Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Пінакотека Тозіо-Мартіненго (італ. Pinacoteca Tosio Martinengo) — картинна галерея в місті Брешія, в основу котрої покладені дві великі мистецькі колекції графа Тозіо та графа Мартіненго.
Пінакотека Тозіо-Мартіненго | |
---|---|
Палац Мартіненго | |
45°32′04″ пн. ш. 10°13′33″ сх. д. | |
Тип | художня галерея[1][2] Пінакотека і museum of a public entityd[2] |
Тема | музей |
Статус спадщини | національна спадщина Італіїd[3] |
Частина від | Civic Museums of Bresciad[4] |
Країна | Італія[5][3] |
Розташування | Брешія, Італія |
Адреса | 25121[3][1] piazza Moretto 4 |
Засновано | 1851 р. |
Відкрито | 1908 року |
Фонд | 200 документ[6] |
Відвідувачі | 9418 осіб (2020)[1] 29 488 осіб (2019)[7] 30 159 осіб (2018)[6] 12 432 осіб (2021)[8] 27 604 осіб (2022)[2] |
Директор | Giuseppe Ariassid і Giorgio Nicodemid |
Сайт | bresciamusei.com/pinacoteca.asp |
Пінакотека Тозіо-Мартіненго у Вікісховищі |
В місті були дві значимі приватні збірки творів мистецтва. Одна з них належала графу Паоло Тозіо[9]. 1851 року збірка графа Тозіо стала надбанням міста Брешія. Збірка демонтсрувалась в палаці Тозіо, куди також почали передавати картини з зачинених церков та малих приватних збірок.
Прихильник старовинного истецтва, граф Тозіо передав місту також влсну колекцію друкованої графіки ( Альбрехт Дюрер, Маркантоніо Раймонді, Мартин Шонгауер, Рембрандт тощо. ) Збірка друкованої графіки була доведена до майстрів 19 століття[9].
1884 року граф Леопардо Мартіненго Да Барко передав у подарунок місту власний старовинний палац, приватну бібліотеку, наукову колекцію та колекцію творів мистецтва. До палацу Мартіненго перевезли і твори мистецтва з палацу Тозіо. Серед незвичних експонатів пінакотеки — фантазійні картини італійського художника Антоніо Разіо «Чотири сезони», котрий був послідовником уславленого Джузеппе Арчімбольдо.
Картинну галерею відкрили для відвідин 1908 року. В пінакотеку почали переходити як окремі твори мистецтва, так і колекції. Серед значимих для пінакотеки і міста була збірка Фе Остіані, котра мала живопис художників Китаю та Японії на папері та шовку, що створило альтернативу художнім колекціям італійських майстрів, котрі переважали в збірках пінакотеки. Збірка Камілло Броццоні принесла в художній музей колекцію старовинного венеційського скла[9].
Старе приміщення пінакотеки на початку 21 століття було зачинене для зміцнення фундаментів, а частка картин передана тимчасово на експонування у інші музеї міста. Відкриття пінакотеки заплановано на кінець 2017 року[9].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.