![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/72/Les_Francs_en_Belgique_romaine.svg/languk-640px-Les_Francs_en_Belgique_romaine.svg.png&w=640&q=50)
Рипуарські франки
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Рипуарські франки чи рипуарці (від лат. ripa — берег річки; нім. Rheinfranken) — група племен франків, які жили по берегах Рейну та Майну.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/72/Les_Francs_en_Belgique_romaine.svg/640px-Les_Francs_en_Belgique_romaine.svg.png)
На відміну від салічних франків, що переселилися на берег моря, завоювали Галлію, а потім їх асимілювали галло-римляни, ріпуарські франки залишилися на колишніх місцях проживання. У ріпуарських франків довше зберігався первіснообщинний лад.
Наприкінці V ст. королем рипуарских франків був Сігіберт Кульгавий, а столицею — Кельн. В битві при Толбіаку 498 року ріпуарські франки розбили алеманів, після чого король салічних франків Хлодвіг I почав прагнути до об'єднання всіх франкських племен під своєю владою. Після вбивства Сігіберта і його сина Хлодвіг проголосив себе також королем ріпуарських франків. Фактичне приєднання рипуарских франків до Франкського королівства розтягнулося на VI—VII століття. У цей період записана ріпуарська правда, яка регламентувала звичаєве право.
У результаті розділу Франкської імперії територія ріпуарських франків переважно опинилася у складі Східно-Франкського королівства.
Рипуарські франки зберегли свою мову, що стала основою рейнських та франконських діалектів німецької мови.