Пастелій Іван

Іван Пастелій (27 січня 1741, село Мала Пастіль, (тепер Пастілки Перечинського району Закарпатської області) — 1799, Мукачево) — український педагог, історик, літератор і громадський діяч.

Іван Пастелій
Народився	21 січня 1741(1741-01-21) Пастілки,  Австро-Угорщина
Помер	1799 Мукачево,  Австро-Угорщина
Поховання	Мукачево
Громадянство	Австро-Угорщина
Діяльність	історик церкви
Знання мов	русинська і російська
Роботи у Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пастелій.

Життєпис

Освіту здобув в Ужгороді, Будині і Ягру. Був професором Мукачівської богословської школи, священиком, каноніком. Автор кількох історичних праць латинською мовою.

З 1787 року по 1790 рік він був генеральним вікарієм Списького вікаріату з осідком в Кошицях, який входив до складу Мукачівської греко-католицької єпархії, яка тоді займала територію, тепер розділену між чотирма державами Україною, Угорщиною, Словаччиною та Румунією, а тоді була під юрисдикцією Мукачівської греко-католицької єпархії.

Творчість

З його історичних робіт виявлено «Історію Мукачівської єпархії» (додаток до праці М. Лучкая «Історія карпаторусів») та «Про походження русинів». У цих працях (зокрема другій) велика кількість матеріалу стосується історії закарпатських лемків. З художніх творів відомий сатиричний вірш «Піснь пастиря душевного», написаний народною лемківською говіркою. Тут перші букви кожної із строф складають прізвище автора.

Творчість І. Пастелія позитивно оцінив Іван Франко в праці «Карпаторуське письменство», назвавши Пастелія «чоловіком вільнодумним».

Джерела та література

• Данилюк Д. Д.. Пастелій Іван // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 85. — ISBN 978-966-00-1142-7.

Посилання

• ІЗБОРНИК. Історія України IX—XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації
• 21 січня виповнюється 270 років з дня народження каноніка Івана Пастелія