Релігійний сіонізм

Релігійний сіонізм (івр. ציונות דתית‎) — напрям ортодоксального модернізму, створений в 1850 році Цві Калішером^[1], а потім на початку XX століття рабином Авраамом-Іцхаком Куком.^[2]

Рабин Кук в 1923 році

У другій половині XX століття головними ідеологами руху були рабин Цві Кук (Ізраїль) і рабин Йосеф-Дов Соловейчик (США).

Провідними представниками релігійного сіонізму в Ізраїлі в кінці XX — початку XXI століть стали рабини Авраам Шапіра (помер в 2007 році), Елієзер Беркович (помер в 1992 році), Мордехай Елон, Шломо Ріскин, Урі Шеркі, Йехуда Аміталь, Аарон Ліхтенштейн, Шломо Авінер.

В Кнесеті інтереси релігійних сіоністів представляють національно-релігійна партія МАФДАЛ, і блок Іхуд Леумі.

Див. також

• Бней Аківа — сіоністський рух.
• Рух «Ор Ціон» — сіоністський рух, що об'єднує релігійних і нерелігійних людей, в основі ідеології лежить філософія релігійного сіонізму.

Примітки

1. Калишер Цви Хирш [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] — стаття з Електронна єврейська енциклопедія
2. П.Полонский «Рав А. И. Кук — создатель философии религиозного сионизма». Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 1 грудня 2018.