Персенківка

Персенкі́вка — місцевість Сихівського району Львова навколо залізничної станції «Персенківка» між вулицями Панаса Мирного, Буйка, Козельницькою та автобусним заводом.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Персенківка (значення).

Персенківка Львів
Загальна інформація
49°48′35.22″ пн. ш. 24°1′49.53″ сх. д.
Країна	Україна
Район	Сихівський
Адмінодиниця	Львів
Головні вулиці	Персенківка, Козельницька, Буйка
Транспорт
Залізнична інфраструктура	станція «Персенківка»
Карта

Походження назви

Ця назва виникла в XVII столітті, до цього місцина мала назву «Коснерівка» за іменем львівського міщанина Коснера, який володів тутешніми ланами. Назва «Персенківка» походить від прізвища львівського купця Якова Персінґа, який у 1687 році придбав цю ділянку.

Історія

Станція «Персенківка».

Колись — приміське поселення, від якого сьогодні залишилося близько 15 житлових малоповерхових споруд. Це сталося внаслідок прокладання Персенківкою залізниці і подальшого утворення промислової зони.

Найважливішим підприємством Персенківки була друга і головна львівська міська електростанція, збудована Альфредом та Казимиром Каменобродськими у 1908 році за проектом архітектора Адольфа Піллера. Електростанція діє і донині. Її особливістю було сецесійне декорування фасадів та інтер'єрів, а також водогінна вежа, стилізована під середньовічну архітектуру^[1]. Між електростанцією і вул. Панаса Мирного раніше був парк площею близько 8 га зараз його частина забудована гаражами. Відомо також про іподром, територія котрого нині зайнята Львівським автобусним заводом.

Тут відбувалися запеклі бої під час польсько-української війни (1918—1919) років. Біля залізничної станції «Персенківка» до 1940 р. був пам'ятник полякам, які загинули в цій війні. 1930 року разом із Кульпарковом включена до складу Львова.

Персенківка належала до парафії при львівському костелі св. Миколая. Від 1933 року — до парафії Вінсента де Поля, котра тимчасово була розміщена у церкві св. Софії. У 1938 році тут були збудовані костел та монастир кармелітів босих, що нині розташований на території Львівського автобусного заводу (ЛАЗ).^[2]

Примітки

1. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 412, 460. — ISBN 978-966-7022-77-8.
2. Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków : Międzynarodowy Centrum Kultury, 2004. — S. 279. — ISBN 83-89273-17-9.

Джерела

• Крип'якевич І. П. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 114. — ISBN 5-7745-0316-X.
• Persenkówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 14. (пол.) — S. 14. (пол.)

Посилання

• Персенківка: колись тут були костел і магнолієвий сад.