![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/8/8c/%25D0%25A0%25D0%25BE%25D0%25B7%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25BA%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25BD%25D1%2586_%25D1%2596_%25D2%2590%25D1%2596%25D0%25BB%25D1%258C%25D0%25B4%25D0%25B5%25D0%25BD%25D1%2581%25D1%2582%25D0%25B5%25D1%2580%25D0%25BD_%25D0%25BC%25D0%25B5%25D1%2580%25D1%2582%25D0%25B2%25D1%2596._%25D0%259E%25D0%25B1%25D0%25BA%25D0%25BB%25D0%25B0%25D0%25B4%25D0%25B8%25D0%25BD%25D0%25BA%25D0%25B0.jpg/640px-%25D0%25A0%25D0%25BE%25D0%25B7%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25BA%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25BD%25D1%2586_%25D1%2596_%25D2%2590%25D1%2596%25D0%25BB%25D1%258C%25D0%25B4%25D0%25B5%25D0%25BD%25D1%2581%25D1%2582%25D0%25B5%25D1%2580%25D0%25BD_%25D0%25BC%25D0%25B5%25D1%2580%25D1%2582%25D0%25B2%25D1%2596._%25D0%259E%25D0%25B1%25D0%25BA%25D0%25BB%25D0%25B0%25D0%25B4%25D0%25B8%25D0%25BD%25D0%25BA%25D0%25B0.jpg&w=640&q=50)
Розенкранц і Гільденстерн мертві
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
«Розенкранц і Гільденстерн мертві» (англ. Rosencrantz and Guildenstern Are Dead) — абсурдистська екзистенціалістська трагікомедія британського письменника Тома Стоппарда, прем'єра якої відбулася 26 серпня 1966 року на Единбурзькому Фрінджі[1][2]. П'єса мала миттєвий успіх і зробила Стоппарда відомим. Клів Барнс (англ. Clive Barnes) із «Нью-Йорк Таймс» охарактеризував твір як «дуже смішний, дуже вражаючий, дуже моторошний»[3].
Розенкранц і Гільденстерн мертві | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Rosencrantz and Guildenstern Are Dead | ||||
![]() | ||||
Жанр | трагікомедія | |||
Форма | п'єса | |||
Автор | Том Стоппард | |||
Мова | англ. | |||
Написано | 1966 | |||
Опубліковано | 1967 | |||
Переклад | Іван Кричфалушій | |||
Нагороди | ||||
| ||||
![]() | ||||
![]() | ||||
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2a/Tom_Stoppard_ROSENKRANTZ_I_GUILDENSTERN_SU_MRTVI_%28Hamlet%29%2C_2006..jpg/640px-Tom_Stoppard_ROSENKRANTZ_I_GUILDENSTERN_SU_MRTVI_%28Hamlet%29%2C_2006..jpg)
ҐІЛ (підкидаючи монету). Непевність як вид мистецтва.
РОЗ. Орел.
ҐІЛ (підкидаючи монету). Утім, може тобі просто щастить.
РОЗ. Орел.
ҐІЛ. Якщо це саме те слово.
РОЗ (підводить погляд на Ґіла). Сімдесят шість — нуль.
Ґіл підводиться, хоч нема куди йти. Кидає ще одну монету через плече, не оглядаючись. Його увага зосереджена на огляді довколишнього середовища, або ж його відсутності.
Орел.
ҐІЛ. Слабшу людину це могло б спонукати переосмислити всю її віру. Як мінімум стосовно теорії ймовірності.
РОЗ. Орел.
(…)Стоппард Т., «Розенкранц і Ґільденстерн мертві», с. 10 —11
РОЗ. Я ніколи не знав нічого подібного!
ҐІЛ. І силогізм: 1: він ніколи не знав нічого подібного; 2: він ніколи не мав нічого, про що можна було б написати додому; 3: немає нічого, про що можна було б написати додому… Дім… Що ти найперше згадуєш?
РОЗ. О, ну… Ти маєш на увазі, що перше спадає мені на думку?
ҐІЛ. Ні… першу річ, яку ти згадуєш?
РОЗ. Ага. (Пауза.) Ні, я все забув. Це ж було давно.
ҐІЛ (спокійно, але наполегливо). Ти не розумієш. Після всього, що ти забув, що ти згадуєш найперше?
РОЗ. А, зрозуміло. (Пауза.) Я забув запитання.
(…)Стоппард Т., «Розенкранц і Ґільденстерн мертві», с. 15 —16
В 1990 році п'єса була екранізована Томом Стоппардом в однойменному фільмі.