![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/df/1stAlameinBritDefense.jpg/640px-1stAlameinBritDefense.jpg&w=640&q=50)
Перша битва за Ель-Аламейн
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Перша битва за Ель-Аламейн (англ. First Battle of El Alamein) — битва Північнофриканської кампанії Другої світової війни, що відбулася в Єгипті між військами Осі (німецькими та італійськими) у складі танкової армії "Африка", до якої входив корпус "Африка" під командуванням фельдмаршала Ервіна Роммеля, та військами союзників (Британської імперії та Британської Співдружності) у складі 8-ої британської армії під командуванням генерала Клода Онінлека, що мала в своєму складі британські, австралійські, новозеландські, індійські та південно-африканські підрозділи. Битва тривала з 1 по 27 липня 1942.
Перша битва за Ель-Аламейн First Battle of El Alamein | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Кампанія в Лівійській пустелі Північно-Африканська кампанія | |||||||
![]() Британська піхота на вогневих позиціях біля Ель-Аламейна. 17 липня 1942 | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Союзники:
|
Країни Осі:![]() ![]() ![]() | ||||||
Командувачі | |||||||
![]() ![]() |
![]() ![]() |
Британці запобігли просуванню військ Осі вглиб Єгипту. Позиції Осі біля Ель-Аламейна, всього за 106 км (66 миль) від Александрії, знаходилися в небезпечній близькості до портів і міст Єгипту, базових об'єктів військ Співдружності і Суецького каналу. Однак сили Осі були занадто далеко від своєї бази в Триполі в Лівії, щоб мати змогу залишатися в Ель-Аламейні протягом довгого часу, що змусило обидві сторони накопичувати запаси для нових наступальних операцій, незважаючи на обмеження часу і відстані.
Ця битва і Друга битва за Ель-Аламейн три місяці потому залишаються важливими для багатьох країн, які брали в ній участь[1]. Для Нової Зеландії це пов'язано зі значним внеском країни в оборону Ель-Аламейну, особливо з важливою роллю, яку відіграв батальйон маорі[2]. Члени цього батальйону,такі як командир Фредерік Бейкер, Джеймс Хенаре і Еруера Те Віті о Ронгомай Лав, були названі героями війни. Останній загинув під час бою[3].