Пропрієтарне програмне забезпечення
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Власницьке програмне забезпечення, або Пропрієтарне програмне забезпечення[1][2], (від англ. proprietary software) — це програмне забезпечення, на яке зберігаються як немайнові, так і майнові авторські права[3]. Отримавши або придбавши таке програмне забезпечення, користувач отримує обмежені права користування ним: може бути заборонено або закрито доступ до коду (вивчення), внесення змін, тиражування, розповсюдження та перепродаж[4]. Програмне забезпечення вважається власницьким або закритим, якщо наявне хоча б одне з перелічених обмежень.
Найчастіше основним методом захисту майнових прав на власницьке ПЗ, поза ліцензійною угодою, власник обирає закриття початкового коду, захищаючи свій продукт від модифікації і вбудовуючи системи обмеження користування через авторизацію. Таке програмне забезпечення називається закритим. Проте, код власницького продукту може бути й відкритим, але власник може обмежити права користувача умовами ліцензії.
Власницьке програмне забезпечення та комерційне програмне забезпечення не є синонімами — власницьким може бути й безплатне (тобто, некомерційне) програмне забезпечення.
На противагу власницькому ПЗ існує вільне програмне забезпечення, автори й власники якого дозволяють вивчати, модифікувати й поширювати змінений продукт. Саме визначення власницького програмного забезпечення виникло в результаті діяльності громадського руху вільного програмного забезпечення (представленого Фондом вільного програмного забезпечення та іншими організаціями) і осмислення умов свободи користування програмами. Визначенням власницького програмного забезпечення є не невідповідність хоча б одній з базових умов вільного програмного забезпечення. Сама назва власницьке ПЗ підкреслює визначальне значення власника у способі використання й можливостях розвитку цього програмного забезпечення.