Роднянський Олександр Юхимович
радянський, російський та український режисер і продюсер / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Роднянський Олександр Юхимович?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Родня́нський Олекса́ндр Юхи́мович (нар. 2 липня 1961, Київ, Українська РСР) — український[2][3][4] та російський[5][6] режисер, кінопродюсер, керівник телебачення і бізнесмен. Заснував телекомпанію 1+1, у 2002—2009 роках керував російською СТС Медіа, яку вивів на американську біржу NASDAQ.[7] Двоюрідний брат та бізнес-партнер німецького медіамагната Бориса Фуксмана.
Особа або особи, які активно редагують цю статтю, за всіма ознаками мають безпосередній стосунок до її предмета. |
Роднянський Олександр Юхимович | |
---|---|
На VK Fest у Санкт-Петербурзі, 2016 | |
Народився | 2 липня 1961(1961-07-02)[1] (63 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | кінопродюсер, кінорежисер, виробник, телепродюсер, сценарист |
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
Знання мов | російська і українська |
Членство | 1+1 і СТС Медіа |
Роки активності | 1988 — тепер. час |
Діти | Олександр Роднянський[d] |
Нагороди | |
IMDb | ID 0734954 |
Продюсер заборонених в Україні російських серіалів та фільмів: «9 рота»[8], «Кадети»[9], «Біла гвардія»[en][10] (заборонені Державним агентством України з питань кіно[11][12]), «Моя прекрасна нянька»[13][14].
Роднянський зняв понад 30 російськомовних фільмів та 20 телесеріалів, серед них «Олена» (2011), «Левіафан» (2014) і «Нелюбов» (2017), режисер Андрій Звягінцев, «Дилда» (2019), режисер Кантемир Балагов, «Мама, я вдома» (2021), режисер Володимир Бітоков та «Розтискаючи кулаки» (2021), режисер Кіра Коваленко.
Фільми Роднянського отримували призи Канського кінофестивалю: Золотий глобус за російський фільм «Левіафан», Гран-прі програми Особливий погляд за «Розтискаючи кулаки» і «Сезар» за «Нелюбов».[15] Роднянський триразово становився людиною року по версії журналу GQ (продюсер). Він є членом Європейської кіноакадемії та премії Asia Pacific Screen Awards.[16]
Роднянський — член Академії кінематографічного мистецтва і наук, чотири його фільми були номіновані на «Оскар» в категорії «Найкращий іноземний фільм»: «Тисяча та один рецепт закоханого кулінара»[17], «Схід-Захід», «Левіафан» та «Нелюбов».
Після початку повномасштабного вторгнення РФ до України Роднянський, що жив на той час у Росії, засудив війну й покинув Росію[18][19][20][21][22].
Разом з Фуксманом є співзасновником та співвласником української мережі кінотеатрів «Сінема-Сіті» та київського готелю «Hilton Kyiv». Разом з Фуксманом є співзасновником та колишнім власником українського телеканалу 1+1.
Індекс Variety500 неодноразово включав Роднянського до списку 500 впливових бізнес-лідерів.[23]