![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f0/Delta-O-18_in_deep_sea_sediment-svg.svg/languk-640px-Delta-O-18_in_deep_sea_sediment-svg.svg.png&w=640&q=50)
Проблема 100 000 років
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Проблема 100 000 років (англ. 100,000 year problem) — невідповідність між геологічною історією температур та кількістю сонячної радіації, яку отримує Земля (інсоляцією Землі). Остання зростає та падає відповідно до змін в інтенсивності радіації, яку випромінює Сонце, відстані від Землі до Сонця та нахилу осі обертання Землі відносно орбіти. Однак зміни між льодовиковими та між-льодовиковими періодами, які відбуваються останні близько 100 000 років (100 кілороків) не корелюють з цими факторами.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f0/Delta-O-18_in_deep_sea_sediment-svg.svg/640px-Delta-O-18_in_deep_sea_sediment-svg.svg.png)
З огляду на зміни в орбіті Землі, величина інсоляції коливається циклами, близькими до 21 000, 40 000, 100 000 та 400 000 років. Зміни в кількості отриманої сонячної енергії викликають зміни клімату Землі та загальновизнані як ключовий фактор початку та припинення заледеніння. Ізотопний аналіз показує, що домінуюча періодичність реакції клімату на зміну інсоляції становить близько 100 000 років, однак орбітальний вплив протягом цього періоду незначний.