Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Піковець Іван Васильович (нар. близько 1710 — пом. 1 лютого 1751, Глухів) — український державний діяч доби Гетьманщини. Сотник Лукомської сотні Лубенського полку (1732—1741 рр.)[1], писар Генерального військового суду (1743—1751 рр.). Зять сотника Конотопської сотні Ніжинського полку Андрія Лизогуба.
Піковець Іван Васильович Іван Васильович Піковець (Пиковець) | |||
| |||
---|---|---|---|
1732 — 1741 | |||
Попередник: | Кодинець Мартин | ||
Спадкоємець: | Піковець Степан Васильович | ||
| |||
1743 — 1751 | |||
Народження: | 1710 | ||
Смерть: |
1 лютого 1751 Глухів | ||
Країна: | Гетьманщина | ||
Освіта: | Києво-Могилянська академія | ||
Рід: | Піковці | ||
Діти: | Марфа Іванівна Остроградська |
Походив з родини козацької старшини.
Навчався у Києво-Могилянській академії: 1725 — студент класу риторики й секретар Молодшої конгрегації (Congregatio minor), 1727 — студент класу філософії.
1732–1741 Піковець — лукомський сотник. 1743–1751 — писар Генерального військового суду[2].
Брав участь у обранні гетьманом Лівобережної України Кирила Розумовського 22 лютого 1751 року у Глухові. Разом із старшинами — генеральним бунчужним Дем'яном Оболонським, ніжинським полковником Семеном Кочубеєм та бунчуковим товаришем Іллею Журманом їздив до самої імператриці до Петербурга[3]
Був одружений з дочкою сотника Конотопської сотні Андрія Лизогуба Оленою Лизогуб. Мав володіння у селі Іванівка (70 дворів), у селі Мойсіївка Лукомської сотні, будинок у містечку Луком'я, землі у селах Мозоліївка та Олександрівка. Заселив кілька слобід, серед яких найбільшою була Іванівка.
Помер 1 лютого 1751. Похований біля Миколаївської церкви у Глухові.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.