Леонід Полтава (справжнє ім'я Леонід Едвардович Пархомович, прізвище-оберіг Єнсен, нар. 24 серпня 1921, Вовківці, нині Роменська міська громада, Роменський район, Сумська область пом.19 квітня 1990 Нью-Йорк, США) — український поет в еміграції після Другої світової війни, громадський діяч в Райхскомісаріаті Україна та ДіПі (таборах українців у Німеччині). Журналіст радіо «Свобода» та радіо «Голос Америки». Драматург, редактор еміграційних видань ОУН(б), член спілок ОУП «Слово» та АДУКу — Асоціації Діячів Української Культури.

Коротка інформація Леонід Полтава, Леонід Пархомович ...
Леонід Полтава
Леонід Пархомович
Thumb
Народився24 серпня 1921(1921-08-24)
с. Вовківці, нині Роменська міська громада, Роменський район, Сумська область
Помер19 квітня 1990(1990-04-19) (68 років)
Нью-Йорк, США США
ПохованняЦвинтар святого Андрія
Діяльністьжурналіст, письменник, лібретист
Знання мовукраїнська[1]
Партія
У шлюбі зХодимчук Діамара Олексіївна
Дітисин Роман
Закрити

Життєпис

Народився в родині сільського лікаря Едуарда Адамовича Пархомовича, мати Любов Іванівна — учителька[2]. Батька згодом вбили працівники НКВС СССР, переслідували матір.

Навчався у Ніжинському учительському інституті (1940)[3]. Після втечі сталінської влади з України — активіст культурницького руху, кореспондент українських видань Ромен та Харкова. Згодом — у підпіллі, у числі остарбайтерів у Німеччині[3]. Зокрема, разом з поетом Леонідом Лиманом, за допомоги Володимира Ярошевича потайки вивіз українські шрифти з колишньої друкарні журналу «Дозвілля» та газети «Земля» з міста Плауена (радянська окупаційна зона) і, таким чином, започатковано український друк спочатку в Реґенсбурзі на Дунаї, а згодом «Прометей» видавництво в Новому Ульмі[4]. Опинявся кількаразово в концтаборах; у повоєнні роки — у таборах для біженців у Німеччині. Живе кілька років у Парижі, потім у Мадриді очолює український відділ Іспанського радіо, згодом працює на радіо «Свобода» у Мюнхені[3].

З 1958 — у США, де працює в українській редакції радіо «Голос Америки», редагує щоденник «Свобода»[3].

Похований на українському православному цвинтарі Св. Андрія у Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.

Літературна творчість

1946-го виходить його перша збірка «За мурами Берліна», до якої ввійшли поезії часів війни, а 1948 — збірка «Жовті каруселі». 1952 у Мюнхені було видано невеличку збірку його новел під назвою «У вишневій країні». Згодом за океаном виходять ще чотири поетичні збірки: «Біла трава», «Вальторна», «Із еспанського зшитка», «Смак Сонця». У 1953 виходить збірка «Українські балади», а у 1958 — «Римські сонети».

Письменник часто казав: «Люблю працювати для дітей!» і частина його творчого доробку — для дітей: «Лебеді», «Котячий хор», «Абетка веселенька для дорослих і маленьких», вірші, казки, поеми, оповідання, лібретто оперет «Лис Микита», «Лісова царівна», «Мавпячий король», «Лисячий базар».

Прикметний твір-хроніка — історичний роман «1709» про часи українсько-шведського союзу та війну з Росією. 1968 написав репортажну повість «Над блакитним Чорним морем» з 1917—1922 років. Події в ній відбуваються у Туреччині, Болгарії та Чехії.

Твори

Поетичні збірки:

  • За мурами Берліна (1946)
  • Жовті каруселі (1948)
  • Римські сонети (1958)
  • Біла трава (1964)
  • Валторна (1972)
  • Смак сонця (1981)
  • Обжинки (2000), збірка новел
  • У вишневій країні (1952)

Поеми:

  • Нескінчений бій (1959),
  • Райдуга (1963),
  • Семен Якерсон з України (5–7 березня 1966 , Вашингтон) — поема про сотника Армії УНР Семена Якерсона

П'єси:

  • Чого шумлять верби (1950),
  • Чужі вітри (1954),
  • Заметіль (1967),

Твори для дітей:

Романи та повісті:

  • Чи зійде завтра сонце? (1950-ті, повість)
  • 1709 (історичний роман)
  • Над блакитним Чорним морем (1968, повість)

Вшанування пам'яті

В Полтаві існує вулиця Леоніда Полтави[5].

В місті Ромни також існує вулиця Леоніда Полтави. А також про нього пише Роменський альманах[6].

2022 року одна з вулиць у місті Суми названа на честь Леоніда Полтави[7].

Художник-графік Микола Михайлович Бондаренко створив портрет Леоніда Полтави, надрукований в альбомі «Корінням із Сумщини»[8]

Примітки

Література

Посилання

Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.