Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
| Роберт Г'ю Бенсон | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Robert Hugh Benson | ||||
 | ||||
| Народився | 18 листопада 1871 Веллінгтон-коледж, Беркшир | |||
| Помер | 19 жовтня 1914 (42 роки) Солфорд | |||
| Поховання | Бантінґфорд | |||
| Громадянство |  Велика Британія | |||
| Національність | англієць | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Alma mater | Триніті-коледж (Кембридж) і Ітонський коледж | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Роки активності | 1903–1914 | |||
| Жанр | роман оповідання спогади трактат | |||
| Magnum opus | Loneliness?d | |||
| Конфесія | католицька церква і англіканство | |||
| Батько | Edward Bensond[1][2] | |||
| Мати | Mary Bensond[1][2] | |||
| Брати, сестри | Martin Bensond[2], Едвард Фредерік Бенсон[2], A. C. Bensond[2], Margaret Bensond[2] і Mary Bensond[2] | |||
| Нагороди |   | |||
|
| ||||
 Роберт Г'ю Бенсон у Вікісховищі | ||||
Роберт Г'ю Бенсон (англ. Robert Hugh Benson) (18 листопада 1867 Веллінгтон-коледж, Беркшир — Солфорд, 19 жовтня 1914 Бантінґфорд, Гартфордшир) — англійський письменник, автор теологічних трактатів, молодший син архієпископа Кентерберійського Едварда Вайта Бенсона, брат Едварда Фредеріка Бенсона та Артура Крістофера Бенсона. Спочатку сповідував англіканство, потім перейшов у католицизм та був його апологетом.
Роберт Г'ю Бенсон навчався у Ітонському коледжі, з 1885 по 1889 роки, де отримав класичну та теологічну освіту.[3]. Навчався у 1890–1893 роках в Кембріджському Триніті-коледжі[4]. Бенсон був глибоко релігійною людиною, у 1895 році був висвячений в англіканській церкві.
Для відновлення власного здоров'я, у 1896 році, одразу ж після смерті батька, разом з матір'ю і сестрою їде на Близький Схід. Під час подорожі на Близький Схід, він почав сумніватися в канонах англіканства, розглядаючи, як альтернативу римо-католицьку церкву. До цього питання він підійшов дуже серйозно, вивчивши релігійне становище англіканських громад, і 11 вересня 1903 переходить з англіканства в католицтво. Висвячений у священицький сан 1904 року в церкві Сан Сільвестро ін Капіте. Був направлений у Кембридж, де був помічником священика Римо-католицької парохії.
Бенсон їде на пару років у Рим, і через вісім років (у 1911 році) стає папським Капеланом Його Святості, монсеньйором Папи Пія Х, одним з найпомітніших апологетів католицизму в Англії початку ХХ століття.
Роберт Г'ю Бенсон багато разів бував за кордоном, читав лекції в Римі і США, відвідував європейські країни, багато їздив з лекціями по Великій Британії. Останньою поїздкою Роберта стало відвідування Собору паризької Богоматері у квітні 1914 року, а через сім місяців, коли його запросили у місто Солфорд для прочитання курсу проповідей, вранці 19 жовтня 1914 року він помер від пневмонії в будинку місцевого єпископа. Бенсону ще не було й сорока трьох років. Роберта Г'ю Бенсона було поховано у п'ятницю 23 жовтня 1914 року, згідно із заповітом, у саду власного будинку «Гаре Стріт Гаус» (який він заповів римо-католицькій церкві) в Бантінґфорді (Гартфордшир).
Брати та сестри Бенсона також були освічені та розумні. Всі вони, крім первістка Мартіна, який помер у віці 17 років, публікувались. Артур став майстром Коледжу Магдалени у Кембриджі. Він був автором багатьох романів, створив життєпис Едварда Вайта Бенсона, ряд теологічних трактатів, мемуари. Він же став автором гімну «Земля надії та слави». Меггі і Неллі померли молодими, однак встигли проявити себе у археології та літературі.
Бенсон почав писати на самому початку ХХ століття. За свою десятирічну літературну кар'єру Бенсон написав багато книг, серед яких є і реалістичні романи, історичні та дитячі книги, п'єси і вірші, релігійні праці, а також фантастична і утопічна проза. Перший його роман «Чия влада?» був виданий у 1904 році, який Бенсон закінчив писати роком раніше перед самим від'їздом до Рима. Ярий ненависник Г. Веллса і Е. Белламі, він в 1907 р опублікував роман «Володар світу», який вважається одним з перших романів-антиутопій.[5] У недалекому майбутньому, по Бенсону, йде смертельна сутичка римсько-католицької церкви, останнім оплотом моральності та порядку, з втіленням Антихриста. У цій ролі виступає соціалізм. У світі є єдиний уряд, єдина мова — есперанто, але відсутня єдність серед населення і надія на світле майбутнє. Релігія під забороною, Ватикан зруйнований в результаті бомбардувань, а Папа разом із залишками своєї адміністрації змушений шукати притулок в Палестині, де спостерігає Друге пришестя.
Роман «Світанок всього» — утопія, в якій владу Папи, навпаки, простягається над усім світом, і хоча деякі прихильники відмираючих релігій намагаються піднімати бунти, благочестивий Папа намагається прощати їх, і домагається в цьому чималих успіхів. На рахунку письменника також дві збірки містичних історій: «Невидимий світ» (1903) і «Дзеркало шалотт» (1907). Перший складається з різнопланових за своїм сюжетом і характерами розповідями, друга ж книга являє собою чотирнадцять історій про привидів, які автор представив у вигляді вигаданої зустрічі католицьких священиків у Римі, де вони й розповідають один одному вищезгадані розповіді. До фантастичних можна також віднести і роман «Некроманти» (1909), де внутрішній світ героя починає переходити грань цього світу і світу мертвих.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
