Реформа білоруського правопису 1933 року
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Реформа білоруського правопису 1933 року (біл. Рэформа беларускага правапісу 1933 году; Reforma biełaruskaha pravapisu 1933 hodu) — штучне, неприродне та примусове[1] наближення норм білоруської мови до російської відповідно до проєкту Політичної комісії ЦК КП (б) Б, здійсненого постановою Наркомату БССР. Ця реформа розглядається як один із заходів політики зросійщення Білоруси, яка проводилася у двох основних напрямках: по-перше, безперервне зросійщення дозволеної для вживання білоруської мови і, по-друге, систематичне витіснення цієї зросійщеної мови та її заміна російською мовою, що й відбулося.[2]
Основним наслідком політичної реформи стала поява двох ортографій (норм) білоруської мови, одна з яких — наркомівка (біл. наркамаўка, наркомаўка; narkamaŭka, narkomaŭka) — почала офіційно застосовуватися в Радянському Союзі, а друга, традиційний класичний правопис (тарашкевиця) (біл. тарашкевіца / клясычны правапіс; taraškievica / klasyčny pravapis), продовжувала використовуватися білорусами за межами СРСР.