Потоцький Роман-Антоній

Пото́цький Рома́н-Анто́ній (пол. Roman Antoni Potocki; 3 червня 1893 Варшава – † 5 вересня 1971 Краків) — граф, польського, українського походження, гербу Пилява. Військовий діяч, землевласник, промисловець, фахівець у галузі цукроваріння, мемуарист.

Роман Потоцький
Народження	3 червня 1893(1893-06-03) Варшава
Смерть	5 вересня 1971(1971-09-05) (78 років) Краків
Країна	Польська Республіка
Приналежність	Російська імперія, Польська Республіка
Рід військ	кавалерія
Роки служби	1919 - 1920
Звання	ротмістр
Війни / битви	Польсько-українська війна (1918-1919), Польсько-радянська війна (1919-1920)
Титул	граф
Рід	Потоцькі
По відставці	промисловець
Діти	Марія Потоцька[d][1], Роман Потоцькийd[1], Елізабет Потоцькаd[1], Олена Потоцькаd[1] і Марко Потоцькийd[1]

Біографія

Родина Йосипа Миколая Потоцького. 1897

Автограф Романа Потоцького з його закордонного паспорта. 1920

Найстарший син графа Юзефа-Миколая Потоцького.^[2] Матір княгиня Гелена-Августа Радивил (донька Антонія-Вільгельма Радивила, 14-го ордината Несвізського). Молоді роки проводив у родовому маєтку в селі Антоніни, що на Хмельниччині. Навчався у Лондоні в гімназії Downside. Учасник боротьби за незалежність Польщі у 1918-1920 роках. У 1919 році в лавах Війська Польського брав участь у боях на вулицях Львова проти Української Галицької Армії. Учасник Польсько-радянської війни (1919-1920) та великий прихильник ідеї Юзефа Пілсудського, яка полягала у створенні федерації Польської Республіки та Української Народної Республіки.^[3] У 25 років став ротмістром. Служив у 17-му Полку Уланів Великопольських. У міжвоєнний період промисловець, як і батько зіграв значну роль у розвитку цукроваріння на Волині. Після 1920-го року втратив 3 цукрові заводи які залишились на території України, що відійшла більшовикам за Ризьким мирном договором. Відомо, що у 1924 та 1935 роках був одним з власників Бабинського цукрозаводу. Повністю володів Корецьким цукрозаводом. Зокрема обидва за його участі модернізовані та значно посилені у виробничих потужностях. Мав основний маєток на Волині у Деражному та маєток у сусідньому з Корцем селі Сторожів. У Корці розміщувалась приватна фірма "Potocki".

З 1929 року у шлюбі з князівною Ганною-Марією Святополк-Четвертинською, донькою князя Северина Святополка-Четвертинського та графины Софії Пшездецької. Весілля відбулося у Варшаві. Відомі діти Романа Потоцького та Ганни-Марії (Ганка) Святополк-Четвертинської: Марія-Гелена, Роман, Ельжбета-Марія, Гелена-Альберта, Марек.

З початком Другої світової війни разом з відступаючими польськими військами емігрував до Румунії. Після вторгнення в Польщу Червоної Армії 17 вересня 1939 року матір, дружина та діти три місяці перебували у Деражному, згодом виїхали до Польщі. Всі маєтки Потоцьких на Волині та Галичині були націоналізовані радянською окупаційною владою. Певний час проживав у Франції, в замку Монтрезор. Згодом переїхав до Польщі. Автор мемуарів які написав у замку Монтрезор та місті Краків (1968 - 1969). Видані у 2018 році за сприяння сина Марка Потоцького та онуків.

Джерела та посилання

• Roman Potocki. "W trzech wojnach". Editions Spotkania. 2018.
• Biblioteka Narodowa. [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
• W mroku historii [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Lundy D. R. The Peerage

   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
2. Потоцький, Роман (2018). "W trzech wojnach" (польська) . Варшава: Editions Spotkania. с. 17. ISBN 978-83-7965-216-7.
3. Потоцький, Роман (2018). "W trzech wojnach" (польська) . Варшава: Editions Spotkania. с. 309. ISBN 978-83-7965-216-7.