Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Російська окупація Донецької області — це триваюча військова окупація, яка почалася 7 квітня 2014 року, після чого частину області почала контролювати так звана «Донецька народна республіка». Адміністративний центр — Донецьк; проте її облдержадміністрація була тимчасово переведена до Краматорська через тривалу російсько-українську війну.
| Російська окупація Донецької області | |
|---|---|
| Part of Російський наступ на південь України | |
 Мапа окупації Донецької області: Окупована територія Деокуповано не було окуповано з 24 лютого 2022 Територія, контрольована «ДНР» на 23 лютого 2022. | |
| Дата | 7 квітня 2014 — дотепер (10 років, 6 місяців, 3 тижні та 6 днів) |
| Місце |  Донецька область, Україна |
| Організатори |  Росія |
| Учасники |  Збройні сили РФ |
| Результат | триває |
 | Ця стаття висвітлює поточну подію. |
Росія проводить політику зросійщення окупованих нею територій області — у школах викладають тільки російською мовою навіть у повністю українськомовних населених пунктах. Українські підручники опинилися під забороною, а охочі вчитися українською змушені робити це потай від окупаційної влади[1][2][3].
Окупація розпочалась російськими загонами, які вторглися у квітні 2014 року на територію українського Донбасу після захоплення Російською Федерацією Криму, серії проросійських виступів в Україні і проголошення «державного суверенітету» «ДНР».
Бойові дії війни на Донбасі почалися із захоплення 12 квітня 2014 року російськими загонами, керованими офіцерами спецслужб РФ, українських міст — Слов'янська, Краматорська і Дружківки, де захопленою у відділках МВС зброєю російські диверсанти озброїли місцевих колаборантів і прийняли до своїх лав. В умовах неспротиву місцевих силових структур України, а іноді й відкритої співпраці,[4] невеликі штурмові загони російських диверсантів у наступні дні взяли під контроль Горлівку й інші міста Донеччини та Луганщини.
21 лютого 2022 року президент РФ Володимир Путін підписав укази про визнання «ДНР» та «ЛНР», а також підписав з республіками договори про дружбу, співпрацю та допомогу[5]. Указами, зокрема, передбачено, що російські збройні сили повинні будуть «забезпечити підтримання миру» на території «ДНР» та «ЛНР» до моменту укладання договорів про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу[6][7].
22 лютого 2022 року глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що право на суверенітет має дотримуватися щодо держав, які представляють увесь народ, який проживає на їхній території. Україна, на його думку, з 2014 року до таких не належать[8]. Цього ж дня були ратифіковані договори про визнання, співпрацю та взаємодопомогу республікам Донбасу обома палатами Федеральних зборів РФ Державною Думою та Радою Федерації, а також парламентами «ДНР» та «ЛНР»[9][10].
Російська Федерація намагалася закріпити свою окупацію на сході України політичними та економічними засобами, ймовірно, намагаючись інтегрувати ці території до існуючих сепаратистських республік або створити нові.[11] З іншого боку українські мирні жителі почали організовувати рухи опору.[12]
На території, контрольованій «ДНР», український рух опору діє з 2014 року.
2014 року у Донецьку до стовпа було прив'язано проукраїнську активістку Ірину Довгань , над якою кілька годин знущалися місцеві сепаратисти [13]. Схожий випадок був 7 жовтня 2014 року у місті Зугрес [14] [15], що знайшло відображення у фільмі Донбас.
Протягом 2014—2017 років партизани регулярно вчиняли патріотичні акції, з розповсюдження листівок, наклейок, вивішування українських прапорів в публічних місцях.[16] На окупованій території регулярно підривали пам'ятники бойовикам, та їх символи.[17].
Однією з цілей партизанів також стали колаборанти: на чиновників, які перейшли на бік окупантів, було здійснено низку замахів. Так в березні 2015 року у Донецьку невідомі розстріляли в автівці депутата Народної ради «ДНР» Романа Возніка[18]. У жовтні 2016 у місті у ліфті будинку на вул. Челюскінців 122 був підірваний ватажок бандформування «Спарта» — Арсен Павлов, відомий як «Моторола»[19]. 31 серпня 2018 року в Донецьку вибухом бомби в кафе «Сєпар» вбито ватажка терористичної організації «ДНР» Олександра Захарченка[20].
29 липня радник мера Маріуполя Петро Андрющенко повідомив, що українські партизани підпалили зернові поля біля міста, щоби зерно не дісталося ворогові[21].
У травні 2023 року в окупованому Маріуполі розбили погруддя Володимира Леніна, яке російські окупанти встановили на початку 2023 року на алеї в Міському саду[22].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
