Салакія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Сала́кія, або Сала́ція (лат. Salacia; від лат. salum — морська піна) — у римській міфології богиня джерел, відкритого бурхливого моря та морської води; також божество солоної води і покровителька мореплавців[2]. За міфами, дружина Нептуна, мати Тритона. Ототожнювалася з грецькими Фетідою і Амфітрітою.
Коротка інформація Салакія, Божество в ...
Салакія | |
---|---|
Божество в | давньоримська релігія |
Покровитель для | солоні води, море і джерело |
Діти | Тритон[1] |
Закрити
Вшановувалася римськими гетерами. Їй поклонялися моряки, рибалки й ті, хто вирушав у далеку морську подорож.
Подекуди слово «Салакія» зустрічається і як епітет Венери (Афродіта), що народилася з морської піни[3].