Прощена неділя

Прощена неділя, Сиропусна неділя (церк.-слов. Неделя сыропустная; грец. Κυριακή τῆς Τυρινής, Κυριακή τῆς Τυρο-φάγου), також Тиждень Адамового вигнання (грец. Κυριακή τῆς ἐξορία τοῦ Ἀδάμ; лат. Quinquagesima; Esto mihi), Сиропуст^[1]; Прощений день^[2] — останній день Масниці і остання неділя перед Великим постом. Четвертий і останній з чотирьох тижнів підготовки до Великого посту в Православ'ї (сьома неділя перед Великоднем^[3]), яке слідує після «Тижня про Страшний суд», останній день, коли, відповідно до Типікону, дозволяється їсти скоромну їжу: яйця і молочні продукти. Назва слов'янським словом «Сиропусний» позначає «сир опускаю», тобто «сир залишаю».

Прощена неділя Сиропусна неділя
Прощена неділя Сиропусна неділя Адам і Єва. Е. Делакруа. XIX століття. Бібліотека палацу Бурбонів
Ким святкується	римо-католики, греко-католики, православні
Початок	за 7 тижнів до Воскресіння
Святкування	богослужіння, чин прощення
Традиції	просити взаємно у всіх прощення
Пов'язаний з	Великий піст

Обряд прощення

Увечері на «постові заговини» старі люди ходили до рідних і знайомих «прощатися» — просити прощення за «кривди» чи «гріхи», заподіяні протягом цілого року. Також існує звичай відвідувати могили померлих родичів, щоби і в них просити вибачення.

Прощення здебільшого відбувалося у формі такого діалогу:

— Прости мені! — Бог простить! — І в другий раз прости! — Бог простить! — І в третій раз прости! — Бог простить і я прощаю!

Страви

На прощену неділю прийнято їсти вареники. За народною приказкою, на прощену неділю «і бусурмени вареники їдять!».

У Католицтві

Аналог Прощеної неділі в римській літургійній традиції — лат. Quinquagesima (буквально «п'ятдесятий [день]», оскільки це день за 50 днів до Великодня). Ця назва з'явилася в VI столітті. Крім того, ця неділя також називалася лат. Esto mihi (буквально «будь мені») по перших словах вхідного піснеспіву (Пс. 30:3)^[4]. До реформи Римського календаря в 1969 році ця неділя входила в підготовчий період перед Великим Постом (літургійний колір — фіолетовий), а після цього було віднесено до Рядового часу й втратило свої назви. На даний час як особливе святкування Quinquagesima зберігається в екстраординарній формі римського обряду^[5]. Серед звичаїв народів Римо-католицької церкви ця неділя припадала на період карнавалу.

Див. також

• Масниця
• Запуст (християнство)
• Карнавал

Примітки

1. (рос.)Последнее воскресенье перед Вел. Постом называется «Сыропустом», потому что им оканчивается ядение сыра, масла и яиц [Архівовано 17 січня 2010 у Wayback Machine.]
2. (рос.)Масленичная неделя по дням [Архівовано 1 лютого 2013 у Wayback Machine.]
3. (рос.)Прощёное Воскресенье [Архівовано 25 липня 2015 у Wayback Machine.]
4. (рос.)Комментарии [Архівовано 28 грудня 2013 у Wayback Machine.] // сайт «Восточная литература»
5. Si tenga presente che a seguito della lettera apostolica Summorum Pontificum del papa Benedetto XVI si parla di forma ordinaria e forma straordinaria del rito romano. In seguito alla riforma liturgica, è stata adottata la forma ordinaria del rito romano, derivata dalla profonda revisione voluta dal Concilio Vaticano II. Rimane come forma straordinaria la formulazione precedente del rito romano, che prevede l'adozione del Messale di papa Giovanni XXIII (1962)

Джерела

• Воропай О., «Звичаї нашого народу» (Етнографічний нарис) [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.], Українське видавництво, Мюнхен, 1958 р.
• (рос.)Дубровский Н. Масляница. — М. : Типография С. Селиванова, 1870. — 46 с.

Посилання

• Про М'ясопусну й Сиропусну неділі [Архівовано 8 серпня 2008 у Wayback Machine.]
• Що можна робити в Прощену неділю [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.]
• (рос.)Неделя сыропустная. Воспоминание Адамова изгнания. Прощеное воскресенье [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]