Правителі та голови Києва

Князі

Поляни

V-VI століття		Кий	легендарний полянський князь, засновник Києва.
V-VI століття		Щек	легендарний брат Кия.
V-VI століття		Хорив	легендарний брат Кия.
864—882		Аскольд і Дір	київські князі; за «Повістю временних літ» — підлеглі Рюрика.

Київська Русь

882—912		Олег (Віщий)	київський князь; за «Повістю временних літ» — підлеглий Рюрика.
913—945		Ігор Рюрикович	перший київський князь з династії Рюриковичів.
945—957		Ольга	перша київська княгиня, мати Святослава.
957—972		Святослав Ігорович (Хоробрий)	великий князь київський з династії Рюриковичів.
972—978		Ярополк Святославович	великий князь київський з династії Рюриковичів.
978—1015		Володимир Святославович (Святий)	великий князь київський з династії Рюриковичів, хреститель Русі.
1015—1016		Святополк Володимирович (Окаянний)	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1016—1018		Ярослав Володимирович (Мудрий)	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1018—1019		Святополк Володимирович (Окаянний)	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1019—1054		Ярослав Володимирович (Мудрий)	великий князь київський з династії Рюриковичів; укладач «Руської Правди».
1054—1068		Ізяслав Ярославович	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1068—1069		Всеслав Брячиславич (Чародій)	великий князь київський з гілки полоцьких Ізяславичів; правнук Володимира.
1069—1073		Ізяслав Ярославович	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1073—1076		Святослав Ярославич	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1076—1077		Всеволод Ярославич	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1077—1078		Ізяслав Ярославович	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1078—1093		Всеволод Ярославич	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1093—1113		Святополк Ізяславич	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1113—1125		Володимир Всеволодович (Мономах)	великий князь київський з династії Рюриковичів; ініціатор Любецького з'їзду.
1125—1132		Мстислав Володимирович (Великий)	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1132—1139		Ярополк Володимирович	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1139		В'ячеслав Володимирович	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1139—1146		Всеволод Ольгович	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів; правнук Ярослава Мудрого.
1146		Ігор Ольгович	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів; правнук Ярослава Мудрого.
1146—1149		Ізяслав Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1149—1151		Юрій Володимирович (Долгорукий)	великий князь київський з династії Рюриковичів (молодші Мономаховичі).
1151—1154		Ізяслав Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1154—1155		Ростислав Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1155		Ізяслав Давидович	великий князь київський з гілки чернігівських Святославичів.
1155—1157		Юрій Володимирович (Долгорукий)	великий князь київський з династії Рюриковичів (молодші Мономаховичі).
1157—1158		Ізяслав Давидович	великий князь київський з гілки чернігівських Святославичів.
1159		Мстислав Ізяславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1159—1161		Ростислав Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1161		Ізяслав Давидович	великий князь київський з гілки чернігівських Святославичів.
1161—1167		Ростислав Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1167—1169		Мстислав Ізяславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1169—1170		Гліб Юрійович	великий князь київський з династії Рюриковичів (молодші Мономаховичі).
1170		Мстислав Ізяславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1170—1171		Гліб Юрійович	великий князь київський з династії Рюриковичів (молодші Мономаховичі).
1171		Володимир Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1171—1173		Роман Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1173		Рюрик Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1173		Михайло Юрійович	великий князь київський з династії Рюриковичів (молодші Мономаховичі).
1173—1174		Ярослав Ізяславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1174		Святослав Всеволодович	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1174		Ярослав Ізяславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1174—1176		Роман Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1176—1181		Святослав Всеволодович	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1181		Рюрик Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1181—1194		Святослав Всеволодович	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1194—1201		Рюрик Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1201—1202		Роман Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1202—1203		Інгвар Ярославич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1203		Рюрик Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1203—1204		Роман Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1204—1205		Ростислав Рюрикович	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1205—1206		Рюрик Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1206—1207		Всеволод Святославич (Чермний)	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1207—1210		Рюрик Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1210—1214		Всеволод Святославич (Чермний)	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1214—1223		Мстислав Романович (Старий)	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів; загинув на Калці.
1223—1235		Володимир Рюрикович	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1235		Ізяслав (Мстиславич) Володимирович	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1235—1236		Володимир Рюрикович	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1236—1238		Ярослав Всеволодович	великий князь київський з династії Рюриковичів (молодші Мономаховичі).
1238—1239		Михайло Всеволодович (Чернігівський)	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1239		Ростислав Мстиславович	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1239—1240		Данило Романович	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі; волинські Романовичі).

Київське князівство

Васал Золотої Орди

1301—1321		Станіслав Іванович	київський князь з династії Рюриковичів (путивльська гілка).
1321—1324		Міндовг Гольшанський	київський князь з династії Гедиміновичів (Гольшанські).
1324—1331		Ольгимонт Міндовгович	київський князь з династії Гедиміновичів (Гольшанські).
1331—1362		Федір Іванович	київський князь з династії Рюриковичів (Ольговичі).

Васал Великого князівства Литовського

1362—1394		Володимир Ольгердович	київський князь з династії Гедиміновичів (Олельковичів).
1394—1440	князівство скасовано, встановлено Київське намісництво
1440—1455		Олелько Володимирович	київський князь з династії Гедиміновичів (Олельковичів).
1455—1470		Семен Олелькович	київський князь з династії Гедиміновичів (Олельковичів).
1470	князівство скасовано, встановлено Київське воєводство

Воєводи

Докладніше: Київське воєводство та Воєвода київський

Велике князівство Литовське

1471—1480		Мартин Гаштовт	воєвода з шляхетного литовського роду Гаштовтів гербу Абданк.
1480—1482		Іван Ходкевич	воєвода з шляхетного руського роду Ходкевичів власного гербу Гриф.
1483—1492		Юрій Пац	воєвода з шляхетного литовського роду Паців гербу Годзава.
1492—1505		Дмитро Путятич	воєвода з князівського руського роду Путятичів, гілки Рюриковичів.
1505—1507		Іван Глинський	воєвода з князівського половецько-руського роду Глинських власного гербу.
1507—1508		Юрій Монтовтович	воєвода з шляхетного литовського роду Монтовтовичів гербу Монтовт.
1508—1511		Юрій Гольшанський	воєвода з князівського русько-литовського роду Гольшанських гербу Гіпоцентавр.
1511—1514		Юрій Радзивілл	воєвода з шляхетського литовського роду Радзивіллів гербу Труби.
1514—1541		Андрій Немирович (Немирич)	воєвода з шляхетського литовського роду Немировичів гербу Яструбець.
1542—1544		Іван Гольшанський	воєвода з князівського русько-литовського роду Гольшанських гербу Гіпоцентавр.
1544—1555		Фредерик Пронський	воєвода з князівського руського роду Пронських гербу Погоня Литовська.
1555—1559		Григорій Ходкевич	воєвода з шляхетного руського роду Ходкевичів власного гербу Гриф.
1559—1569		Констянтин-Василь Острозький	воєвода з князівського русько-литовського роду Острозьких власного гербу.

Корона Польська

1569—1608		Констянтин-Василь Острозький	воєвода з князівського русько-литовського роду Острозьких власного гербу.
1608—1618		Станіслав Жолкевський	воєвода з шляхетського польсько-руського роду Жолкевських гербу Любич.
1619—1628		Томаш Замойський	воєвода з шляхетського польського роду Замойських гербу Єліта.
1628—1629		Олександр Заславський	воєвода з князівського руського роду Заславських власного гербу.
1629—1630		Стефан Хмелецький	воєвода з шляхетського польсько-руського роду Хмелецьких гербу Бонча.
1630—1649		Януш Тишкевич	воєвода з шляхетського руського роду Тишкевичів гербу Леліва.
1649—1653		Адам Кисіль	воєвода з шляхетського руського роду Кисилів гербу Намет.
1654	остаточна втрата Києва в результаті Хмельниччини; місто стає резиденцією московських воєвод.

Московське царство

1654—1655		Федір Волконський	воєвода з князівського московського роду Волконських, гілки Ольговичів.
1656—1658		Андрій Бутурлін	воєвода з дворянського московського роду Бутурліних.
1658—1660		Василь Шереметєв	воєвода з дворянського московського роду Шерємєтьєвих.
1660—1663		Юрій Барятинський	воєвода з дворянського московського роду Барятинських, гілки Ольговичів.

Війти

Річ Посполита

Докладніше: Війт

1502—1514		Занко Онкович	війт (староста) з київського боярського роду.
1524		Ян	війт з київського міщанського роду.
1528—1540		Іван Черевчей	війт з київського міщанського роду.
1544—1548		Ян Дхоревський	війт з київського міщанського роду.
1548—1550		Семен Мелешкович	війт з київського міщанського роду.
1550—1555		Максим Хонич	війт з київського міщанського роду.
1558—1563		Семен Мелешкович[1]	війт з київського міщанського роду.
1563—1564		Богуш Ленкевич	війт з київського міщанського роду.
1564		Юрій Климович	бургомістр з київського міщанського роду.
1565—1566		Юрій Климович	війт з київського міщанського роду.
1566—1567		Василь Черевчей	війт з київського міщанського роду.
1568—1570		Станіслав Соколовський	війт з київського міщанського роду.
1569		Устим Фіц-Кобизевич	війт з київського міщанського роду.
1570—1575		Гаврило Рой	війт з київського міщанського роду.
1575		Семен Конашкович	бургомістр з київського міщанського роду; виконавець обов'язків війта.
1576—1580		Федір Черевчей	війт з київського міщанського роду.
1578—1592		Яцько Балика	бургомістр з київського міщанського роду Балик.
1581—1587		Семен Конашкович	війт з київського міщанського роду.
1587—1593		Федір Вовк	війт з київського міщанського роду.
1593		Еразм Стравинський	війт з київського міщанського роду.
1593—1612		Яцько Балика	війт з київського міщанського роду Балик.
1611—1620		Артем Конашкович	бургомістр з київського міщанського роду.
1612—1618		Федір Ходика-Кобизевич	війт з київського міщанського роду Кобизевичів.

• Денис Мартянович — 1620
• Федір Тадрина — 1620
• Артем Конашкович — 1620
• Семен Мелешкович 1620–1621
• Федір Ходика — 1621–1627 (другий раз)
• Федір Скорина — 1627–1629
• Іван Євсейович — 1629–1631
• Яцько Балика — 1631–1633 (війтівський субделегат)
• Самійло Мефедович — 1633–1637
• Юзеф Ходика — 1637–1641
• Самуель Мефедович 1641–1644
• Анджей Ходика — 1644–1649
• Богдан Сомкович — 1653–1657

Московське царство

• Михайло Сахнович — 1665–1670
• Федір-Ждан Тадрина — 1670–1677
• Іван Федорович Тадрина — 1677–1691
• Іван Демідович Бишкович — 1691–1695
• Василь Зіменко — 1695–1699 (субделегат)
• Влотсковський — 1699–1700

Російська імперія

• Данило Полоцький — 1700–1722
• Павло Войнич — 1735–1751
• Іван Сичевський — 1755–1766
• Григорій Пивоваров — 1766–1781

У 1785—1797 роках посаду війта скасовано. Магістрату залишили судові функції, а міськими справами займалася «шестигласна дума», очолювана міським головою.

• Василь Копистенський — 1785–1787, бунчуковий товариш, перший міський голова.
• Юхим Митюк (1732—1810) — 1787–1790, купець 1-ї гільдії, бунчуковий товариш, міський голова, очолював міську думу три роки.
• Григорій Радзицький (1790—1798) — міський голова, очолював міську думу до поновлення за імператора Павла І у Києві Магдебурзького права.
• Григорій Радзицький (1798—1801) — затверджений київським войтом 30 червня 1798 року Павлом І.
• Степан Рибальський - 1813 - 1818 (Валентина Шандра. Міщанські органи станового самоврядування в Україні (кінець ХVІІІ - почтаок ХХ ст. Київ, 2016. с. 26)
• Георгій Рибальський — 1801–1813
• Пилип Лакерда — 1814
• Михайло Григоренко — 1815–1826
• Григорій Киселівський — 1826–1834

Дореволюційний період (1835—1917)

Російська імперія

Міські голови

У Російській імперії градоначальник і міський голова — дві різні посади, з різними функціями. Градоначальником називалося посадова особа з правами губернатора, яка управляла градоначальництвом (тобто містом, що не знаходиться в губернському підпорядкуванні; сучасним аналогом є міста зі спеціальним статусом). Градоначальник призначався імператором. Функція губернатора і відповідно градоначальника — «перший охоронець недоторканності прав верховної влади, зисків держави і повсюдного, точного виконання законів, статутів, найвищих наказів, указів уряду сенату і приписів начальництва»^[2]. Міський голова — виборна посада, глава міського громадського самоврядування. Градоначальник здійснював нагляд за діяльністю міського самоврядування (зокрема, міського голови). Градоначальників у Києві до 1917 року не існувало, так як місто знаходився в губернському підпорядкуванні Київської губернії.

Докладніше: Міський голова

Київський міський голова був вперше обраний 1835 року.

• Парфеній Дехтерьов — 1835–1837
• Павло Єлисєєв — 1837–1838
• Іван Ходунов — 1838–1841
• Готліб Фінке — 1841–1844
• Іван Ходунов — 1844–1847
• Микола Балабуха — 1847–1851
• Іван Ходунов — 1851–1853
• Семен Личков — 1853–1854
• Андрій Бухтєєв — 1854–1857
• Григорій Покровський — 1857–1860
• Йосип Завадський — 1860–1863
• Федір Войтенко — 1863–1871
• Павло Демидов Сан-Донато — 1871–1872
• Густав Ейсман — 1872–1873
• Павло Демидов Сан-Донато — 1873–1875
• Микола Ренненкампф — 1875–1879
• Густав Ейсман — 1879–1884
• Іван Толлі — 1884–1887
• Степан Сольський — 1887–1900
• Василь Проценко — 1900–1905
• Іполит Дьяков — 1906–1916
• Федір Бурчак — 1916–1917
• Євген Рябцов — 1917–1918

Революція, визвольні змагання, війна проти більшовицької Росії (1917—1920)

Введення градоначальництва

Проєкт виділення Києва з губернського підпорядкування та введення градоначальництва був поданий в 1912 році тодішнім київським губернатором Олексієм Гирсом. Питання про заснування Київського градоначальництва було «принципово вирішено» лише на початку 1917 року. У травні 1918 року, за правління гетьмана Павла Скоропадського, київським градоначальником був генерал-майор Олександр Хануков. У вересні того ж року він був відправлений у місячну відпустку, а виконуючим обов'язки градоначальника став Карл Маршалк, колишній помічник начальника московської кримінальної поліції.

Комендант Києва

• Щорс Микола Олександрович — 5–13 лютого 1919 року.

Міські голови

8 (21) серпня 1917 року перша київська демократична (всенародно обрана) Дума обрала міським головою адвоката Євгена Рябцова. Номінально він залишався на цій посаді без перерви аж до листопада 1919 року, хоча в періоди панування більшовиків фактичною владою в місті ані Дума, ані міський голова не володіли; коли ж більшовицька влада уходила з Києва (в березні 1918 року і серпні 1919 року), діяльність органів міського самоврядування поновлювалася. У листопаді 1919 року, коли Київ був під владою Добровольчої армії, виник конфлікт між міською управою і вищою владою, результатом якого стала відставка управи, а разом з нею і Євгена Рябцова з поста міського голови. На його місце був призначений товариш (заступник) міського голови Петро Бутенко, який перебував на цій посаді з 30 жовтня по 14 грудня 1919 року.

З 1919 року, після встановлення у Києві "радянської" влади, посада керівника міста називалася «голова міськради».

Голови міськради

• Андрій Іванов
• Андрій Бубнов — репресований у 1940 р.
• Євген Рябцов (1919, повторно, денікінська окупація)

Довоєнний період (1921—1941)

УРСР

голова Київської міськради:

• Ян Гамарник — 1921–1923, пізніше — керівник Політуправління Робітничо-Селянської Червоної Армії, покінчив життя самогубством.
• Григорій Гринько — 1924–1925, пізніше — нарком фінансів, репресований.
• Пантелеймон Свистун — 1925.
• Панас Любченко — 1925–1927.
• Юрій Войцехівський — 1927–1932.
• Іван Воробйов — 1932.
• Василь Биструков — 1932–1934.
• Рафаїл Петрушанський — 1934–1937, репресований.
• Павло Христич — 1937, репресований.
• Микола Пашко — 1937–1940, репресований.
• Іван Шевцов — 1940–1941, загинув у боях в оточенні.

Німецька окупація (1941—1943)

Райхскомісаріат Україна

Докладніше: Райхскомісаріат Україна

Німецька адміністрація

голова цивільної адміністрації регіону — ґебітскомісар

20 жовтня 1941—6 листопада 1943, формально до 1944		Гельмут Віль (нім. Hellmuth Will)	обербургомістр, окружний комісар

голова цивільної адміністрації міста — штадткомісар

1941		Мусс	міський комісар.
1941—1942		Марве	міський комісар.
1942		І. А. Реденбахер	міський комісар.
кінець липня 1942[3]—1943		Фрідріх Роґауш (нім. Friedrich Rogausch)	міський комісар.
1943		Берндт	міський комісар.

голова воєнної адміністрації — штадткомандант

26 вересня 1941—1 липня 1942		Курт Ебергард (нім. Kurt Eberhard)	генерал-майор, воєнний комендант.
1 липня 1942—13 серпня 1943		Мартін фон Ремер (нім. Martin Alexander von Römer)	генерал-майор, воєнний комендант.
13 серпня 1943—16 грудня 1943		Вальтер Фіров (нім. Walter Vierow)	генерал-майор, воєнний комендант, з 6 листопада 1943 року керував формально

Міська управа

Докладніше: Київська міська управа

21 вересня 1941—25 жовтня 1941		Олександр Оглоблин	бургомістр.
29 жовтня 1941—18 лютого 1942		Володимир Багазій	бургомістр; член ОУН (м); страчений німцями.
18 лютого 1942 — листопад 1943		Леонтій Форостівський	бургомістр.

Післявоєнний період (1943—1991)

УРСР

Голови виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих.

1943—1944		Леонід Лебідь	голова виконавчого комітету ради; член КП(б)У.
1944—1946		Федір Мокієнко	голова виконавчого комітету ради; член КП(б)У.
1946—1947		Федір Чеботарьов	голова виконавчого комітету ради; член КП(б)У.
1947—1963		Олексій Давидов	голова виконавчого комітету ради; член КПУ.
1963—1968		Михайло Бурка	голова виконавчого комітету ради; член КПУ.
1968—1979		Володимир Гусєв	голова виконавчого комітету ради; член КПУ.
1979—1990		Валентин Згурський	голова виконавчого комітету ради; член КПУ.
1990—1990		Арнольд Назарчук	голова Київради; член КПУ.
1990—1990		Микола Лаврухін	голова виконавчого комітету ради; член КПУ.
1990—1991		Григорій Малишевський	голова виконавчого комітету ради; член КПУ.

Незалежна Україна (з 1991)

Голови

• Голови Київської міської державної адміністрації — призначаються президентом:

1992—1993		Іван Салій	представник президента в Києві.
1993—1994		Леонід Косаківський	представник президента в Києві.
1995—1996		Леонід Косаківський	член КПУ.
1996—2006		Олександр Омельченко	член КПУ.
2006—2010		Леонід Черновецький	.
2010—2013		Олександр Попов	.
2013—2014		Анатолій Голубченко	тимчасовий виконувач обов'язків голови.
2014		Володимир Макеєнко	.
2014		Володимир Бондаренко	.
2014— по наш час		Віталій Кличко	.

• Київський міський голова (голова Київської міської ради) — обирається мешканцями міста:

1994—1997		Леонід Косаківський	голова Київської міської ради.
1997—1998		Леонід Косаківський	київський міський голова.
1999—2006		Олександр Омельченко	київський міський голова.
2006—2012		Леонід Черновецький	київський міський голова.
2012—2014		Галина Герега	секретар Київради — виконувач обов'язків Київського міського голови.
2014— по наш час		Віталій Кличко	київський міський голова.

Примітки

1. 1559 року Теодор та Олехно Ленкевичі, сина Лен(ь)ка Домановича, продали Мелешковичові село пол. Wisienki → див.: Boniecki A. Herbarz polski. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów, 1911. — T. XIV. — S. 86. (пол.)
2. Губернатор // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
3.  // Нове українське слово. — 1942, 30 липня. — № 174 (189). — С. 4.