Радогост
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Радогост (також Радегаст, англ. Radigast, Radogost) — бог торгівлі та мореплавства у західних слов'янських племен. У балтів (зокрема в бодричів) — верховний бог Сонця й родючості. Його зображали в шоломі та кольчузі, з віщим птахом на голові та намальованою бичачою головою на грудях. Бодричі мали скульптури Радогоста з чистого золота, зокрема в Ретрському храмі[1].
Радогост | |
---|---|
Божество в | слов'янська міфологія і Лужицька міфологіяd |
![]() |
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a0/New_granite_sculpture_of_Radegast.jpg/320px-New_granite_sculpture_of_Radegast.jpg)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e6/Georg_spalatin_chronik_der_sachsen_radegast_und_andere_slawische_goetter.jpg/640px-Georg_spalatin_chronik_der_sachsen_radegast_und_andere_slawische_goetter.jpg)
Ім'я походить від складання двох слів — радъ (радісний, охочий) і гость (гість), що може вказувати на його функцію опікуна гостями. Більшість дослідників вважають культ Радогоста місцевою відміною культу Сварога.
Священною твариною Радогоста був кінь, якого тримали в присвяченій йому святині. Після завоювання Радогоща і знищення святині 1068 року коня забрав собі єпископ Бурхард з Гальберштадта, що очолював похід на Радогощ.[2]