![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1f/12_%25D0%25BF%25D0%25BB%25D0%25B5%25D0%25BC%25D0%25B5%25D0%25BD_%25D0%2586%25D0%25B7%25D1%2580%25D0%25B0%25D1%2597%25D0%25BB%25D1%258F.png/640px-12_%25D0%25BF%25D0%25BB%25D0%25B5%25D0%25BC%25D0%25B5%25D0%25BD_%25D0%2586%25D0%25B7%25D1%2580%25D0%25B0%25D1%2597%25D0%25BB%25D1%258F.png&w=640&q=50)
Плем'я Єфрема
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Пле́м'я Єфре́ма (івр. שֵׁבֶט אֶפְרַיִם, Shevet Efrayim; лат. tribus Ephraim) — одне з племен (колін) Ізраїлевих. Згідно з Біблією, походило від Єфрема, молодшого сина Йосипа, який народився в Єгипті. Також — Ефраїмове плем'я, Потомство Ефраїма[1].
Плем'я Єфрема | |
![]() | |
![]() |
При розділ Палестини воно отримало центральну, багату і родючу смугу землі від річки Йордан до Середземного моря на північ від Єрусалиму. Просякнуте духом самобутності і відчуваючи свою силу, воно вступило в суперництво з коліном Іудиним і постійно виявляло свій сепаратизм і гегемонізм, мотивуючи тим, що з нього походив наступник Мойсея і начальник ізраїльського народу Ісус Навин, і в їхніх володіннях знаходиться його батьківщина і місце поховання.
Нащадки Єфрема, за біблійним переказом, зіграли велику ролю в історії ізраїльського народу, беручи участь у вирішенні його історичної долі. Саме з їхнього середовища вийшов Самуїл, відомий пророк і суддя ізраїльський[2]. Коли після смерті царя Соломона його держава розпалася на два царства, найбільшу політичну вагу в новоствореному Ізраїльському царстві мало покоління Єфрема. Воно обрало бути царем представника свого племені Єровоама, а його резиденцією зробило своє місто Самарію, яке була столицею Ізраїльського царства до кінця його історичного існування.