Пепоаза

Пепоа́за^[2] (Neoxolmis rufiventris) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)^[3]. Мешкає в Південній Америці.

? Пепоаза
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Тиранові (Tyrannidae) Рід: Пепоаза (Neoxolmis) Вид: Пепоаза
Біноміальна назва
Neoxolmis rufiventris (Vieillot, 1823)
Ареал виду     Гніздування     Зимування
Синоніми
Tyrannus rufiventris Myiotheretes rufiventris Xolmis rufiventris
Посилання
Вікісховище: Neoxolmis rufiventris Віківиди: Neoxolmis rufiventris EOL: 45513232 ITIS: 561587 МСОП: 22700069 NCBI: 495233

Опис

Пепоаза (малюнок 1847 року)

Довжина птаха становить 23 см. Верхня частина тіла попелясто-сіра, лоб чорний, навколо очей чорні плями. Плечі світло-піщані або сріблясті, внутрішні махові пера яскраво-коричневі з білими кінчиками, зовнішні махові пера довгі, чорні. Хвіст чорнуватий, з білими краями і кінчиком. Горло і груди сірі, живіт рудий. Дзьоб і лапи чорні.

Поширення і екологія

Пепоази гніздяться в Патагонії (на південь від Ріо-Негро) та на Вогняній Землі. Взимку вони мігрують до центральної і східної Аргентини, Уругваю та на крайній південь Бразилії (Ріу-Гранді-ду-Сул). Бродячі птахи спостерігалися в Парагваї. Пепоази живуть в степах Патагонії, в пампі, на луках, полях і пасовищах. Зустрічаються переважно на висоті до 500 м над рівнем моря.

Поведінка

Пеопази ведуть переажно наземний спосіб життя. Зустрічаються зграйками, які взимку можуть нараховувати до 20 птахів. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з тонкодзьобими хрустанами. Живляться комахами, іншими безхребетними та дрібними хребетними. Гніздяться в листопаді-грудні. Гніздо глибоке, чашоподібне, встелене травою і пі'рям, розміщується у високій траві або в чагарниках. В кладці 2-3 яйця.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Neoxolmis rufiventris.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 лютого 2022.