Пісенний конкурс Євробачення 1998
43-й пісенний конкурс Євробачення / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Пісенний конкурс Євробачення 1998?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Пісенний конкурс Євробачення 1998 став 43-м конкурсом пісні Євробачення. Він пройшов 9 травня 1998 року в місті Бірмінгем, Велика Британія. Єдиною зміною в правилах відбору до конкурсу 1998 року було те, що число місць, що залишаються для пасивних учасників більше не було обмежено. Цього року була представлена система телеголосування, щоб сильніше втягнути аудиторію в шоу. Однак запасне журі повинне було усе ще обиратися на випадок виникнення проблем під час голосування.
Пісенний конкурс Євробачення 1998 | |
---|---|
Дата фіналу | 9 травня 1998 |
Ведучі | Ulrika Jonsson Terry Wogan |
Супервайзер | Крістін Маршал-Ортіз |
Телеканал господарів | BBC |
Місце проведення | Barclaycard Arena, Бірмінгем, Велика Британія |
Пісня переможця | «Diva», Дана Інтернешнел |
Система голосування | |
Кожна країна оцінює 10 учасників оцінками 1-8, 10, 12 | |
Кількість країн | 25 |
Дебют | Македонія |
Повернення | Бельгія Ізраїль Румунія Словаччина Фінляндія |
Відмовились | Австрія Боснія і Герцеговина Данія Ісландія Італія Росія |
Нуль очок | Швейцарія |
Карта учасників
Країни-учасниці конкурсу Країни, що брали участь у минулому, але не є учасниками цього року | |
Пісенний конкурс Євробачення | |
◄1997 1999► |
Кожна з країн відкривала 24 телефонні лінії із числами на кінці від 01 до 25. Кожна із цих цифр представляла певну пісню. Аудиторії дається три хвилини на голосування, через обмежений час, на те щоб подати результати голосування, на що давалося 5 хвилин. Для того щоб мінімізувати ризик голосування за свою пісню з інших країн, телефонні номери повинні бути встановлені так, щоб, дзвінок через кордон був неможливий.
Також, кожній родині давалася можливість подати тільки три голоси з одного номера. Нова система викликала безліч дискусій. Багатьом вона подобалася, оскільки наближала їх до конкурсу, у той час як інші залишалися, незадоволені результатами. Національне журі було обов'язково для всіх країн, і особливо, для тих, які були не в змозі організувати телеголосування. Правила були такими ж що й для запасних журі, але число суддів збільшувалося до 16. Всі результати журі відсилалися в ЕВС і засвідчилися нотаріусом, що був присутній під час подачі голосів для запобігання махінацій. Така процедура застосовувалася до запасного журі тільки у випадку, якщо їхні голоси були використані через проблеми з телеголосуванням.
Число учасників залишалося рівним 25. Дебютувала Північна Македонія, а Словаччина, Ізраїль, Румунія, Бельгія й Фінляндія зайняли місця Австрії, Боснії і Герцеговини, Данії, Ісландії, Італії й Росії, яким довелося взяти річну перерву через недостатньо високий середній бал. Переможець Гран-Прі наробив багато шуму, ним стала Дана Інтернешнел, транссексуал з Ізраїлю, з піснею «Diva».