Loading AI tools
колишня європейська монархічна держава в Німеччині З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Саксен-Лауенбурзьке герцогство (нім. Herzogtum Sachsen-Lauenburg) — герцогство у Північній Німеччині, що існувало в XIII — ХІХ століттях на території Нижньої Саксонії, зі столицею в Лауенбурзі-на-Ельбі (з 1619 року — в Ратцебурзі). Займало терени німецького повіту герцогство Лауенбург. У 1296—1803 роках перебувало у складі Священної Римської імперії; у 1803—1814 — в унії з Данією; у 1814—1876 роках — у складі Пруссії та Німецької імперії.
Саксен-Лауенбурзьке герцогство нім. Herzogtum Sachsen-Lauenburg | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Саксен-Лауенбург 1848 р. | |||||||||||
Столиця | Лауенбург-на-Ельбі (до 1619 р.) Ратцебург (з 1619 р.) | ||||||||||
Форма правління | герцогство | ||||||||||
Історичний період | Середньовіччя | ||||||||||
- Відокремлення від герцогства Саксонія |
|||||||||||
- Поділ на Саксен-Мьольн-Бергедорф та Саксен-Ратцебург |
1303–1401 | ||||||||||
- Персональна унія: - з Люнебург-Целле - з Брауншвейг-Люнебург |
1689–1705 1705–1803 | ||||||||||
- Розпуск через Наполеонівські війни |
1803–1814 | ||||||||||
- Персональна унія: - з Данія - з Пруссія |
1814–1864 1865–1876 | ||||||||||
- До складу Пруссії | 1876 | ||||||||||
| |||||||||||
|
Герцогство утворилося після того, як імператор Фрідріх I Барбаросса розділив колишнє Саксонське герцогство на герцогство Саксен-Лауенбург і герцогство Саксен-Віттенберг. Столицею герцогства Саксен-Лауенбург стало місто Лауенбург, а 1619 р. столиця була переміщена в Ратцебург. Герцоги Саксен-Лауенбургу і Саксен-Віттенберга змагались за право вважатися виборщиками імператора від імені свого саксонського герцогства.
У 1314 році відсутність письмового закону про вибори імператора призвела до того, що було вибрано одразу два імператори: 19 вересня представник Кельна, пфальцграф, герцог Саксен-Віттенберзький і Генріх Хорутанський (вважався королем Богемії) обрали Фрідріха Красивого, а наступного дня виборщики від Майнца та Тріра, герцог Саксен-Лауенбурзький та Іоанн Люксембурзький (також називав себе королем Богемії) проголосували за Людовіка Баварського. Аби уникнути таких непорозумінь, 1356 р. був опублікований імператорський указ, згодом відомий як «Золота булла», в якому був строго прописаний порядок виборів імператора Священної Римської імперії і склад вибірників. Згідно із Золотою буллою, право обирати імператора отримала Віттенберзька гілка Саксонського дому.
Починаючи з XIV століття герцогство Саксен-Лауенбург іменувало себе Нижня Саксонія (нім. Niedersachsen), проте поширеною була й назва Саксонія для позначення територій, що входили в герцогство Саксонія в межах 1180 р. Тому, коли в 1500 році в Священній Римській імперії були утворені імперські округи, округ, до складу якого увійшло герцогство Саксен-Лауенбург з навколишніми територіями, отримав назву «Саксонський округ», а той, до якого увійшло кероване Веттінами Саксонське курфюрство — «Верхньосаксонський округ». Проте термін «Нижня Саксонія» все більше входив у побут, і «Саксонський округ» був перейменований в «Нижньосаксонський округ».
1689 року, зі смертю герцога Юлія-Франца, згасла чоловіча лінія Саксен-Лауенбурзької гілки роду Асканії, проте Саксен-Лауенбурзькі закони дозволяли спадкування і по жіночій лінії. Тому дві живі на той час (із трьох) доньки Юлія-Франца — Анна Марія Франциска і Сибілла Августа — почали боротьбу за спадщину. Цим скористався герцог Георг Вільям князівства Люнебург-Целле, що входило до складу сусіднього Брауншвейг-Люнебурзького герцогства, який вторгся в Саксен-Лауенбург зі своїми військами, перешкодивши сходження на трон законної спадкоємиці Анни Марії Франциски.
Оскільки інші монархії визнали права Анни Марії, то конфлікт почав розростатися, втягнувши сусідні герцогство Мекленбург-Шверін, герцогство Гольштейн, п'ять володінь в Ангальті під керівництвом роду Асканії, курфюрство Саксонію (де з 1422 року також правили представники роду Асканії), Швецію і маркграфство Бранденбург. У бойові дії були залучені Люнебург-Целле і данський Гольштейн, які 9 жовтня 1693 р. погодились, що оскільки Целле де-факто контролює майже все герцогство Саксен-Лауенбург, то воно до нього і перейде, а фортеця в Ратцебурзі, укріплена за час панування Целле і спрямована проти Гольштейна, буде зруйнована. Натомість Данський Гольштейн, який захопив Ратцебург і зруйнував фортецю, виведе свої війська.
Таким чином майже все герцогство Саксен-Лауенбург (окрім ексклава Хадельн) перейшло до молодшої гілки Вельфів — Ганноверської династії, в той час як законні спадкоємиці — Анна Марія Франциска і Сибілла Августа — які так і не відмовилися від своїх домагань, були вигнані і доживали свій вік в Плосковіцях в Богемії.
Однак імператор Леопольд I відмовив Целле у праві на володіння Саксен-Лауенбургом, і зберіг Хальден, недосяжний для Целле, під своїм заступництвом. Лише в 1728 році його син Карл VI дарував Георгу II Саксен-Лауенберг в льон, остаточно узаконивши захоплення, здійснене наприкінці XVII століття.
У 1803—1805 роках герцогство було окуповано французькими військами, які потім пішли воювати з Австрією. Восени 1805 року на початку Війни третього коаліції герцогство було зайнято англійськими, шведськими і російськими військами. В грудні Французька імперія передала Саксен-Лауенбург, яким все одно вже не володіла, Прусському королівству.
1806 року, після розпуску Наполеоном Священної Римської імперії, Пруссія приєдналась до Четвертої коаліції і вступила у війну з Францією. Восени 1806 р. прусські війська були розбиті в битві при Єні та Ауерштадті, Франція знову окупувала Саксен-Лауенбург і включила його до складу свого сателіта — Вестфальського королівства. 1810 року велика частина колишньої території герцогства — за винятком Амт-Нойхауса, що залишилась в складі Вестфалії — була анексована Французькою імперією.
Після розгрому Франції Віденський конгрес відновив герцогство Саксен-Лауенбург, яке стало членом Німецького союзу. На півночі Європи був проведений обмін територіями: Ганновер отримав колись прусський Східна Фризія, а Пруссія отримала натомість колись Ганноверський Саксен-Лауенбург. 7 червня 1815 р. Пруссія передала Саксен-Лауенбург Данії, аби компенсувати данські претензії на колишню Шведську Померанію, що увійшла до складу Пруссії; додатково до цього Пруссія виплатила Данії 2 600 000 талерів. Саксен-Лауенбурзьке герцогство стало управлятися данськими королями в рамках персональної унії.
1864 року Пруссія окупувала герцогство під час Дансько-Прусської війни. 1865 року збори станів Саксен-Лауенбург запропонувало прусського короля Вільгельма I прийняти титул герцога Саксен-Лауенбурзького. Він погодився, і став правити герцогством в рамках персональної унії. Вільгельм призначив прем'єр-міністра Пруссії Отто фон Бісмарка міністром Саксен-Лауенбургу. 1867 року герцогство увійшло до складу Північнонімецького союзу.
1871 року Саксен-Лауенбурзьке герцогство увійшло до складу об'єднаної Німецької імперії. 1876 року уряд герцогства і збори станів ухвалили рішення про розформування герцогства, що і було зроблено 1 липня 1876 р. Його землі увійшли до складу провінції Шлезвіг-Гольштейн як район «Герцогство Лауенбург».
Крім території сучасного району «Герцогство Лауенбург», до складу герцогства раніше входили й інші землі, в основному розташовані на південь від річки Ельба:
До герцогів включають Бернхарда і його сина Альбрехта, які правили Саксонським герцогством до його розділу на Саксен-Лауенбург і Саксен-Віттенберг.
1305 року брати розділили герцогство між собою, утворивши лінії Бергедорф-Мелін і Ратцебург-Лауенбург.
1401 року старша гілка згасла, і Лауенбург об'єднався під лінією Ратцебург-Лауенбург.
1401 року молодша гілка успадкувала Лауенбург і володіння старшої гілки.
Протягом 113 років герцогством правили представники дому Вельфів, однак лише 1728 р. Карл VI дарував їм Саксен-Лауенберг в льон, узаконивши захоплення, здійснене наприкінці XVII століття.
Протягом 50 років герцогство Саксен-Лауенбург, будучи членом Німецького союзу, знаходилося в персональній унії з королівством Данія.
Протягом 12 років герцогство Саксен-Лауенбург перебувало в персональній унії з Пруссією, було членом Північнонімецького союзу, входило до складу Німецької імперії.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саксен-Лауенбурзьке герцогство
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.