На думку вчених, пектораль була виготовлена грецькими майстрами-торевтами на замовлення скіфської знаті у другій чверті IV століття до н. е. в ювелірних майстернях Афін або Пантікапея.
Пектораль було виявлено о 14 годині 30 хвилин 21 червня1971 під час археологічних досліджень центрального поховання у кургані скіфського періоду Товста Могила поблизу міста ПокровДніпропетровської області[1]. Керівник експедиції— Борис Мозолевський, заступник керівника— Євген Черненко. Археологи виявили у двох поховальних гробницях численні золоті прикраси, серед яких була й пектораль. Її, разом із залізним мечем у піхвах, прикрашених золотою пластиною, залишками батога та горита[2], знайшли в короткому коридорі, що сполучав поховальну камеру із вхідною ямою.
Золота пектораль з Товстої Могили є неперевершеним шедевром елліно-скіфського мистецтва. Пектораль місяцеподібної форми складається з трьох ярусів, відокремлених один від одного чотирма товстими порожнистими трубками у вигляді перевитого джгута, прикрашених псевдозерню. У верхньому ярусі представлено декілька окремих сцен. Головним сюжетом парадної нагрудної прикраси є центральна сцена верхнього ярусу, де двоє напівроздягнених чоловіків, розтягнувши хутро на руках, готуються до якогось таїнства. Ліворуч і праворуч від основної сцени стоять корови і коні з телятами, а за ними розташовані фігури скіфських слуг, один з яких доїть вівцю, а інший— корову, тримаючи в руках відповідно ліпний горщик і невелику амфору. У нижньому ярусі відображені різноманітні сцени терзання і полювання диких і фантастичних тварин. Середній фриз— фігури птахів серед пагонів аканта і квітів.
Верхній і нижній фризи пекторалі мере́жчаті. Фігурки людей і тварин на них виконані в техніці лиття за втраченою восковою моделлю. Це горельєфні скульптурки (плоскі тільки з внутрішнього боку). Середній фриз розміщений на тлі тонкої золотої місяцеподібної пластини, припаяної до двох середніх порожнистих трубок. Об'ємні фігури птахів прикріплені за допомогою штифтів серед пагонів. Пелюстки деяких квітів покриті кольоровою емаллю.
Кінці трубок у верхній частині пекторалі з'єднані плоскими трапецієподібними обоймами з трьома орнаментальними пасками (квіти лотоса і багатопроменеві пальмети, ови і вузенька перевита косичка). До них за допомогою штифтів прикріплені наконечники-застібки у вигляді головок левів і коротких стрічок складної плетінки. Останні з двох сторін вставлені у дві прямокутні обойми. Верхня прикрашена квітами лотоса з багатопроменевими пальметтами, нижня— стрічкою з квітів. До левової пащі припаяні по одному кільцю.[4][5]
Згідно з інтерпретацією золотої пекторалі з кургану Товста Могила, її стилістики, різних образів і мотивів, а особливо семантики сюжетів, розроблено чимало концепцій і гіпотез.[6][7][8][9][10][11]
Русяєва М.В.Елліно-скіфське мистецтво IV ст до н.е. (Археологічні пам'ятки торевтики з зображення скіфів) / Автореф. дис. … Канд. мистецтвознавства.— К., 1998.— 18 с.
Русяєва М.В.Античний світ Північного Причорномор'я. Образотворче та вжиткове мистецтво / / Історія українського мистецтва: У 5 т. / Гол. ред. видання Г.Скріпнік.— К.: АДЕФ-Україна, 2008.— Т. 1: Мистецтво первісної доби та стародавнього світу.— С. 520—524 ISBN 978-966-02-4914-1
Балонов Ф.Р.Пектораль из Толстой Могилы как модель мифопоэтического пространства-времени // Элитные курганы степей Евразии.— СПб.: 1994.— С.17—23
Бабенко Л. И. О содержимом амфоры на пекторали из Толстой Могилы // Проблемы истории и археологии Украины. Харьков: ООО «НТМТ», 2012. С. 24.
Бабенко Л. И. О семантике композиции пекторали из Толстой Могилы // Боспорский феномен. Греки и варвары на Евразийском перекрёстке.— Санкт-Петербург: Нестор-История, 2013.— С. 449—454.
Бабенко Л. І. До семантики центральної сцени пекторалі з Товстої Могили // Древности 2013: Харьковский историко-археологический ежегодник.— Харьков, 2013.— Вып. 12.— С. 111—22.
Бабенко Л. И. Периферийные персонажи пекторали из Толстой Могилы // Древности 2016: Харьковский историко-археологический ежегодник.— Харьков, 2016.— Вып. 14.— С. 90—104.
Бабенко Л. И. Шарнирные петли пекторали из Толстой Могилы // Музейні читання. Матеріали наукової конференції «Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки». Київ, Музей історичних коштовностей України, 21-22 листопада 2016 р.— Київ: Фенікс, 2017.— С. 37—47.
Бабенко Л. И. Военная тематика пекторали из Толстой Могилы // Stratum plus.— 2019.— № 3: Война и пир в кочевой степи.— С. 261—284.
Бабенко Л. І. Про техніку виготовлення псевдокручених джгутів пекторалі з Товстої Могили // Археологія і давня історія України.— 2022.— Вип. 1(42).— С. 19—32.
Бабенко Л.І., Білан Ю.О., Полідович Ю.Б. Пектораль з кургану Товста Могила: 50 років досліджень. Бібліографічний огляд.— Київ: Фенікс, 2021.— 146 с.
Балонов Ф. Р. Пектораль из Толстой Могилы как модель мифопоэтического пространства-времени // Элитные курганы степей Евразии.— Санкт-Петербург: 1994.— С. 17—23.
Бессонова С.С. Религиозные представления скифов.— Киев: Наукова думка, 1983.— 138 с.
Клочко Л. Золота етнографія Скіфії (верхній фриз пекторалі з кургану Товста Могила) // Народна творчість та етнологія.— 2012.— № 1.— С. 51—60.
Манцевич А.П. Чертомлыцкая ваза и пектораль из Толстой Могилы // Pulpudeva.— Sofia: Editions de l"Arademi Bulgare des Sciences.— 1976.— Т. 1.— С. 83—98.
Манцевич А. П. Золотой нагрудник из Толстой Могилы // Thracia Serdicae.— 1980.— Vol. V.— Р. 97—126.
Мачинский Д. А. Пектораль из Толстой Могилы и великие женские божества Скифии // Культура Востока. Древность и раннее средневековье.— Ленинград: Аврора, 1978.— С. 131—150.
Мозолевський Б. М. Синтез скіфо-античної думки. До інтерпретації пекторалі з Товстої Могили // Всесвіт.— 1978.— №2. — С. 191—204.
Мозолевський Б. М. Товста Могила // Мозолевський Б.М.Скіфський степ.— К.: Наукова думка, 1983.— С. 145—184.
Підвисоцька О. П., Черняков І. Т. Технологічні спостереження над середнім ярусом пекторалі із Товстої Могили // Музейні читання. Матеріали наукової конференції “Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки”.— Київ, 2002.— С. 17—26.
Полидович Ю. Б. Пектораль – символ жизни и смерти // Журнал о металле.— 2006.— № 3-4.— С. 82–85.
Полидович Ю. Б. Иранская мифологема царской власти и пектораль из Толстой Могилы // Археологія та давня історія України.— 2020.— Вип. 3 (36).— С. 135-149.
Раевський Д. С. Из области скифской космологии (опыт семантической интерпретации пекторали из Толстой Могилы) // Вестник древней истории.— 1978.— №3.— С. 115—134.
Раевский Д. С. Модель мира скифской культуры. Проблемы мировоззрения ираноязычных народов евразийских степей I тысячелетия до н.э.— Москва: Наука, 1985.— 256 с.
Рудольф В. Большая пектораль из Толстой Могилы: работа «чертомлыцкого мастера» и его школы // Археологические вести.— СПб., 1993.— Вып. 2.— С. 85—90.
Русяєва М. В. Основний сюжет на пекторалі з Товстої Могили // Археологія.— 1992.— №3.— С.34—46
Русяєва М. В. Античний світ Північного Причорномор'я. Образотворче та вжиткове мистецтво // Історія українського мистецтва: У 5 т. / Гол. ред. видання Г.Скрипник. ― К.: АДЕФ-Україна, 2008. ― Т. 1: Мистецтво первісної доби та Стародавнього світу. ― С. 520—524 ISBN 978-966-02-4914-1
Симфонія пекторалі / Білан Ю. О., Величко Є. О., Вітрик І. С., Клочко Л. С., Ліфантій О. В., Підвисоцька О. П., Полідович Ю. Б. (автори статей) / Відп. ред. Полідович Ю. Б. — К.: Мистецтво, 2021. — 183 с., іл. — ISBN 978-966-577-313-9.
Таємничий світ пекторалі = The mysterious world of the pectoral / Білан Ю. О., Величко Є. О., Вітрик І. С., Клочко Л. С., Ліфантій О. В., Підвисоцька О. П., Полідович Ю. Б. (автори статей) / Відп. ред. Ю. Полідович; пер. англ. О. Ліфантій.— Київ: Максимовська Юлія [вид.], 2023.— 176 с., іл.— ISBN 978-617-95256-2-9.
Черняков І., Підвисоцька О. Технологія виробництва джгутів каркасу пекторалі з Товстої Могили // Музейні читання. Матеріали наукової конференції “Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки”.— Київ, 1998.— C. 112—121.
Черняков І., Підвисоцька О. Технологічні та художні особливості пекторалі з Товстої Могили // Музей на рубежі епох: минуле, сьогодення, перспективи. Матеріали науково-практичної конференції.— Київ, 1999.— С. 77—78.
Черняков І. Т., Підвисоцька О. П. Уточнення технології джгутів пекторалі з Товстої Могили (за даними рентгенограми). В: Музейні читання. Матеріали наукової конференції “Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки”.— Київ, 2000.— С. 14—16.
Шрамко Б.А. К вопросу о некоторых источниках изучения скифского ремесла // Вестник Харьковского университета.— 1983.— № 238.— С. 119—125.
Brentjes B. Das Pektorale aus der Tolstaja Mogila und altkleinasiatische Beziehungen // Altorientalische Forschungen.— Berlin, 1994.— Bd. 21. H. 1.— S. 176—180.
Farkas A. Interpreting Scythian Art: East vs. West // Artibus Asiae.— Kansas, 1977.— Vol. 39. No. 2.— Р. 124—138.
Fornasier J. Das Pektorale aus der Tolstaja Mogila— Vergleichende Untersuchungen zur Form und Funktion // Zur graeco-skythischen Kunst. Archaologisches Kolloquium Münster. 24.-26. November 1995.— Münster: Ugarit-Verlag, 1997.— S. 119—146 ISBN3-927120-57-X
Gebauer J. Rankengedanken— zum Pektorale aus der Tolstaja Mogila // Zur graeco-skythischen Kunst. Archäologisches Kolloquium Münster. 24.-26. November 1995.— Münster: Ugarit-Verlag, 1997.— S. 147—160 ISBN 3-927120-57-X
Künzl E. Life on Earth and Death from Heaven: The Golden Pectoral of the Scythian King from the Tolstaya Mogila (Ukraine) // The Archaeology of Greece and Rome. Studies in Honour of Anthony Snodgrass.— Edinburgh: Edinburgh University Press, 2016.— P. 317—336.
Metzler D. Die politische-religiose Bedeutung des Vlieses auf dem skythischen Pektorale aus der Tolstaja Mogila // Zur graeco-skythischen Kunst. Archaologisches Kolloquium Münster. 24.-26. November 1995.— Münster: Ugarit-Verlag, 1997.— S. 177—195.— ISBN 3-927120-57-X
Meyer C. Greco-Scythian Art and the Birth of Eurasia.— Oxford: Oxford University Press, 2013.— 431 р.— ISBN 978-0199682331.
Rudolph W.W. The Great Pectoral from the Tolstaya Mogila. A Work of the Certomlyk Master and his Studio // Metalsmith.— 1991.— Vol. 11, No. 4.— P. 30—36.
Schiltz V. Les Scythes et les nomades des steppes 8-e siecle avant J.-C. 1-er siecle apres J.-C.— Paris: Gallimard, 1994.— 470 p.
«Пектораль із Товстої Могили», Золота пектораль у Вікісховищі
