Російська окупація Запорізької області
військова окупація та анексія Росією З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Російська окупація Запорізької області — тривала військова окупація, яка почалася 24 лютого 2022 року, коли російські війська вторглися в Україну та почали захоплення частини Запорізької області[1]. 26 лютого місто Бердянськ перейшло під контроль Російської Федерації, після чого Росія здобула перемогу під Мелітополем 1 березня. Російські війська також взяли в облогу і захопили місто Енергодар, де розташована Запорізька атомна електростанція, яка перейшла під контроль Росії 4 березня. У травні 2022 року Росія почала видавати паспорти на окупованих територіях.[2] У липні Росія видала указ, який поширює російські закони про військову цензуру 2022 року на Запорізьку область і передбачає як покарання депортацію до Російської Федерації.[3] 30 вересня 2022 після фіктивного референдуму Євген Балицький підписав договір про «входження до складу РФ», і Росія формально анексувала Запорізьку область.[4][5] 2 вересня 2023 року почались «вибори до Законодавчих зборів Запорізької області».[6]
| Російська окупація Запорізької області | |
|---|---|
| Part of Російський наступ на південь України | |
 Мапа окупації Запорізької області: Територія, окупована Росією Деокуповано не було окуповано з 24 лютого 2022 | |
| Дата | 24 лютого 2022 — т. ч. |
| Місце |  Запорізька область, Україна |
| Координати | 46°50′56.000000099992″ пн. ш. 35°22′3.000000099999″ сх. д. |
| Організатори |  Росія |
| Учасники |  Збройні сили РФ |
| Результат | триває |
  Російська окупація Запорізької області (Росія) | |
 | |
 | Ця стаття висвітлює поточну подію. |
Росія проводить політику зросійщення окупованих нею територій області — у школах викладають тільки російською мовою навіть у повністю українськомовних населених пунктах. Українські підручники опинилися під забороною, а охочі вчитися українською змушені робити це потай від окупаційної влади[7][8][9].
Бердянськ
26 лютого 2022 року російські війська захопили порт Бердянськ та аеропорт Бердянськ.[10][11] Наступного дня російські військові повністю взяли під контроль місто.[12][13]
З 14 березня Бердянський морський порт використовувався росіянами як логістичний вузол для підтримки їхнього наступу на півдні України і, зокрема, облоги Маріуполя[14]. 21 березня російське ЗМІ «Звезда» повідомило про прибуття до Бердянська десантних транспортів. Офіцер російського ВМС назвав це «знаковою подією, яка відкриє логістичні можливості для Чорноморського флоту»[15].
24 березня українські війська завдали авіаудару по десантному кораблю «Саратов», який був знищений і затоплений. Один з двох десантних кораблів класу Ropucha отримав пошкодження, але зміг залишити порт[16][17]. На той час це була найтяжча морська втрата, яку зазнала Росія під час вторгнення, і один із найзначніших успіхів України[18][19].
Мелітополь
Іван Федоров — мер Мелітополя
.jpg)
Євген Балицький —колаборант, призначений російськими окупантами керівником Мелітополя
1 березня 2022 року, невдовзі після захоплення міста, мешканці Мелітополя провели вуличну акцію протесту проти військової окупації міста. Протестувальники пройшли маршем і використали свої тіла для блокування колони російської військової техніки[21][22].
10 березня директорка Мелітопольського краєзнавчого музею Лейла Ібрагімова була заарештована вдома російськими силами та затримана в невідомому місці[23] Через день мер Мелітополя Іван Федоров був викрадений російськими військовими за відмову співпрацювати з ними і продовжував вивішувати український прапор у своєму кабінеті.[24]. Російська влада не коментувала зникнення Федорова, але прокуратура підтримуваної Росією самопроголошеної (розташованої на території України) «ЛНР» звинуватила його в «терористичній діяльності».
12 березня Запорізька обласна адміністрація повідомила, що виконувачем обов'язків міського голови призначена колишня радниця та депутат від Опозиційного блоку[25] Галина Данильченко[26]. СБУ стверджувала, що де-факто керує міською владою колишній народний депутат України Євген Балицький[27][28]. Тим часом сотні людей вийшли на акцію протесту біля мерії Мелітополя з вимогою звільнити Федорова. Ольгу Гайсумову, керівника громадської організації «Совісне товариство Мелітополя», організатора місцевих акцій протесту проти російських військ, заарештували[29].
13 березня Мелітопольська міськрада заявила, що «окупаційні війська Російської Федерації намагаються незаконно створити окупаційну адміністрацію міста Мелітополя»[25]. Вона звернулася до Генерального прокурора України Ірини Венедіктової з проханням розпочати досудове розслідування щодо Данильченка та її партії «Опозиційний блок» за фактом державної зради[25] Українська правда повідомляла, що російські військові викрали голову райради Мелітополя Сергія Прийму та намагалися викрасти секретаря міськради Романа Романова.[30]. Тим часом російська військова техніка по гучномовцям сповіщала про заборону мітингів і демонстрацій, а також про введення комендантської години з 18:00 до 06:00[31].
14 березня видання «Українська правда» повідомила, що російські сили запобігли новим протестам, перекривши центральну площу Мелітополя[32]. Там також стверджується, що «двох активістів викрали та вивезли в невідомому напрямку»[32].
16 березня Федорова було звільнено з полону. Деякі українські чиновники стверджували, що його звільнили в рамках «спецоперації»[33][34][35]. Проте згодом помічник Зеленського Дар'я Зарівна заявила, що його обміняли на дев'ятьох російських військовозобов'язаних, захоплених українськими силами[36].
23 березня 2022 року мер Федоров повідомив, що в місті виникли проблеми з їжею, ліками та паливом, а російські військові захоплюють підприємства, залякують місцеве населення та тримають під вартою кількох журналістів[37]. 22 квітня Федоров заявив, що під час окупації міста партизанами було вбито понад 100 російських солдатів[38].
Енергодар
4 березня місто Енергодар і Запорізька атомна електростанція потрапили під російську військову окупацію.
Голова ОВА Запорізької області Олександр Старух 5 березня заявив, що російські війська залишили місто після його пограбування і ситуація в місті повністю контролюється місцевою владою. Однак Орлов спростував цю інформацію і заявив, що російські війська все ще окупували периметр міста та електростанцію, а місцева влада все ще керує містом[39]. Українська військова адміністрація на південному сході підтвердила 7 березня, що Енергодар перебуває під контролем російських військ[40].
6 березня МАГАТЕ оприлюднило заяву, в якій говорилося, що російські сили втручаються в роботу електростанції, в якій зазначено, що «будь-які дії керівництва станції, включаючи заходи, пов'язані з технічною експлуатацією шести реакторних блоків, потребують попереднього схвалення з боку російських командирів», і далі заявляючи, що «російські війська на місці об'єкта вимкнули деякі мобільні мережі та Інтернет, тому достовірну інформацію з місця неможливо отримати через звичайні канали зв'язку»[41].
9 березня міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що російські війська тримають працівників електростанції в заручниках і змусили кількох зняти пропагандистські відео[42].
Після створення окупаційної адміністрації було створено її сайт, де поділ області на райони співпадав з українським. 3 березня 2023 року було прийнято новий територіальний устрій області, який загалом відповідає тому поділу, що діяв станом на 16 вересня 1991 року (тому створени в 1992—1993 роках Великобілозерський та Розівський райони не були відновлені), крім відсутності поділу на міські, селищні і сільські ради в районах. Крім того, територіальні одиниці на півночі області, не захопленої російською армією, не створювалися[43][44][45][46].
Міські округи (міста обласного значення):
Муніципальні округи (райони):
- Якимівський (за винятком частини району, що існував до 2020 року, переданої новоствореному міському округу Мелітополь)
- Бердянський (за винятком виділеного до міського округу Бердянська)
- Василівський
- Веселівський
- Кам'янсько-Дніпровський (з приєднаною територією Великобілозерського району, що існував в 1993—2020 роках)
- Куйбишевський (з 2016 по 2020 рік — Більмацький район; з приєднаною територією Розівського району, що існував в 1992—2020 роках)
- Мелітопольський (за винятком частини району, що існував до 2020 року, переданої новоствореному міському округу Мелітополь)
- Михайлівський
- Пологівський
- Приазовський (за винятком частини району, що існував до 2020 року, переданої новоствореному міському округу Мелітополь)
- Приморський
- Токмацький
- Чернігівський
Не створювалися адміністративно-територіальні та муніципальні одиниці на неокупованих територіях, де до 2020 року розташовувалися такі райони:
- Вільнянський
- Гуляйпільський
- Запорізький
- місто обласного значення Запоріжжя
- Новомиколаївський
- Оріхівський
- Російська окупація Донецької області
- Російська окупація Житомирської області
- Російська окупація Київської області
- Російська окупація Криму
- Російська окупація Луганської області
- Російська окупація Миколаївської області
- Російська окупація Сумської області
- Російська окупація Харківської області
- Російська окупація Херсонської області
- Російська окупація Чернігівської області
- Незаконний референдум про анексію РФ тимчасово окупованих територій України
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
