Понтон (автомобіль)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Понтон (з нім. Ponton) — елемент дизайну, характерний для багатьох автомобілів 40-х — 50-х років і утворений злитими передніми і задніми крилами з єдиною верхньою лінією[1].
Інколи (особливо — в неофіційній назві ряду моделей легкових «Мерседесів» випуску 1953—1962 рр., виконаних в такому стилі — Mercedes-Benz в кузовах W120, W121, W105, W128, W180 «Ponton») — сам кузов автомобіля зі злитими передніми і задніми крилами.
Ця назва походить з німецької мови. Вона була викликана зовнішньою подібністю таких автомобілів з німецькими танками часів Другої світової війни з навішеними по боках корпусу броневікнами, які в танкістів отримали прізвисько «Ponton», так як віддалено нагадували справжні понтони.
Лінія понтону — верхня лінія крил на таких автомобілях.
В 1950-ті роки лінію понтону часто стали об'єднувати з поясною лінією, наприклад, на тому ж Mercedes-Benz «Ponton».
В Північній Америці значення того терміну в автомобільному контексті цілком відмінно від загальноприйнятого, і «Pontoon Fenders» там зазвичай називають окремі крила деяких довоєнних автомобілів, задня частина яких не прилягала до кузова, як зазвичай, а була виконана загостреної краплеподібної чи у вигляді симетричного округлого тіла.