Редькін Олександр Архипович

Олександр Архипович Редькін (нар. 13 вересня 1931, Успенка) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1960 року^[1].

Редькін Олександр Архипович
Народився	13 вересня 1931(1931-09-13) (93 роки) Успенка, Лутугинський район, Луганська область
Країна	СРСР  Україна  ЛНР
Діяльність	скульптор
Alma mater	Харківський художній інститут (1958)
Вчителі	Мельгунова Ірина Михайлівна, Кокель Олексій Опанасович і Бондаренко Григорій Антонович
Членство	Спілка радянських художників України
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Редькін.

Біографія

Народився 13 вересня 1931 року в селі Успенці (тепер селище міського типу Луганського району Луганської області, Україна). 1952 року закінчив Ворошиловградське художнє училище, де навчася у Л. Тригубова, В. Дядичева, М. Шевченка; 1958 року — Харківський художній інститут (викладачі: Ірина Мільгунова, Олексій Кокель, Григорій Бондаренко).

Жив в Успенці, в будинку на вулиці Річній, № 11 та в Луганську на кварталі Левченка, № 15, квартира № 4^[2]. Після проголошення Луганської народної республіки залишився жити на її території, став членом Спілки художників ЛНР, професором Луганської державної академії культури і мистецтв^[3].

Творчість

Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:

станкова скульптура

• «Портрет прокатника В. Лунгу» (1959, гіпс; у співавторстві з Петром Кізієвим);
• «Портрет Петра Кізієва» (1960, гіпс тонований)^[4];
• «Маленький Тарас» (1963);
• «Бригада формувальників О. Великоцького» (1970, бронза);
• «Щит Батьківщини» (1965—1971, кований алюміній).

монументальна скульптура

Пам'ятник першому міському голові Луганська Миколі Холодиліну.

• меморіальний ансамбль на могилі молодогвардійців у Сорокиному (1963—1965, у співавторстві з Петром Кізієвим, Георгієм Головченком та Анатолієм Самусем);
• обеліск на честь 20-річчя перемоги у німецько-радянській війні у Луганську (1965, граніт, нержавіюча сталь, алюміній; у співавторстві з Петром Кізієвим та Анатолієм Самусем, апхітектор Георгій Головченко);
• меморіальна композиція на могилі загиблих воїнів у німецько-радянській війні в Брянці (1965—1966, у співавторстві з Петром Кізієвим та Анатолієм Самусем);
• пам'ятник засновнику Луганська Карлу Гаскойну (1995);
• пам'ятник першому міському голові Луганська Миколі Холодиліну (1996);
• обеліск «Перемога» (2000);
• погруддя першого голови ЛНР Валерія Болотова^[3];
• меморіальна дошка Народному артисту ЛНР Юрію Дерському^[3].

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1960 року.

Відзнаки

• Лауреат Луганської обласної премії імені «Молодої гвардії» за 1967 рік^[1];
• Заслужений художник України з 2009 року^[5];
• Народний художник ЛНР^[3].

Примітки

1. Картинна галерея «У театра».(рос.)
2. Редькін Олександр Архипович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 125.
3. 13 сентября 2021 года отмечает 90-летие Редькин Александр Архипович / Министерство внутренних дел Луганской народной республики.(рос.)
4. Кизиев, Петр Иванович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 4, книга 2. Гуманитарное агентство академический проект Санкт-Петербург. 1995, сторінка 424 (рос.)
5. Указ Президента України від 7 жовтня 2009 року № 810/2009 «Про відзначення державними нагородами України діячів образотворчого мистецтва» Указ Президента України від року №  «»

Література

• Редькін Олександр Архипович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 387—388.;
• Редькін Олександр Архипович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.