Кі́ра Олекса́ндрівна Ру́дик (14 жовтня 1985, Ужгород) — українська громадська та політична діячка, народний депутат Верховної Ради України IX скликання, голова партії «Голос»[2]. Віцепрезидент Альянсу лібералів і демократів за Європу з 4 червня 2022 року[3].
| Рудик Кіра Олександрівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 14 жовтня 1985[1] (38 років) Ужгород, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | політична діячка, керівниця |
| Alma mater | Національний університет «Києво-Могилянська академія» (2008) |
| Знання мов | українська, англійська і російська |
| Членство | Верховна Рада України IX скликання |
| Посада | народна депутатка України, голова партії «Голос», віцепрезидентка АЛДЄ |
| Партія | Голос |
| |
До початку політичної кар'єри побудувала кар'єру в українській та американській ІТ-індустрії[4][5]. Входила до правління Американської торговельної палати в Україні та Асоціації IT України[6].
Дитинство та освіта
Народилася 14 жовтня 1985 року в Ужгороді.
2002 року із золотою медаллю закінчила місцеву школу № 1 із поглибленим вивченням англійської, брала участь у шкільних олімпіадах з математики, фізики, хімії, української мови та інших предметів[7]. Закінчила музичну школу за двома напрямами: фортепіано та ударні інструменти.
2008 року здобула диплом магістра в Києво-Могилянській академії, захистивши дипломну роботу на тему «Автоматизовані агентно-орієнтовані системи в управляючих системах та технологіях».
Випускниця Стенфордської програми для жінок-керівниць у 2018 році.
Кар'єра та бізнес
2005 року, на третьому курсі Києво-Могилянської академії, Кіра почала працювати в ІТ-сфері, в компанії Software MacKiev[8].
З 2007 року тестувала програмне забезпечення у компанії TAIN Ukraine[6] Працювала менеджером кількох ІТ-проєктів, зокрема американських MiMedia (2010—2013) та TechTeamLabs (2013—2016), увійшла до команди "Ring Ukraine"[9].
Політична діяльність
У 2019 році Кіра Рудик обрана депутаткою Верховної Ради IX скликання під третім номером у виборчому списку партії «Голос». У парламенті стала першою заступницею голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації[10]. Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Сінгапуром. Член міжфракційного об’єднання «Рівні можливості», що має на меті забезпечення гендерної рівності.
Виступає проти підвищення податків для ІТ-фахівців[11][12] Співавтор низки законопроєктів[13] у галузі економіки, соціального захисту, захисту тварин тощо.
12 грудня 2019 року Рудик стала співголовою об'єднання «Гуманна країна», створеного за ініціативи UAnimals для захисту тварин від жорстокості[14]. У «Гуманній країні» займається просуванням законів щодо гуманного ставлення до тварин.
11 березня 2020 року з'їзд партії «Голос» обрав Кіру головою партії. До цього головою партії був Святослав Вакарчук. У липні 2020 Кіра Рудик заявила про перехід партії в опозицію[15]. «Голос» став першою ліберальною партією, яка сформувала фракцію у Верховній Раді. За результатами місцевих виборів 2020 року партія забезпечила обрання понад 300 своїх представників у місцеві ради, в тому числі в Києві, Львові, Рівному та ще 50 містах та громадах. Більш ніж 50% обраних від «Голосу» депутатів — жінки.
Під керівництвом Рудик партія «Голос» стала першою з України, яка отримала членство в Альянсі лібералів і демократів за Європу (АЛДЄ)[16]. Також із 2023 року партія «Голос» є членом міжнародного ліберального об'єднання «Liberal International».
4 червня 2022 року обрана віцепрезиденткою АЛДЄ, вперше в історії з числа країн, які не є членами ЄС[3]. На посаді віцепрезидентки АЛДЄ, напередодні ухвалення рішення про надання Україні статусу кандидата в члени ЄС, здійснила робочий візит до Брюсселя, де провела політичні зустрічі підтримки історичного рішення з європейськими парламентарями[17].
У ALDE забезпечує взаємодію партій з Україною, адвокацією жіночого лідерства в програмі Alliance of Her[18].
Послідовно виступає за інтеграцію України до Європейського Союзу та НАТО.
4 вересня 2020 року Російська Федерація включила Рудик до списку осіб, щодо яких запроваджуються спеціальні економічні заходи[19].
Законотворча діяльність
- Авторка проєкту постанови про масове тестування громадян України на антитіла до COVID-19.
- Авторка поправок і пропозицій до закону про ринок землі, завдяки яким громадяни РФ або будь-хто афілійований із ними не мають права купити українську землю.
- Співавторка закону про підтримку малого та середнього бізнесу під час пандемії коронавірусу, згідно з яким було скасовано ЄСВ та будь-які перевірки фіскальних органів[20].
- Співавторка законопроєкту про стимулювання розвитку сфери інформаційних технологій в Україні (альтернативний “Diia.City”).
- Співавторка закону про е-паспорт та е-паспорт для виїзду за кордон.
- Співавторка закону про віртуальні активи.
- Співавторка закону про режим paperless у публічних послугах.
Російсько-українська війна
З початком повномасштабної агресії Росії 24 лютого 2022 року бере активну участь у формуванні сталої міжнародної підтримки України. В день російського вторгнення була у Верховній Раді, де підтримала введення воєнного стану та ухвалення всіх необхідних для оборони законопроєктів.
Із перших днів війни у спілкуванні з європейськими й американськими політиками та міжнародними медіа виступала за впровадження безполітної зони над Україною[21], а також за швидке надання Україні необхідного озброєння[22]. Виступає за перемовини України та її партнерів із Росією виключно з позиції сили[23][24].
Активно підтримує конфіскацію заарештованих російських активів на користь України, а також визнання Росії країною-спонсором тероризму для подальшого розширення санкцій.
Разом із Вільямом Браудером бере участь в адвокаційній кампанії задля ухвалення законів про конфіскацію майна країни-агресора, зареєстрованого у США, Канаді та Британії, та направлення коштів на підтримку української армії, українських біженців, а також для подальшого відновлення країни від наслідків війни[25].
У травні 2022 року вона була в Шотландії, де зустрічалася з першим міністром Ніколою Стерджен. Вона подякувала їй за підтримку Шотландії[26].
У червні 2022 року відвідала Литву та Швецію, мала зустрічі зі спікером парламенту Литви Вікторією Чміліте, мером Вільнюса Ремігіюсом Шимашюсом, шведськими та литовськими парламентарями задля посилення підтримки України[27]. Була учасницею 75-го Міжнародного конгресу лібералів, де виступала у панельній дискусії щодо безпеки та нового світового порядку[28].
Брала участь у роботі саміту Європейського Союзу, де Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС, провела зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном у рамках саміту лідерів європейських ліберальних партій.
Після надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу активно вимагає від українського уряду прискореного проведення реформ, насамперед у сфері боротьби з корупцією, а також підвищенні якості державного управління[29]. Виступає за створення нової системи світової безпеки, що забезпечує захист демократії від агресії авторитарних режимів, переконана, що Україна буде невід'ємною частиною такої системи безпеки[30].
Беручи участь у Генасамблеї Africa Liberal Network, Кіра Рудик заявила, що важливим завданням для політика є консолідація політичної підтримки України з боку країн Глобального Півдня та зазначила, що необхідно переконати африканських ліберальних партнерів у потребі реальних дій на підтримку України та міжнародної безпеки, закликати разом з українцями захищати міжнародний мир, безпеку та територіальну цілісність і зміцнити позиції України на Глобальному Півдні.[31]
На міжнародному рівні активно працює над розширенням програм підтримки українських жінок та дітей, які постраждали внаслідок російської агресії[32]
На зустрічі зі спікеркою Палати представників США Ненсі Пелосі у Вашингтоні говорила про публічну підтримку конфіскації російських активів на користь України. Спікерка Палати представників США відома своєю підтримкою України. Зокрема, Ненсі Пелосі виступила з заявою про те, що Росію необхідно визнати державою-спонсором тероризму.[33]
Під час зустрічі з прем'єр-міністром Естонії Каєю Каллас Кіра Рудик презентувала проєкт конфіскації російських активів на користь України. На той момент команда з найкращих експертів, юристів і фінансистів уже кілька місяців працювала над цією ініціативою, її мета — змусити Росію заплатити за все знищене в Україні. Естонію було обрано для презентації проєкту через величезний внесок, що роблять держави Балтії у підтримку України.[34]
Громадська діяльність
Опікується котячим притулком у Києві.[35]
Приділяє особливу увагу зміцненню зв'язків України та Тайваню[36]. Після зустрічі зі спікеркою Палати представників США Ненсі Пелосі[37], яка виступає адвокатом підтримки Тайваню, в українському парламенті була створена група дружби з Тайванем.
Медіа-активність
Є колумністом видань «Українська правда»[38], «Ліга.net»[39], «Лівий берег»[40], NV (New Voice)[41], так і західних: The Wall Street Journal[42], The Hill[43], The Telegraph[44], Huffington Post[45], Atlantic Council[46], Newsweek[47].
Нагороди та рейтинги
- У листопаді 2022 року отримала відзнаку Women In Politics Champion of the Year Award від The Alliance of Her[48].
- 2021 — Топ-100 рейтингу перспективних українських політиків (№2 у списку) за версією видання gazeta.ua[49].
- 2021 — Топ-100 успішних жінок України за версією журналу «НВ»[50].
- 2020 — Топ-80 найвпливовіших людей України за версією журналу «Фокус».
- 2020 — Топ-35 найвпливовіших жінок України за версією журналу «Фокус»[51]
- 2019 — Топ-100 успішних жінок України за версією журналу «НВ»[52].
- 2019 — Топ-33 найкращих менеджерів України за версією журналу «Фокус».
- 2019 — Топ-100 найбільш впливових жінок України за версією журналу «Фокус».
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
