Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Роберт Аспрін | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Robert Lynn Asprin | ||||
Псевдонім | Боб Аспрін | |||
Народився | 28 червня 1946[1][2][…] Сент-Джонс, Мічиган, США | |||
Помер | 22 травня 2008[3][1][…] (61 рік) Новий Орлеан, Луїзіана, США ·інфаркт міокарда | |||
Країна | США | |||
Діяльність | прозаїк-романіст, письменник, письменник наукової фантастики | |||
Alma mater | Університет Мічигану | |||
Жанр | фентезі | |||
У шлюбі з | Лінн Еббі[4] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Роберт Аспрін у Вікісховищі | ||||
Роберт Лінн Аспрін (англ. Robert Lynn Asprin; 28 червня 1946 — 22 травня 2008)[5] — американський автор творів наукової фантастики та фентезі.Його найвідомішими роботами є жартівливі серії «Міфопригоди» та «Корпорація Фуле».
Роберт Аспрін народився в місті Сент-Джонс, штат Мічиган, і з 1964 по 1965 рр. відвідував Мічиганський університет в Ен-Арбор, штат Мічиган. З 1965 по 1966 рік служив в армії США. Двічі одружений, має двох дітей. Був активним учасником науково-фантастичного фандому в перші роки Товариства творчого анахронізму під ім'ям «Янг Нузейтін». Співавтор «Великої Темної Орди» в 1971 році. Аспрін також був засновником і впливовим членом «Дорсал Ірегуларс». У 1976 році Аспрін був номінований на премію Г'юго у номінації «найкраща драматична постановка» за мультфільм-слайд-шоу «Захоплення», намальований Філом Фоліо.[6]
Перший роман Аспріна — «Холодні фінансові війни» — розширена версія попередньої однойменної новели, що була опублікована в 1977 році.
Протягом наступних кількох років він створив та редагував (разом зі своєю тодішньою дружиною Лінн Еббі) серію загальносвітових антологій «Світ злодіїв»,[7] який став першим проєктом такого типу. Незабаром після того, як серія набрала хід, багато авторів випустили романи та оповідання за межами антологій, починаючи з «За межами святилища» Джанет Морріс, першого «авторизованого» роману Світу злодіїв, опублікованого у 1985 році.[8] У середині 1980-х років вийшла у світ серія графічних романів, а кілька інших авторів, серед яких Ендрю Дж. Оффут та Девід Дрейк, опублікували романи про своїх персонажів. У 2002 році Лінн Аббі відновила серію романом «Святилище».
У 1978 році Аспрін започаткував серію романів «МіфоПригоди», описавши комічні пригоди Сківа й Ааза в книзі «Ще один чудовий міф». Деякі з ранніх романів «Міфу» пізніше були адаптовані як комікси Фогліо та інших. Книги «МіфоПригод» протягом багатьох років пройшли через три видавничі компанії: «The Donning Company», «Meisha Merlin Publishing» та станом на 2008 рік — «Wildside Press».
У 90-ті роки 20 століття творчість Аспріна більшою частиною була присвячена пригодам крихітної компанії «Космічний легіон» та її заможного лідера Вілларда Фуле у серії жартівливих науково-фантастичних романах «Корпорація Фуле».
Через низку особистих та фінансових проблем Аспрін припинив писати в 90-х роках 20 століття. На той час дві його книги увійшли до списку «Бестселерів The New York Times» і викликали інтерес шанувальників та Служби внутрішніх доходів. До всього, це сталося прямо під час майже семирічного письменницького застою. Врешті-решт він уклав мирову угоду з СВД,[9] яка спонукала його повернутися до писемності. Наприкінці 1990-х та на початку 2000-х він написав кілька романів у співпраці з авторами Пітером Хеком, Джоді Лінн Най і Ліндою Еванс. Ці романи включали продовження серій «МіфоПригоди» та «Корпорація Фуле», а також твори в нових серіях.
Одним з останніх проєктів Аспріна був «Квартал НО», що спочатку створювався у співавторстві з Еріком Дель Карло, а згодом редагувався Терезою Паттерсон. «Квартал НО» був опублікований у листопаді 2009 року у DarkStar Books.
Співавтор Аспріна, Джоді Лін Най, завершила ще один роман «Угода Дракона», і продовжила серію «МіфоПригод».
Роберт Аспрін помер 22 травня 2008 року від серцевого нападу у своєму будинку в Новому Орлеані.[10][11] Його знайшли лежачим на дивані з відкритим романом Террі Пратчетта у руках.[12]
Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. |
Цей розділ містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (листопад 2019) |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.