![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9c/Piazza_del_popolo.jpg/640px-Piazza_del_popolo.jpg&w=640&q=50)
Пінчо (пагорб)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Пінчо (італ. Pincio, лат. Mons Pincius) — римський пагорб, на північ від Квіринала, який не належить до семи класичних горбів Риму, хоча й охоплений Авреліанською стіною. Спочатку пагорб лежав поза обрисами античного міста, в період пізньої Республіки там зводилися великі вілли і сади (наприклад, Сади Лукулла, Сади Саллюстія, Помпея). Через безліч садів пагорб також називався collis hortulorum — пагорб садів.
Пінчо | ||||
41°54′42″ пн. ш. 12°28′46″ сх. д. | ||||
Країна |
![]() | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Рим | |||
Тип | пагорб і парк | |||
Висота | 50 м | |||
![]() | ||||
![]() |
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9c/Piazza_del_popolo.jpg/640px-Piazza_del_popolo.jpg)
За часів Імперії пагорб увійшов в міські межі і став забудовуватися. Сьогоднішня назва пагорба походить від сімейства Пінчо, якому належали великі володіння на пагорбі.
В епоху Відродження на пагорбі побудовано віллу Медічі, яку сьогодні займає Французька академія в Римі. Інший великий садовий комплекс — вілла Боргезе. Своє нинішнє планування навколо обеліска Адріана сади Пінчо отримали в епоху класицизму за проектом Джузеппе Валадьера. З пагорба, який довгий час служив центром французької громади Риму, відкривається вид на Марсове поле.
З вершини влаштовані два монументальних спуски, з яких один веде з майданчика Наполеона на П'яцца дель Пополо, а другий, ще пишніший і іменований Іспанськими сходами, — від французької церкви Триніта-дей-Монті до Іспанської площі.