Посольство Росії в Україні
офіційне дипломатичне представництво Російської Федерації в Україні З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Посольство Росії в Україні — офіційне дипломатичне представництво Російської Федерації в Україні (1992—2022).
| |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Країна |  Росія | ||
| Відкрите | 6 серпня 1992 | ||
| Адреса |  Україна, Київ, Повітрофлотський проспект, 27 | ||
| 50°26′00″ пн. ш. 30°28′18″ сх. д. | |||
| Офіційний вебсайт | |||
 | |||
Після проголошення незалежності Україною 24 серпня 1991 року Росія визнала державну незалежність України 5 грудня 1991 року[1]. Дипломатичні відносини між Україною та Росією були встановлені 14 лютого 1992 року шляхом підписання Протоколу про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією[2]. 6 серпня 1992 року Російська Федерація відкрила посольство в Києві[3]. Після початку російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з РФ[4].
Будівля посольства, що розташовувалася на Повітрофлотському проспекті, 27 є триповерховою спорудою загальною площею 1779 кв. м[5].
| N | Країна | Посол | Російською | Зображення | Інформація |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Росія |
Смоляков Леонід Якович | Смоляков Леонид Яковлевич |  |
(1991—1996) посол |
| 2 | Росія |
Дубінін Юрій Володимирович | Дубинин Юрий Владимирович |  |
(1996—1999) посол |
| 3 | Росія |
Абоїмов Іван Павлович | Абоимов Иван Павлович |  |
(1999—2001) посол |
| 4 | Росія |
Черномирдін Віктор Степанович | Черномырдин Виктор Степанович |  |
(2001—2009) посол |
| т.п. | Росія |
Лоскутов Всеволод Володимирович | Лоскутов Всеволод Владимирович | |
(2009) тимчасовий повірений |
| 5 | Росія |
Зурабов Михайло Юрійович | Зурабов Михаил Юрьевич |  |
(2009–02.2014) посол |
| т.п. | Росія |
Воробйов Андрій Володимирович | Воробьев Андрей Владимирович |  |
(02.2014-06.2014) тимчасовий повірений |
| 6 | Росія |
Зурабов Михайло Юрійович | Зурабов Михаил Юрьевич | |
(06.2014-07.2016[6]) посол |
| т.п. | Росія |
Торопов Сергій Львович | Торопов Сергей Львович | |
(07.2016-2016) тимчасовий повірений[7][8] |
| т.п. | Росія |
Лукашик Олександр Петрович | Лукашик Александр Петрович | |
(2016—2022) тимчасовий повірений |
| т.п. | Росія |
Жеглов Володимир Юрійович | Жеглов Владимир Юрьевич | |
(2022—2022) тимчасовий повірений[9][10] |
- Радник-посланник Посольства Росії в Україні
- Старший радник
- Військовий аташе
- Військово-морський аташе
- Радник з питань культури
- Радник
- Радник, представник федеральної митної служби Росії
- Радник, з питань преси та інформації
- Радник з питань економічної політики
- Перший секретар Посольства
- Перший секретар, Представник Федеральної служби Росії з контролю за обігом наркотиків
- Другий секретар
- Третій секретар
- Третій секретар з питань протоколу
- Аташе
- Аташе, пресс-секретар
- Старший радник, завідувач Консульським відділом
- Перший секретар, заступник завідувача Консульського відділу
- Перший секретар
- Другий секретар
- Третій секретар
- Солоцінський Володимир Дмитрович, генеральний консул (1997—2000)
- Мясоєдов Микола Михайлович, генеральний консул (2000—2003)
- Чуплигін Олександр Васильович, генеральний консул (2003—2005)
- Гузеєв Євген Федорович, генеральний консул (2005—2011)
- Астахов Олег Юрійович, генеральний консул (2011—2019)
- Генеральне консульство Росії у Харкові
- Сафонов Геннадій Васильович, генеральний консул (1999—2001)
- Корсун Анатолій Миколайович, генеральний консул (2001—2004)
- Яковлєв Андрій Ігорович, генеральний консул (2004—2007)
- Філіпп Всеволод Іванович, генеральний консул (2007—2012)
- Семенов Сергій Олексійович, генеральний консул (2012—2017)
- Генеральне консульство Росії в Одесі
- Бек Михайло Михайлович, генеральний консул (1918)
- Соболєв Михайло Аркадійович, генеральний консул (1999—2002)
- Довженок Фелікс Кіндратович, генеральний консул (2002—2006)
- Грачов Олександр Григорович, генеральний консул (2006—2011)
- Антонов Юрій Олександрович, генеральний консул (2011—2014)
- Шибеко Валерій Геннадійович, в.о. генерального консула (2014—2015)[11]
- Катункін Валерій Анатолійович, в.о. генерального консула (2015—2016)
- Шульцев Євген Олексійович, в.о. генерального консула (2016—2018)
- Генеральне консульство Росії у Сімферополі
- Свірідов Олексій Григорович, генеральний консул (1999—2003)
- Ніколаєв Олександр Олексійович, генеральний консул (2003—2008)
- Астахов Ігор Олександрович, генеральний консул (2008—2010)
- Андрєєв Володимир Вадимович, генеральний консул (2010—2013)
- Світличний В'ячеслав Леонідович, генеральний консул (2013—2014)
В Україні діяли Генеральні консульства РРФСР, яке очолювали в Києві консул Кржемінський Казимир Олександрович (07.1918-10.1918), в містах Одеса консул Бек Михайло Михайлович (15.08.1918-10.1918) та Харків консул Гопнер Давид Юліанович (11.09.1918 — 10.1918). Консульство у Києві розташовувалось в готелі «Марсель» на Бібіковському бульварі.
Консульство Росії у Львові
Консульство Росії у Харкові
Консульство Росії в Одесі
Консульство Росії в Сімферополі (після початку тимчасової анексії Криму не працює)
30 квітня 2014 року — в результаті успішно проведеної контррозвідувальної операції Службою безпеки України було затримано, військово-морського аташе російського посольства, на місці вчинення ним агентурної акції. Військово-морського аташе посольства РФ в Україні оголошено «персоною нон ґрата» у зв'язку з його діяльністю, несумісною з дипломатичним статусом[12].
14 червня 2014 року — протестувальники пікетували Посольство Росії в Україні, в зв'язку із російською підтримкою терористів на Луганщині[13][14][15]. Самооборона Майдану заявила, що намагання штурму будівлі посольства РФ вигідне тільки ворогам України, які зможуть використати ці події проти інтересів українського народу[16]. Проте, провокатори використали обурення учасників акції протесту біля посольства Росії в Україні для дій, які не відповідають нормам дипломатиних відносин і захисту дипломатичних установ, а саме зірвали російський прапор, розтрощили кілька автомобілів російських дипломатів, закидали будівлю яйцями і фарбою. Частину нападників булу затримано, вжиті заходи для відновлення безпеки диппредставництва[17][18].
01 лютого 2015 року — біля будівлі посольства Росії в Києві група активістів установила 30 пам'ятних хрестів з іменами загиблих під час обстрілу Маріуполя, та написом: «Убитий російськими окупантами»[19].
28 лютого 2015 року — в пам'ять про убитого напередодні ввечері в Москві, російського опозиціонера Бориса Нємцова, кияни поклали квіти до будівлі посольства Росії в Україні[20].
29 липня 2016 року — комітет російської Держдуми з міжнародних справ в закритому режимі ухвалив рішення про призначення Михайла Бабича послом в Україні[21][22]. Москва запросила у Києва попередню згоду (агреман) на призначення Михайла Бабича новим послом РФ в Україні[23]. Міністерство закордонних справ України заявило, що призначення нового посла Росії в Україні знято з порядку денного, та до звільнення окупованих територій України Росією, розглядатися не буде[24].
16 вересня 2016 року — у ніч на 17 вересня 2016 року група з 20 невідомих осіб у масках-балаклавах обстріляла будівлю посольства Російської Федерації в Києві з салютних установок і закидала його петардами[25]. У той же час 2 невідомих чоловіка розгорнули плакат із написом "Русские свиньи, вам здесь не рады! Сегодня — фейерверк, а завтра будут «Грады!». Будівля посольства значних пошкоджень не отримало, а невідомі нападники розбіглися[26][27][28].
18 вересня 2016 року — в Києві біля будівлі посольства РФ в Україні відбулися сутички між поліцією і протестувальниками, які блокували вхід до будівлі[29]. Люди під посольством протестували проти проведення виборів у Державну думу РФ в Криму. Протестуючі під керівництвом колишнього народного депутата України, а нині депутата Київської міської ради Ігоря Мірошниченка зробили спробу знести паркан. Посольство було оточено правоохоронцями, що не дозволяли учасникам акції проникнути на його територію[30].
26 березня 2018 року — під посольство Російської Федерації у Києві кияни поклали букети квітів та дитячі іграшки, висловлюючи співчуття жертвам трагедії у Кемерові[31].
24 лютого 2022 року — Україна розірвала дипломатичні стосунки з Росією, після початку повномаштабного вторгнення рашистських військ в Україну.
У серпні 2023 року була ініційована пропозиція про перетворення будівлі російського посольства в Києві, яка не виконує свої функції через припинення дипломатичних відносин між Україною і РФ, на громадський центр[32].
У березні 2024 року було запропоновано здійснити націоналізацію адмінбудівлі, яка належала російському посольству та передати її для використання в освітніх потребах Політехнічному ліцею Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»[33].
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
