Пасєка (острів)

Пасє́ка (пол. Pasieka, нім. Pascheke) — острів у м. Ополе, обмежений із заходу річкою Одра, зі сходу — старим руслом Одри, Млинувкою.

Пасєка
пол. Pasieka нім. Pascheke
Географія
50°39′50″ пн. ш. 17°55′10″ сх. д.
Місцерозташування	Одра
Акваторія	Одра
Площа	0,45[1] км²
Довжина	1,5 км
Ширина	0,54 км
Найвища точка	150—155 м
Країна
Польща
Регіон	Опольське воєводство
Населення
Пасєка Пасєка (Опольське воєводство)
Пасєка у Вікісховищі

Острів має понад 1900 мешканців. З'єднаний із лівим берегом Одри П'ястовським мостом, а з островом Болько — пішохідним мостом ім. Ірени Сендлерової. З центральною частиною міста пов'язаний мостами через Млинувку: на вул. Катедральна, вул. Замкова та вул. Войцеха Корфанти, а також пішохідним «Грошовим мостом»), що виходить на вул. Вольфганга Амадея Моцарта^[2].

Історія

Північна частина острова, що зветься Острувек, є колискою Ополя — одного з найстаріших польських міст. Стародавнє слов'янське городище, яке існувало на цьому місці (на той час — лівому березі Одри) з IX по XIII сторіччя^[1], дало початок сучасному постійному поселенню^[3]. Близько 1217 року опольські П'ясти розпочали на місці поселення будівництво замку^[4]. Близько 1600 року внаслідок катастрофічної повені головне русло Одри перемістилося на захід і Пасєка перетворилася на острів^[1][5]. До початку XIX сторіччя Пасєка був окремою від міста замковою територією. Згідно з описом 1534 року, за Опольським князівським замком знаходилася князівська пасіка, на честь якої згодом названо острів. У 1823—1824 роках збудовано міст, що з'єднував Ополе з островом Пасєка від сьогоднішньої вулиці Катедральної, продовжений після 1840 року до Заодже^[5]. 1824 року на Пасєці засновано колонію Вільгельмшталь, названу на честь імператора Вільгельма I^[3]1829 року до складу колонії Вільгельмшталь увійшло поселення Острувек^[6]. У червні 1858 р. було засновано Товариство благоустрою міста (нім. Oppelner Verschönerungsverein), діяльністю якого керував повітовий радник Людвіг Зак. Товариство розпочало облаштування парку на Пасєці, а на наступному етапі острів став місцем будівництва вілл.

Сучасність

Пасєка разом зі Старим Містом є історичною частиною Ополя, хоча її офіційно включено в межі міста лише з 1891 року^[4]. В ніч з 9 на 10 липня 1997 року так звана «повінь тисячоліття» досягла Ополя. Вся Пасєка, а також Болько та лівобережна частина Ополя опинилися під водою. Рівень води в багатьох місцях перевищував два метри, це спричинило величезні руйнування та збитки. На відновлення та реконструкцію пішло декілька років^[7].

2019 року було створено опольську адміністративну одиницю — IX район, що охоплює острів Пасєка і Старе Місто. 1 квітня 2021 року відзначили 130-ту річницю приєднання острова Пасєка до міста Ополе^[3]. Тут розташовано багато установ, офісів та історичних пам'яток, серед яких:

• Амфітеатр тисячоліття, в якому щороку проходить Національний фестиваль польської пісні,
• П'ястовська вежа — залишок замку династії П'яст, знесеного на початку 1930-х років,
• Замковий став та парк на вул. Норберта Барлицького,
• Льодовий будиночок,
• Меморіальний камінь у пам'ять спаленої нацистами Нової синагоги;
• Ковзанка Торополь,
• Управління Опольського воєводства,
• Управління маршала Опольського воєводства,
• Консульство ФРН,
• Головна бібліотека Опольського університету,
• Воєводська публічна бібліотека^[8],
• Сілезький інститут в м. Ополе^[9],
• головний корпус коледжу управління та адміністрації в м. Ополе,
• штаб-квартира «Нової трибуни» в Ополі^[10],
• Початкова та середня державна музична школа імені Фредеріка Шопена,
• Молодіжний центр культури з кінотеатром «Студія»^[11],
• штаб-квартира Радіо Ополе^[12],
• будівля колишньої резиденції польського консульства (1931—1939).

• 
  Вулиця Сілезьких Повстанців
• 
  П'ястовська вежа
• 
  Надоджанський парк
• 
  Нова опольська синагога, знищена 1938 року
• 
  Евангелічна Аугсбурзька церква
• 
  Скульптура «Дама Пасєчна», присвячена постраждалим від повені 1997 р.
• 
  Опольський Амфітеатр тисячоліття
• 
  Замковий став і Льодовий будиночок

Примітки

1. Adamska, Monika Ewa (2016). Odrzańskie wyspy Opola – Bolko i Pasieka. Historia, rozwój przestrzenny i walory krajobrazu (PDF). Prace Komisji Krajobrazu Kulturowego (пол.). Komisja Krajobrazu Kulturowego Polskiego Towarzystwa Geograficznego. nr 33: 137—153. Архів (PDF) оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
2. Bogdoł, Grzegorz (2014). Opole - miasto mostów. opolezsercem.pl (пол.). Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 1 липня 2023.
3. Wyspa Pasieka – 130 lat w granicach miasta. Czas na Opole (пол.). 3 квітня 2021. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
4. Zajączkowska, Urszula (19 травня 2002). Zamek piastowski w 1903. Nowa Trybuna Opolska (пол.). Архів оригіналу за 3 квітня 2023. Процитовано 1 червня 2023. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
5. Kalendarium. Opole.pl (пол.). Urzad Miasta Opola. 30 липня 2009. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
6. Friederichsen, Max (1925). Beiträge zur schlesischen Landeskunde: Dem 21. Deutschen Geographentage (нім.). Breslau: Ferd. Hirt Verlag. с. 9. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
7. Guzik, Piotr (9 липня 2018). Powódź tysiąclecia. Tak wyglądało Opole i region 25 lat temu. Gazeta Wyborcza (пол.). Архів оригіналу за 2 липня 2021. Процитовано 1 червня 2023. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
8. Główna - Wojewódzka Biblioteka Publiczna im. Emanuela Smołki w Opolu (пол.)
9. Państwowy Instytut Naukowy — Instytut Śląski w Opolu
10. Opole, Opolszczyzna, Opolskie — wiadomości, informacje, aktualności, artykuły, wydarzenia.
11. Młodzieżowy Dom Kultury w Opolu
12. Radio Opole