Православ'я в Китаї
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Православ'я в Китаї має тривалу історію, пов'язану з поширенням християнства на землях Старого Мутерика, Близького, Середнього і Далекого Сходу (Азії), Степу, Старого Китаю, починаючи з Ісуса Христа і Його Апостола Томи (Фоми,Хоми, Томаса). Про постійну присутність християн, зокрема християн східних, православних, прихильників Єдиної і Неподільної, Старої Церкви на землях Старого і Сучасного Китаю можна твердо говорити з XVII ст, хоча пам’ятки християнства відомі з часів Царства Тан, а християни піддані відомі з часів Царів Татарських і Китайських, Чингіз-Хана і його онука Кублай-Хана, Царства Юань, де християнство поряд з магометанством, іудаїзмом і традиційними китайськими віровченнями були серед віровчень, що були під охороною китайських ханів (князів, королів, царів), що може вважатись важливим підґрунтям для подальшого розвитку християнства в Сучасному Китаї.
Православ'я в Китаї | |
Країна | КНР |
---|---|
Православ'я в Китаї у Вікісховищі |
Також саме зв’язок з християнством, зокрема християнством православним дозволило їх сучасникам, так само як дослідникам і письменникам наступних епох називати Татарських Князів (Ханів) Царями себто спадкоємцями Першого, відомого на весь Старий Материк Римського Великого Царя (Цезаря) Августа і Царів Християнських, від Царя Костянтина до Царя Феодосія. Також очевидно, що після захоплення степовиками-мунгалами, вони ж татари-ординці на чолі з Ханом (Князем, Царем) Батиєм Старого Києва саме його нащадки і спадкоємці на підданих татарам територіях починають титулуватись на Старій, Святій Русі (і отже в Сучасній Україні) Царями Татарськими (і Руськими), в той час як нащадки Кублай-Хана - Царями Китайськими а потім, деякий час - Богдойськими, що могло вплинути на зростання недовіри до православних християн з боку тогочасної китайської влади і як наслідок - гоніння і заборону (або обмеження) на проповідь християнства (як одного з «іноземних», а отже небезпечних для царської влади віровчень) і діяльність християнських громад, що і бачимо в подальшій історії Старого і Сучасного Китаю аж до 20 ст. і нашого часу.
На теренах Сучасного Китаю офіційно діє Китайська православна церква, яка за посередництвом Російської Православної Церкви проголошує свій зв’язок з Єдиною, Старою, Святою, Соборною і Апостольською, Католицькою і Православною Церквою Єдиного і Неподільного, Забутого, Християнського Царства , Царя Феодосія на Неосяжному Заході Старого, Святого Материка (Євразії).