійське море.
4. Путешествие по уснувшей реке. Путешествие по уснувшей реке 2 (рос.)

Посилання

• Портал «Географія»

• Сарису // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
• Топографічні карти. Масштаб: 1 : 200 000. L-42-25 1980 рік (Гирло) ← L-42-26 1981 рік ↓ L-42-20 1980 рік ↓ L-42-14 1985 рік ↓ L-42-08 1984 рік ↓ L-42-02 1983 рік ← L-42-03 1984 рік ← L-42-04 1987 рік ↓ M-42-34 1981 рік ← M-42-35 1982 рік ← M-42-36 1982 рік ↓ M-42-30 1977 рік ← M-43-25 1984 рік (Витік)