Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вибори до Верховної Ради України, згідно з чинним законодавством, проходять 28 жовтня 2012 року на основі Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року.[1]
Цим законом встановлено п'ятивідсотковий прохідний бар'єр і змішану систему: 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а інші 225 — за мажоритарною системою в одномандатних округах. Участь у виборах беруть тільки політичні партії; участь блоків, які складаються з партій, не передбачено. Офіційна виборча кампанія розпочалася 30 липня 2012 року.
З часу від виборів до Верховної Ради (ВР) 2007 року, в Україні відбулася низка змін, зокрема у 2010 році було обрано нового президента Віктора Федоровича Януковича.
Після чого, рішенням Конституційного Суду про скасування поправок до Конституції від 8 грудня 2004 року, відомих як «політреформа» Україна знову була перетворена на президентсько-парламентську республіку,[2][3] через що Верховна Рада втратила велику частку повноважень. На думку експертів, президент отримав майже необмежену владу.[4][5][6]
Після чого Печерським районним судом м. Києва була засуджена за підписання газових контрактів, а потім і ув'язнена лідерка опозиції, найпопулярніший, згідно з соціологічними опитуваннями на грудень 2011, політик України.[7]
За час від останніх виборів до ВР Україна за рейтингом демократії, який щорічно оприлюднює «Економіст», впала з 53 місця («неповна демократія»)[8] до 79 («гібридний режим») (див. Індекс демократії), а в рейтингу «Індекс свободи слова», який оприлюднює міжнародна організація «Репортери без кордонів», Україна тільки за 2010 рік опустилась на 42 позиції й посіла 131 місце між Іраком (130) та Ізраїльськими територіями (132),[9] чимало світових лідерів висловили занепокоєння поновленням авторитаризму в Україні,[10][11][12] зокрема в тому що необмежена влада Президента може вплинути на демократичність виборів до ВР 2012 року.[13]
22 січня 2012 року, в день Соборності опозиційні лідери підписали угоду про спільні дії. Документ було підписано на Софійській площі в Києві. Угоду підписали усі члени Комітету опору диктатурі, а також лідер партії «УДАР» Віталій Кличко із застереженням.[14]
В лютому, в Україні розігрався гучний скандал. В середу 8 лютого 2012 Депутат фракції «БЮТ-Батьківщина» Роман Забзалюк оприлюднив аудіозаписи з уривками своєї розмови з лідером депутатської групи «Реформи заради майбутнього» Ігорем Рибаковим. На них останній пропонує БЮТівцю гроші за вихід з опозиції.[15] Інтернет ресурс «Українська правда» оприлюднив деякі аудіо-файли. Зокрема ті, де голос схожий на голос Рибакова розповідає, як влада планує використовувати адмінресурс.
27 лютого 2012 року, після тривалого перебування у СІЗО засуджений лідер опозиційної партії «Народна Самооборона», колишній Міністр внутрішніх справ Луценко Юрій Віталійович. Термін покарання — чотири роки позбавлення волі з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати посади, які пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків на строк до трьох років; крім того, Юрія Луценка позбавлено 1 рангу державного службовця.[16][17]
4 березня 2012 — у газеті The New York Times міністри закордонних справ Чехії, Польщі, Німеччини, Швеції, Великої Британії у статті «Сповзання України» висловили «занепокоєння з приводу стану демократії в Україні» та щодо питання парламентських виборів в Україні.[18]
13 березня 2012 року, всі 24 члени Вченої ради Інституту соціології НАН України були викликані на допит до Служби безпеки України.
Офіційна причина визову на допит, як повідомили в СБУ, керівні вчені інституту як свідки у справі розтрати 920 тисяч гривень Центром адаптації державної служби та дочірнім підприємством Інституту соціології — «Центром соціальних експертиз»[19][20].
Завідувач відділу теорії та методології Інституту економіки НАН України, головний науковий співробітник Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України Володимир Черняк так прокоментував цю подію:
Очевидно, що виклик провідних соціологів до СБУ був актом залякування. Напередодні виборів об'єктивна і не об'єктивна соціологія стає політичною зброєю. Партія регіонів має низький рейтинг і соціологи подають правдиву інформацію. Безперечно, їх хотіли залякати, щоб вони цього не робили…
Наступного дня інша соціологічна організація України Київський міжнародний інститут соціології КМІС — оприлюднив чергове своє опитування [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.], яке відрізнялось від попереднього [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] проведеного в цей же самий час.
17 березня 2012 з'їзд партії «Сильна Україна» ухвалив рішення про ліквідацію партії. Делегати з'їзду підтримали пропозиції лідера партії Сергія Тігіпка об'єднати реформаторські зусилля з Партією регіонів.[21]
11 квітня 2012 року фонд «Демократичні ініціативи» оприлюднив прес-реліз з даними про стан громадської думки населення України напередодні виборів:[22]
23 квітня 2012 року лідери «Батьківщини» Юлія Тимошенко і «Фронту змін» Арсеній Яценюк заявили про формування спільного списку на парламентських виборах.[23]
З ініціативи провладної фракції Партії Регіонів було змінено виборче законодавство за рік до виборів. Зокрема в новому законі заборонено брати участь у виборах політичним блокам, що на думку експертів, зроблено для того, щоб не дати об'єднатися розрізненій опозиції («Батьківщина», «Фронт Змін», «НУНС», ВО «Свобода», «Громадська Позиція», «УДАР»).[24][25][26][27]
Було підвищено прохідний бар'єр з 3% до 5%, що на думку експертів зроблено для недопущення в Парламент багатьох розрізнених опозиційних партій.[28]
Закон проголосований також частиною опозиції, що викликало черговий конфлікт у її рядах. Зокрема лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок заявив, що в знак протесту його партія залишить «Комітет опору диктатурі»,[29] також із незгодою його прийняття виступили Анатолій Гриценко, «Наша Україна»[30], «УДАР» Віталія Кличка[31].
Проти даного закону виступила лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко.[32] Натомість Президент України, який підписав даний закон, запевнив, що вибори будуть чесними і демократичними.[33]
Новий закон майже подібний до закону, за яким проводились вибори до ВР у 2002, який, на думку політологів та експертів[34][35][36][37][38], дасть змогу Партії Регіонів повторити результат колись провладного блоку «ЗАєдУ» («За єдину Україну») на парламентських виборах 2002, який, маючи до виборів рейтинг 6%[39], отримавши на виборах 11%[40], зумів сформувати більшість у Верховній Раді 2002 року.[41]
Ці зміни в законодавстві були викликані швидко падаючою популярністю Партії Регіонів, яка з 2007 до 2011 втратила більше двох третин своїх прихильників[42], що за проведення виборів за минулим законом означало б втрату контролю над ВР з боку пропрезидентської Партії Регіонів.[38]
Падіння рівня підтримки провладної Партії Регіонів пояснюється непопулярними рішеннями, які були неоднозначно сприйняті тією чи іншою частиною українського суспільства, прийняттям пенсійної та податкової реформ, можливим прийняттям так званої «Земельної реформи» яка має перетворити українську землю на товар, скасуванням пільг «чорнобильцям» та «афганцям», співпраця Президента тільки з однією релігійною конфесією — з однієї сторони, відмовою від вступу в Митний союз Білорусі, Казахстану і Росії, що було сприйнято як зрада зі сторони виборців росіян, які населяють частину Півдня і Сходу України — з іншої сторони.
Після ухвалення нового Закону «Про вибори народних депутатів» Центральна виборча комісія України 22 вересня 2012 року ухвалила рішення про можливість зміни місця голосування лише в межах виборчого округу[43].
Центральна виборча комісія України постановою № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» від 28 квітня 2012 утворила 225 виборчих округів, середня кількість виборців в одному окрузі, виходячи з даних державного реєстру, становить 161 140 осіб, допустиме відхилення від цієї чисельності — 12%. В Південно-Східних областях є 106 мандатів, а в Центрально-Західних областях 119 мандатів.[44][45].
За вимогами українського законодавства від четверга 18 жовтня заборонялося публікування передвиборних соціологічних опитувань.[46]
Опитування | Дата | Партія Регіонів |
Батьківщина |
УДАР |
КПУ |
Свобода |
Україна — Вперед! |
Народна партія |
Наша Україна |
Фронт Змін |
Громадянська позиція |
Сильна Україна |
Не визначились |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Социс [Архівовано 3 лютого 2019 у Wayback Machine.] | 09.10-15.10 | 31,8 | 22,1 | 19,5 | 12,9 | 6,5 | 2,9 | N\A | 1,5 | N\A | N\A | N\A | N\A |
Research & Branding Group | 27.09-09.10 | 27,8 | 19,4 | 16,6 | 11,2 | 4,7 | 2,8 | N\A | 1,7 | N\A | N\A | N\A | 12,0 |
Всеукраїнська соціологічна служба [неавторитетне джерело] | 05.10-07.10 | 20,7 | 16,9 | 14,4 | 10,1 | 5,3 | 5,1 | N\A | 4,7 | N\A | N\A | N\A | 5,8 |
Право народа [неавторитетне джерело] | 27.09-07.10 | 23,4 | 14,8 | 15,2 | 12,1 | 5,0 | 6,3 | N\A | 1,7 | N\A | N\A | N\A | 14,6 |
«ФОМ-Украина» | 26.09-06.10 | 19,7 | 11,1 | 16,1 | 7,9 | 3,2 | 3,1 | N\A | N\A | N\A | N\A | N\A | N\A |
АПК «Перспектива» [Архівовано 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.] [неавторитетне джерело] | 27.09-05.10 | 27,2 | 22,3 | 16,4 | 7,7 | 5,3 | N\A | N\A | 5,2 | N\A | N\A | N\A | N\A |
Рейтинг [Архівовано 13 жовтня 2012 у Wayback Machine.] | 25.09-05.10 | 23,0 | 16,5 | 17,9 | 12,8 | 6,0 | 3,1 | N\A | 1,0 | N\A | N\A | N\A | 17,2 |
КМІС [Архівовано 15 липня 2014 у Wayback Machine.] | 18.09-04.10 | 30,7 | 19,8 | 21,5 | 13,3 | 6,7 | 2,6 | N\A | 1,3 | N\A | N\A | N\A | N\A |
КМІС [Архівовано 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.] | 21.09-03.10 | 33,3 | 20,5 | 19,1 | 12,9 | 7,8 | 2,3 | N\A | 1,5 | N\A | N\A | N\A | N\A |
Дем. ініціативи | 18.09-04.10 | 23,3 | 15,1 | 16,0 | 10,1 | 5,1 | 2,1 | N\A | 1,3 | N\A | N\A | N\A | 24,0 |
ЦСД Софія | 23.09-01.10 | 29,5 | 17,2 | 18,0 | 9,0 | 5,9 | 4,6 | N\A | N\A | N\A | N\A | N\A | 11,6 |
Всеукраїнська соціологічна служба [Архівовано 8 жовтня 2012 у Wayback Machine.] [неавторитетне джерело] | 28.09-30.09 | 20,3 | 16,6 | 14,2 | 10,0 | 4,7 | 5,1 | N\A | 3,8 | N\A | N\A | N\A | N\A |
GfK NOP Ltd [Архівовано 21 грудня 2018 у Wayback Machine.] | 12.09-27.09 | 25 | 15 | 17 | 9 | 3 | 3 | N\A | N\A | N\A | N\A | N\A | 13 |
«Перспектива» [Архівовано 6 жовтня 2012 у Wayback Machine.] [неавторитетне джерело] | 06.09-26.09 | 26,4 | 21,6 | 15,9 | 8,5 | 5,4 | 3,2 | N\A | 4,1 | N\A | N\A | N\A | N\A |
Інститут соціологічних та маркетингових досліджень [Архівовано 7 жовтня 2012 у Wayback Machine.] [неавторитетне джерело] | 06.09-26.09 | 23,8 | 16,2 | 15,0 | 11,1 | 4,7 | 5,8 | N\A | 4,5 | N\A | N\A | N\A | 18,9 |
КМІС (на замовлення AlphaVu) | 01.09-18.09 | 22 | 13 | 14 | 9 | 4 | 3 | N\A | N\A | N\A | N\A | N\A | N\A |
Социс [Архівовано 23 вересня 2012 у Wayback Machine.] | 07.09-17.09 | 21,2 | 17,2 | 12,7 | 9,4 | 3,4 | 3,2 | N\A | N\A | N\A | N\A | N\A | 15,0 |
DEFgroup [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] [неавторитетне джерело] | 05.09-15.09 | 27,5 | 21,5 | 12,0 | 10,2 | 5,1 | 4,3 | N\A | 3,6 | N\A | N\A | N\A | 15,0 |
PolitLab [Архівовано 27 вересня 2012 у Wayback Machine.] [неавторитетне джерело] | 06.09-13.09 | 26,7 | 15,0 | 11,1 | 11,4 | 3,2 | 6,9 | 0,9 | 1,3 | N\A | N\A | N\A | 16,4 |
Інститут досліджень регіонального розвитку України[47] [неавторитетне джерело] | 01.09-10.09 | 23,8 | 14,6 | 15,7 | 9,5 | 4,3 | 6,5 | 0,9 | 1,3 | N\A | N\A | N\A | 18,7 |
Рейтинг[48] [Архівовано 20 вересня 2012 у Wayback Machine.][49][49][49] | 11.09.2012 | 26,3 | 22,6 | 12,0 | 10,8 | 4,1 | 3,7 | N\A | 1,1 | N\A | N\A | N\A | 16,6 |
Research & Branding Group [Архівовано 11 вересня 2012 у Wayback Machine.] | 23.08-05.09 | 27,0 | 20,4 | 13,4 | 10,9 | 4,5 | 3,7 | N\A | N\A | N\A | N\A | N\A | N\A |
GFK [Архівовано 15 вересня 2012 у Wayback Machine.][49] | 20.08-01.09 | 24,0 | 17,0 | 12,0 | 8,0 | 3,0 | N\A | N\A | N\A | N\A | N\A | N\A | 24 |
Рейтинг, Центр Разумкова, Социс, GFK Ukraine [Архівовано 21 грудня 2018 у Wayback Machine.] | 17 серпня 2012 | 24,6 | 26,2 | 11,8 | 9,4 | 4,2 | 4,3 | 1,3 | 0,8 | N\A | N\A | N\A | 15,4 |
Центр Разумкова[48] [Архівовано 11 вересня 2012 у Wayback Machine.][49][49][49] | 15 серпня 2012 | 25,9 | 23,2 | 11,1 | 7,6 | 3,6 | 3,9 | N\A | 0,7 | N\A | N\A | N\A | 19,9 |
Рейтинг [Архівовано 2 серпня 2012 у Wayback Machine.] | Липень 2012 | 20,3 | 25,5 | 10,6 | 9,8 | 4,4 | 4,4 | 1,2 | 1,0 | N\A | N\A | N\A | 18,5 |
GFK Ukraine[недоступне посилання] | 2 — 20 червня 2012 | 19,4 | 19,3 | 12,4 | 4,7 | N\A[50] | N\A[50] | N\A[50] | N\A[50] | N\A | N\A[50] | N\A | 35 |
КМІС[недоступне посилання][недоступне посилання з липня 2019][48] | 8 — 17 червня 2012 | 29,1 | 26,2 | 14,5 | 10,6 | 5,6 | 5,9 | 1,9 | 1,3 | N\A | 2,4 | N\A | N\A |
КМІС[недоступне посилання][недоступне посилання з червня 2019][48] | 23 травня — 1 червня 2012 | 27,7 | 26,3 | 15,5 | 5,4 | 5,1 | 4,8 | 2,3 | 0,7 | N\A | 1,9 | N\A | N\A |
КМІС[недоступне посилання][недоступне посилання з липня 2019][48] | 14 — 26 квітня, 2012 | 28,2 | 28,6 | 10,6 | 8,5 | 5,1 | 4,1 | 2,2 | 1,6 | N\A | 3,1 | N\A | N\A |
КМІС[недоступне посилання][недоступне посилання з червня 2019][48] | 12 — 24 квітня, 2012 | 31,3 | 17,7 | 11,0 | 9,4 | 5,0 | 4,6 | 2,0 | 1,1 | 11,9 | 1,9 | N\A | N\A |
Центр Разумкова [Архівовано 31 липня 2012 у Wayback Machine.][48] | 14 — 19 квітня, 2012 | 23,3 | 26,8[51] | 10,1 | 7,3 | 5,7 | 5,4 | 1,6 | 0,6 | N\A | 2,9 | N\A | N\A[52] |
Рейтинг [Архівовано 5 квітня 2012 у Wayback Machine.][48] | 15 — 26 березня, 2012 | 21,3 | 20,9 | 7,2 | 7,4 | 4,3 | 0,9 | 1,5 | 0,9 | 9,9 | 2,7 | N\A | 17,7 |
Рейтинг [Архівовано 7 березня 2012 у Wayback Machine.][48] | 10 — 24 лютого, 2012 | 18,2 | 19,6 | 6,5 | 7,0 | 4,3 | 0,6 | 1,6 | 0,7 | 2,9 | 2,1 | 11,2 | 13,9 |
КМІС[недоступне посилання][недоступне посилання з червня 2019][48] | 10 — 19 лютого, 2012 | 19,7 | 15,0 | 6,1 | 6,2 | 3,8 | 0,7 | 0,5 | 1,3 | 9,3 | 2,3 | 3,4 | 26,7 |
КМІС[недоступне посилання][недоступне посилання з червня 2019][48] | 10 — 19 лютого, 2012 | 26,3 | 22,3 | 7,3 | 9,0 | 5,5 | N\A | N\A | N\A | 12,6 | 3,0 | 5,8 | N\A |
Рейтинг [Архівовано 16 лютого 2012 у Wayback Machine.][48] | Грудень, 2011 | 19,4 | 20,3 | 5,0 | 8,1 | 4,4 | N\A | 1,2 | 1,0 | 11,3 | 2,3 | N\A | 14,0 |
Центр Разумкова[53] | Грудень, 2011 | 13,9 | 15,8 | 5,1 | 5,3 | 3,6 | N\A | N\A | N\A | 9,6 | N\A | N\A | 13,1 |
КМІС [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.][48] | 4 — 15 листопада, 2011 | 23,8 | 19,3 | 8,4 | 9,6 | 4,4 | N\A | N\A | N\A | 13,4 | 2,1 | 6,1 | N\A |
Парламентські вибори, 2007 | 30 вересня, 2007 | 34,37 | 30,71[54] | N\A | 5,39 | 0,76 | N\A | 3,96[55] | 14,5 | N\A | N\A | N\A | N\A |
Партії, що мали шанси подолати 5% за даними опитувань громадської думки (дивіться вище)
№ | Партія |
---|---|
№ 1 | Українська платформа «Собор» |
№ 2 | Соціалістична партія України |
№ 3 | Комуністична партія України |
№ 4 | Рідна Вітчизна |
№ 5 | Руський блок |
№ 6 | Україна — Вперед! |
№ 7 | ВО «Громада» |
№ 8 | Українська національна асамблея |
№ 9 | Ліберальна партія України |
№ 10 | Нова політика |
№ 11 | Свобода |
№ 12 | Зелена планета |
№ 13 | Партія Пенсіонерів України |
№ 14 | Наша Україна |
№ 15 | Зелені |
№ 16 | Партія зелених України |
№ 17 | УДАР |
№ 18 | Україна майбутнього |
№ 19 | Батьківщина |
№ 20 | Партія регіонів |
№ 21 | Народно-трудовий союз України |
№ 22 | Радикальна партія Олега Ляшка |
Партія | Багатомандатний округ | Одно- мандатні округи |
Всього місць | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Голоси | % | +/- | Місця | Місця | +/- | ||||||||
Партія регіонів | 6,116,815 | 30.00 | ▼ 4.37 | 72 | 113 | 185 / 450 |
▲ 10 | ||||||
Батьківщина (включно із Об'єднаною опозицією)[lower-alpha 1] | 5,208,390 | 25.55 | ▼ 5.17[lower-alpha 2] | 62 | 39 | 101 / 450 |
▼ 55 | ||||||
Український Демократичний Альянс за Реформи (УДАР) | 2,847,878 | 13.97 | Нова | 34 | 6 | 40 / 450 |
Нова | ||||||
Комуністична партія України | 2,687,246 | 13.18 | ▲ 7.79 | 32 | — | 32 / 450 |
▲ 5 | ||||||
Свобода | 2,129,246 | 10.45 | ▲ 9.68 | 25 | 12 | 37 / 450 |
▲ 37 | ||||||
Україна — Вперед! | 322,202 | 1.58 | Нова | — | — | — | Нова | ||||||
Наша Україна | 226,482 | 1.11 | ▼ 13.05[lower-alpha 3] | — | — | — | ▼ 72 | ||||||
Радикальна партія Олега Ляшка | 221,136 | 1.08 | Нова | — | 1 | 1 / 450 |
Нова | ||||||
Партія пенсіонерів України | 114,198 | 0.56 | ▲ 0.41[lower-alpha 4] | — | — | — | ▬ 0 | ||||||
Соціалістична партія України | 93,081 | 0.46 | ▼ 2.41 | — | — | — | ▬ 0 | ||||||
Партія зелених України | 70,316 | 0.35 | ▼ 0.06 | — | — | — | ▬ 0 | ||||||
Українська партія «Зелена планета» | 70,117 | 0.35 | — | — | — | — | ▬ 0 | ||||||
Руський блок | 63,530 | 0.31 | — | — | — | — | ▬ 0 | ||||||
Зелені | 51,386 | 0.25 | Нова | — | — | — | Нова | ||||||
Україна майбутнього | 38,544 | 0.19 | Нова | — | — | — | Нова | ||||||
Рідна Вітчизна | 32,724 | 0.16 | Нова | — | — | — | Нова | ||||||
Народно-трудовий союз України | 22,854 | 0.11 | Нова | — | — | — | Нова | ||||||
Нова політика | 21,033 | 0.10 | — | — | — | — | ▬ 0 | ||||||
Громада | 17,678 | 0.08 | — | — | — | — | ▬ 0 | ||||||
УНА-УНСО | 16,937 | 0.08 | — | — | — | — | ▬ 0 | ||||||
Ліберальна партія України | 15,566 | 0.07 | — | — | — | — | ▬ 0 | ||||||
Єдиний центр | —[lower-alpha 5] | — | — | — | 3 | 3 / 450 |
Нова | ||||||
Народна партія | —[lower-alpha 5] | — | — | — | 2 | 2 / 450 |
▼ 18[lower-alpha 6] | ||||||
Союз | —[lower-alpha 5] | — | — | — | 1 | 1 / 450 |
▲ 1 | ||||||
Самовисуванці | — | — | — | — | 43 | 43 / 450 |
▲ 43 | ||||||
Всього дійсних голосів | 20,388,138 | 100 | 225 | 220 | 445 | ||||||||
Бюлетені, визнані недісними | 409,068 | 1.97 | |||||||||||
Вакантні місця (округи із невстановленим результатом) | 5 | 5 / 450 |
|||||||||||
Всього | 20,797,206 | 225 | 225 | 450 | |||||||||
Загальна кількість виборців / Явка | 36,213,010 | 57.43 | |||||||||||
Джерело: Результати за партійними списками, Результати в одномандатних округах | |||||||||||||
Примітки:
|
За даними ЦВК, явка виборців на виборчі дільниці становила 57,98 %[56][57]:
В день виборів соціологи провели 6 опитувань на виході з дільниць[60].
Політична партія | «Демініціатива», КМІС і Центр Разумкова | «TNS і SOCIS» | «Рейтинг» | «Research&Branding Group» | Соціальний моніторінг | «Савік Шустер Студія»[61] |
---|---|---|---|---|---|---|
Партія регіонів | 28,1% | 30,48% | 27,6% | 31,6% | 32% | 30,48% |
ВО «Батьківщина» | 24,7% | 23,87% | 23,4% | 23,7% | 23,2% | 23,87% |
УДАР | 15,1% | 14,67% | 14,3% | 13,2% | 14,4% | 14,67% |
ВО «Свобода» | 12,3% | 11,92% | 12,5% | 11% | 12,6% | 11,92% |
Комуністична партія України | 11,8% | 12,07% | 12,5% | 13% | 11,5% | 12,07% |
Із загальної кількості виборців, внесених до списків виборців 36 213 010 осіб у голосуванні взяли участь 20 797 206 осіб, серед яких 949 417 голосували не у приміщенні для голосування (на дому). 409 068 виборчих бюлетенів було визнано недійсними.
Результати партій, що пройшли до парламенту, за регіонами:
Регіон | Партія Регіонів | ВО «Батьківщина» | Партія «УДАР» | Компартія | ВО «Свобода» |
---|---|---|---|---|---|
Україна | 30,00 | 25,54 | 13,96 | 13,18 | 10,44 |
Схід | |||||
Донецька | 65,09 | 5,26 | 4,71 | 18,85 | 1,20 |
Луганська | 57,06 | 5,49 | 4,74 | 25,14 | 1,29 |
Харківська | 40,98 | 15,51 | 12,82 | 20,84 | 3,83 |
Південь | |||||
Крим | 52,34 | 13,09 | 7,17 | 19,41 | 1,04 |
Запорізька | 40,95 | 14,93 | 12,40 | 21,16 | 3,85 |
Миколаївська | 40,51 | 16,93 | 12,51 | 19,09 | 4,3 |
Одеська | 41,90 | 15,49 | 13,77 | 18,16 | 3,30 |
Херсонська | 29,34 | 21,80 | 13,63 | 23,34 | 4,71 |
м. Севастополь | 46,9 | 5,86 | 5,04 | 29,46 | 1,37 |
Центральна Україна | |||||
Вінницька | 17,38 | 45,01 | 13,38 | 8,86 | 8,40 |
Дніпропетровська | 35,79 | 18,38 | 14,61 | 19,38 | 5,19 |
Кіровоградська | 26,25 | 32,17 | 14,87 | 13,46 | 6,22 |
Полтавська | 21,91 | 30,14 | 18,47 | 13,49 | 7,94 |
Черкаська | 18,65 | 37,78 | 17,23 | 9,29 | 9,48 |
Північ | |||||
Житомирська | 21,61 | 36,15 | 14,19 | 12,87 | 7,47 |
Київська | 21,00 | 36,63 | 18,73 | 6,17 | 10,84 |
Сумська | 21,09 | 36,27 | 16,71 | 12,24 | 6,37 |
Чернігівська | 20,09 | 30,73 | 12,91 | 13,20 | 5,98 |
м. Київ | 12,60 | 30,99 | 25,45 | 7,23 | 17,33 |
Захід | |||||
Волинська | 12,92 | 39,46 | 15,96 | 6,97 | 17,98 |
Закарпатська | 30,87 | 27,69 | 20,03 | 5,03 | 8,35 |
Івано-Франківська | 5,18 | 38,21 | 15,25 | 1,78 | 33,79 |
Львівська | 4,70 | 36,48 | 14,44 | 1,99 | 38,02 |
Рівненська | 15,80 | 36,59 | 17,25 | 6,21 | 16,63 |
Тернопільська | 6,40 | 39,04 | 14,68 | 1,92 | 31,22 |
Хмельницька | 18,69 | 37,71 | 16,33 | 8,81 | 11,79 |
Чернівецька | 20,77 | 39,60 | 19,13 | 5,36 | 8,71 |
ЗВО | 23,27 | 19,85 | 22,11 | 3,46 | 23,63 |
Зміна кількості виборців, що голосували за Партію регіонів у 2007–2012 роках
Область | парламентські вибори 2012 |
парламентські вибори 2007 |
різниця, осіб | різниця, % |
---|---|---|---|---|
Крим | 384 052 | 536 569 | −152 517 | −28,4% |
Вінницька область | 138 619 | 108 910 | 29 709 | 27,3% |
Волинська область | 65 127 | 38 046 | 27 081 | 71,2% |
Дніпропетровська область | 497 542 | 789 955 | −292 413 | −37,0% |
Донецька область | 1 274 915 | 1 720 073 | −445 158 | −25,9% |
Житомирська область | 127 749 | 146 333 | −18 584 | −12,7% |
Закарпатська область | 144 631 | 97 152 | 47 479 | 48,9% |
Запорізька область | 327 160 | 516 345 | −189 185 | −36,6% |
Івано-Франківська область | 34 076 | 23 192 | 10 884 | 46,9% |
Київська область | 180 284 | 118 714 | 61 570 | 51,9% |
Кіровоградська область | 109 835 | 128 233 | −18 398 | −14,3% |
Луганська область | 579 589 | 932 833 | −353 244 | −37,9% |
Львівська область | 61 794 | 62 551 | −757 | −1,2% |
Миколаївська область | 191 528 | 304 075 | −112 547 | −37,0% |
Одеська область | 363 210 | 526 179 | −162 969 | −31,0% |
Полтавська область | 149 428 | 191 000 | −41 572 | −21,8% |
Рівненська область | 83 057 | 61 825 | 21 232 | 34,3% |
Сумська область | 111 844 | 95 775 | 16 069 | 16,8% |
Тернопільська область | 36 190 | 20 069 | 16 121 | 80,3% |
Харківська область | 464 143 | 659 324 | −195 181 | −29,6% |
Херсонська область | 126 055 | 213 996 | −87 941 | −41,1% |
Хмельницька область | 120 110 | 100 919 | 19 191 | 19,0% |
Черкаська область | 116 855 | 101 971 | 14 884 | 14,6% |
Чернівецька область | 84 517 | 68 796 | 15 721 | 22,9% |
Чернігівська область | 105 618 | 120 056 | −14 438 | −12,0% |
Київ | 165 120 | 205 248 | −40 128 | −19,6% |
Севастополь | 68 945 | 118 917 | −49 972 | −42,0% |
Закордонний округ | 4 753 | 6 839 | −2 086 | −30,5% |
Всього | 6 116 746 | 8 013 895 | −1 897 149 | −23,7% |
Зміна кількості виборців, що голосували за ВО «Батьківщина» у 2007–2012 роках
Область | Парламентські вибори 2012 |
Парламентські вибори 2007 |
різниця, осіб | різниця, % |
---|---|---|---|---|
Крим | 96 074 | 60 968 | 35 106 | 57,6% |
Вінницька область | 358 878 | 433 455 | −74 577 | −17,2% |
Волинська область | 198 874 | 325 709 | −126 835 | −38,9% |
Дніпропетровська область | 255 519 | 343 398 | −87 879 | −25,6% |
Донецька область | 103 105 | 93 762 | 9 343 | 10,0% |
Житомирська область | 213 714 | 241 589 | −27 875 | −11,5% |
Закарпатська область | 129 739 | 141 800 | −12 061 | −8,5% |
Запорізька область | 119 271 | 136 552 | −17 281 | −12,7% |
Івано-Франківська область | 251 054 | 397 326 | −146 272 | −36,8% |
Київська область | 314 520 | 485 666 | −171 146 | −35,2% |
Кіровоградська область | 134 560 | 178 507 | −43 947 | −24,6% |
Луганська область | 55 785 | 64 697 | −8 912 | −13,8% |
Львівська область | 466 352 | 752 127 | −285 775 | −38,0% |
Миколаївська область | 80 052 | 92 837 | −12 785 | −13,8% |
Одеська область | 134 301 | 138 279 | −3 978 | −2,9% |
Полтавська область | 205 593 | 292 145 | −86 552 | −29,6% |
Рівненська область | 192 332 | 302 552 | −110 220 | −36,4% |
Сумська область | 192 319 | 271 361 | −79 042 | −29,1% |
Тернопільська область | 220 743 | 342 930 | −122 187 | −35,6% |
Харківська область | 172 295 | 217 426 | −45 131 | −20,8% |
Херсонська область | 93 661 | 114 152 | −20 491 | −18,0% |
Хмельницька область | 242 270 | 345 818 | −103 548 | −29,9% |
Черкаська область | 236 664 | 309 421 | −72 757 | −23,5% |
Чернівецька область | 161 134 | 189 132 | −27 998 | −14,8% |
Чернігівська область | 161 518 | 242 869 | −81 351 | −33,5% |
Київ | 406 086 | 629 904 | −223 818 | −35,5% |
Севастополь | 8 623 | 9 245 | −622 | −6,7% |
Закордонний округ | 4 054 | 8 566 | −4 512 | −52,7% |
Всього | 5 209 090 | 7 162 193 | −1 953 103 | −27,3% |
Зміна кількості виборців, що голосували за ВО «Свобода» у 2007–2012 роках
Область | Парламентські вибори 2012 |
Парламентські вибори 2007 |
різниця, осіб | різниця, раз |
---|---|---|---|---|
Крим | 7 637 | 827 | 6 810 | 8,2 |
Вінницька область | 67 024 | 4 120 | 62 904 | 15,3 |
Волинська область | 90 612 | 8 215 | 82 397 | 10,0 |
Дніпропетровська область | 72 257 | 4 471 | 67 786 | 15,2 |
Донецька область | 23 557 | 2 123 | 21 434 | 10,1 |
Житомирська область | 44 188 | 2 566 | 41 622 | 16,2 |
Закарпатська область | 39 160 | 2 670 | 36 490 | 13,7 |
Запорізька область | 30 758 | 1 968 | 28 790 | 14,6 |
Івано-Франківська область | 222 013 | 26 792 | 195 221 | 7,3 |
Київська область | 93 082 | 6 146 | 86 936 | 14,1 |
Кіровоградська область | 26 026 | 1 207 | 24 819 | 20,6 |
Луганська область | 13 203 | 798 | 12 405 | 15,5 |
Львівська область | 499 703 | 45 681 | 454 022 | 9,9 |
Миколаївська область | 20 356 | 1 137 | 19 219 | 16,9 |
Одеська область | 28 618 | 1 771 | 26 847 | 15,2 |
Полтавська область | 54 206 | 2 378 | 51 828 | 21,8 |
Рівненська область | 87 444 | 6 680 | 80 764 | 12,1 |
Сумська область | 33 783 | 1 335 | 32 448 | 24,3 |
Тернопільська область | 176 534 | 22 886 | 153 648 | 6,7 |
Харківська область | 43 461 | 2 978 | 40 483 | 13,6 |
Херсонська область | 20 255 | 1 010 | 19 245 | 19,1 |
Хмельницька область | 75 748 | 3 461 | 72 287 | 20,9 |
Черкаська область | 59 414 | 4 851 | 54 563 | 11,2 |
Чернівецька область | 35 450 | 3 129 | 32 321 | 10,3 |
Чернігівська область | 31 473 | 1 645 | 29 828 | 18,1 |
Київ | 227 118 | 17 105 | 210 013 | 12,3 |
Севастополь | 2 026 | 170 | 1 856 | 10,9 |
Закордонний округ | 4 827 | 590 | 4 237 | 7,2 |
Всього | 2 129 933 | 178 710 | 1 951 223 | 10,9 |
1 Після обробки 100% протоколів на сервері ЦВК кандидат від Батьківщини Іван Мельничук отримав 33,41%, а його опонент самовисуванець Віктор Жеребнюк — 33,21%. Пізніше дані змінені і переможцем став Жеребнюк.[64] 2 Після обробки 100% протоколів на сервері ЦВК кандидат від Батьківщини Аркадій Корнацький отримав перемогу в ОВО 032. Пізніше дані змінені і переможцем став регіонал Віталій Травянко.[65][66]
Із 42 депутатів-мажоритарників, що балотувалися як «безпартійні», сім є чинними депутатами від Партії регіонів або членами їхніх родин:
Ще три обрані мажоритарники є депутатами від партій-партнерів Партії регіонів або членами їхніх родин:
Ще 10-12 безпартійних (серед яких, наприклад, № 14 Віктор Жеребнюк, голова Деснянської районної адміністрації, призначений на цю посаду Президентом, тощо) ймовірно увійдуть до фракції Партії регіонів або коаліції з ними. Крім того велика ймовірність створення коаліції фракції Партії регіонів з Комуністичною партією України (32 депутатів), Народною партією України (2 депутати), партії "Союз" (1) та Єдиний центр (3). Таким чином без урахування п'яти депутатських мандатів, які будуть зайняті після переголосування, в коаліцію Партії регіонів та КПУ ввійдуть 240–242 депутати.
Результати в ЗВО:[67]
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2012) |
Нейтральність цього розділу під сумнівом. (листопад 2012) |
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (листопад 2012) |
Виборчі округи, на яких через чисельні фальсифікації, згідно з постановою ЦВК, визначити неможливо:
Виборчі округи, на яких були зафіксовані фальсифікації:
На сайті ЦВК, вже після обробки 100 % протоколів, переможців з партії Батьківщина у ОВО № 14 і ОВО № 132 (Мельничук і Корнацький) змінили на користь самовисуванця (Жеребнюк) і «регіонала» (Травянко). У ОВО № 184 без кворуму Новокаховська окружна виборча комісія затвердила переможцем в окрузі представника Партії регіонів Миколу Дмитрука, котрий згідно з даними мав на 98 голосів більше ніж у самовисуванця Вінника.[68] Хоча невдовзі заступник голови ЦВК Андрій Магера спростував інформацію про махінації та назвав цю ситуацію помилкою при заповненні в обласній виборчій комісії.[69] 2 листопада Жанна Усенко-Чорна з ЦВК заявила що в деяких округах треба визнати результати недійсними і повторити голосування.[70] Також, член ЦВК Михайло Охендовський сказав що в окремих округах ЦВК, можливо, не зможе встановити результати виборів.[71]
За понад півтора місяці до виборів голова Київського обласного відділення Комітету виборців України Юрій Бут повідомив про можливі фальсифікації на виборчому окрузі № 90 «на етапі обробки інформації по результатам голосування на виборчих дільницях шляхом її спотворення». На його думку, про це свідчили факти призначення головою ОВК дискредитованої особи — Валентини Підгайної — та заміни системного програміста, яким, одночасно зі зміною голови ОВК, став Ковтун Ілля Павлович.[72]
Унаслідок, хоча за офіційними даними ЦВК на окрузі № 90 (м. Біла Церква) депутат Віталій Чудновський переміг узгодженого кандидата від опозиційних сил Олександра Марченка (представник ВО «Свобода», загинув захищаючи Київ у березні 2022) на 322 голоси, спостерігачі та інші кандидати в депутати стверджують, що за протоколами засідань ДВК з мокрими печатками переміг саме кандидат Марченко на понад 1300 голосів,[73][74] а на сервер ЦВК було внесено неправдиві дані.[75] Позовні заяви було подано об'єднанням «Свобода» до суду. За словами кандидата Марченка фальсифікації очолювалися головою окружної виборчої комісії Валентиною Підгайною, на яку безпосередньо мав вплив голова Київської ОДА та член Партії регіонів Анатолій Присяжнюк.[74]
1 листопада розпочалося судове засідання у Київському окружному адміністративному суді щодо фальсифікації результатів голосування на виборчому окрузі № 90. У приміщенні суду знаходилися кілька десятків людей «спортивної статури», зареєстрованих як представники ЗМІ, котрі перешкоджали роботі журналістів.[75][76][77][78] Зокрема так звані «представники ЗМІ» не пускали журналістів «5 каналу» у приміщення суду.[79] Принаймні частина цих осіб представляла інтереси Віталія Чудновського.[80] Раніше близько 100 молодиків подібної зовнішності також бачили біля одного з пунктів видачі грошей за «куплені» голоси на його користь.
3 листопада о 2:45 суд ухвалив рішення задовольнити позов Олександра Марченка лише частково: у частині про ненадання копій протоколів членам ОВК. Розходження результатів голосування у протоколах ДВК та підсумкових протоколах, які ОВК надала ЦВК,[81] було повністю проігнороване.[80][82]
3 листопада Олександр Марченко оскаржив це рішення у Київському апеляційному адміністративному суді.[83] Суд відмовився заслуховувати покази членів ДВК 90-го округу, які заявили про фальсифікації, та переглядати долучений до справи відеозапис із ОВК, на якому зачитувалися дільничні протоколи. 5 листопада суд ухвалив рішення не задовольнити позовну заяву кандидата Марченка.[84]
5 листопада заступник голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна висловила думку, що на окрузі № 90 вибори слід визнати недійсними.[85] Того ж дня Світовий конгрес українців опублікував звіт про виявлення його місією спостерігачів сфальсифікованого результату на окрузі № 90, оскільки є серйозні розбіжності між даними сайту ЦВК та протоколами дільниць.[86]
Члени комісії ОВК94, хоч і представляють різні партії, але протягом всього передвиборчого періоду загалом голосували у співвідношенні приблизно 12 до 4 не на користь опозиції[87]. В такий спосіб за кілька тижнів до виборів вони звільнили одного з членів комісії Юрія Котолевського, якого за очі називали «совістю ОВК». Також до виборів комісія вирішила не визнавати агітацією запис звернення Тетяни Засухи до вчителів та учнів, яке крутили 1 вересня по всіх школах округу, з порушенням законодавства (стаття 74)[87].
94-й округ з центром в Обухові виявився один з небагатьох, де на третій день після виборів окружна виборча комісія навіть не наблизилася до позначки в 100% оброблених протоколів[87]. Основна боротьба тут розгорілася між представником Об'єднаної Опозиції, Віктором Романюком, та представником Партії Регіонів, Тетяною Засухою. За інформацією, поданою на офіційному сайті ЦВК, станом на 29 жовтня 2012 року при 97,79% оброблених протоколів Романюк мав 38 632 голоси, а Засуха лише 30 114.[88]
Команда Засухи у складі підставних «спостерігачів», яких ніхто не бачив під час виборів на виборчих дільницях[87], подала до суду 28 скарг з метою визнати вибори недійсними на 17 дільницях Обухівського району і 11 дільницях Васильківського району (загалом 28 позовів), де Віктор Романюк отримав переконливу перемогу[87]. Всі ці заяви написані з одним і тим же формулюванням: визнання протиправним рішення ДВК щодо неправомірного недопущення на засідання офіційного спостерігача, хоча жодного протоколу ДВК про такі рішення немає[87]. Голова дільничної комісії 320308 в окрузі№ 94 розповів, що у позові проти ДВК свідками виступили спостерігачі від Партії регіонів Глізнуца і Троцюк, чиї підписи у позові та на рішеннях ДВК істотно відрізняються, або просто були підроблені[87]. Готувати документи до суду підсадним «спостерігачам» від Тетяни Засухи і Партії регіонів допомагав адвокат Іван Назаров, який сидів з ними в автобусі[87].
Заради того, щоб зареєструвати ці заяви, без оголошення паузи засідання перервалося, а секретар ОВК Андрій Блануца зник. Через якийсь час представники ДВК та довірені особи Романюка знайшли секретаря за реєстрацією скарг, що приніс адвокат[87]. В разі виявлення фактів «неправомірного недопущення спостерігачів від партій», підтверджених рішенням суду, ЦВК мало право визнати голосування недійсним. На засідання ОВК Засуха прибула разом з загоном «Беркуту», після того як її адвокати завезли туди рішення Київського апеляційного адміністративного суду. Засуха наказала міліції «вигнати з зали всіх, хто заважає». Міліція навіть кинулась виконувати цей наказ, але коли зустріла депутатів від Батьківщини, відійшла[88]. Унаслідок ОВК ухвалило визнати вибори недійсними на 28 дільницях (просто викреслило голоси більше ніж 30 тисяч людей, які проголосували в день виборів, тобто 35,8% усього населення районів, залишивши результати за всіми СІЗО та психо-неврологічними установами) й у такий спосіб присудило перемогу на цьому окрузі Тетяні Засусі (24 555 голосів — зменшено на 5 559 голосів від попереднього підрахунку, опублікованого на сайті ЦВК), а за Віктора Романюка нарахували 23 386 голосів (зменшено на 15 246 голосів від попереднього підрахунку, опублікованого на сайті ЦВК)[88]. Математичне моделювання показало високу ймовірність вкидання голосів на ОВК 94 за Тетяну Засуху[89].
Невраховані міста та села 94-го виборчого округу:
Пройшовши всі судові інстанції в Україні[90], кандидат від Об'єднаної опозиції представник «Батьківщини» Віктор Романюк звернувся зі скаргою на рішення ОВК № 94 до Європейського суду з прав людини[91][92].
Одномандатний виборчий округ № 132 охоплює: місто Первомайськ, Арбузинський, Братський, Врадіївський, Кривоозерський, Первомайський райони Миколаївської області.
Головна боротьба на виборах розгорнулась між кандидатом від опозиції, представником партії ВО "Батьківщина" Аркадієм Корнацьким та представником Партії регіонів Віталієм Травянко.
Після підрахунку 100% протоколів на офіційному порталі Центральної виборчої комісії були змінені результати на корист провладного кандидата[93].
Виборчий округ № 194 охоплює частину м. Черкаси. Станом на 01.11.2012 р. на сайті ЦВК повідомлялось про обробку 100% бюлетенів по округу № 194 та про перемогу Миколи Булатецького (балотувався від ВО «Батьківщина») з результатом 40,79% голосів, який випередив свого основного конкурента Валентину Жуковську (балотувалася як самовисуванець). У подальшому результати виборів були уточнені[94]. У підсумку ЦВК визнала, що встановити результати виборів у 194 окрузі неможливо[95].
Одномандатний виборчий округу № 197 охоплює: Соснівський район м. Черкаси, Золотоніський, Канівський, Черкаський райони Черкаської області. Головна боротьба за перемогу розгорнулася між Богданом Губським (балотувався як самовисуванець) та Леонідом Даценко (балотувався від ВО «Батьківщина»). За попереднім підрахунком голосів, перемогу отримував Леонід Даценко[96]. Підрахунок голосів супроводжувався скандалами, затримками у підрахунку голосів та призначенням нового складу ОВК. Згодом ОВК назвала переможцем Богдана Губського[97]. У підсумку ЦВК визнала, що встановити результати виборів у 197 окрузі неможливо[95].
Комісія виборчого округу № 223, що у Шевченківському районі Києва, вже біля тижня встановлює результати виборів. Українці дивляться пряму трансляцію засідання ОВК 223, як серіал[98]. Основна боротьба тут розгорнулася між представником партії «Свобода», Юрієм Левченком (депутат Вишгородської райради, за фахом економіст — закінчив Лондонську школу економіки та магістратуру в Магдебурзькому університеті), та самовисуванцем Віктором Пилипишином (колишній керівник райадміністрації), проти якого у квітні 2011 року прокуратура Києва порушила кримінальну справу за перевищення влади, що заподіяли збитки на суму понад 15 мільйонів гривень[99]. Перед виборами виборцям 223 округу були запропоновані чай, мед, чашки та святкові концерти від Пилипишина[100]. Один з кандидатів, Вадим Гладчук, оскаржив у суді дарування виборцям чаю та чашок, але Окружний адміністративний суд міста Києва визнав такі дії Пилипишина законними[101][102].
Перший скандал на цьому окрузі розпочався у понеділок, коли окружком № 223 на столичних Нивках почав приймати перші протоколи з дільниць. Виявилося, що на засіданні члени комісії зачитували правильні цифри, а от у комп'ютер вносили інші (за словами Левченко результат Пилипишина збільшували за рахунок голосів, поданих за інших кандидатів)[98]. Наступного дня ОВК 223 радо приймав протоколи, де була зафіксована перемога Пилипишина, а протоколи «за» Левченка почали відправляти на уточнення або на перерахунок (комісія ухвалювала рішення про перерахунок голосів з найменшого приводу)[98]. Проте, незважаючи на такі дії комісії, за результатами паралельного підрахунку голосів за допомогою протоколів з «мокрими» печатками, Левченко переміг Пилипишина на 930 голосів[98]. У вівторок ввечері в залі ОВК 223 сталася перша серйозна бійка, після якої й народилося нове словосполучення — «молоді журналісти кримінальної зовнішності» (люди спортивної статури з підробленими журналістськими посвідченнями, яких «свободівці» почали величати «братками Пилипишина»)[98].
Далі ОВК 223 відверто затягувала обрахунок голосів, кволо приймаючи протоколи, і намагаючись продавлювати рішення про перерахунок. «Свобода» виступала з заявами про фальсифікації. Раз на 15 хвилин спалахували скандали, які ще більше затягували процес[98]. В середу ввечері до ОВК 223 знову приїхали «молоді журналісти кримінальної зовнішності», які чомусь вирішили заблокувати вихід з будівлі, вишикувавшись у дверях. Міліціонери намагалися їх вивести, а «Свобода» вирішила допомогти. В цей момент у невеличкому приміщенні зали засідань ОВК 223 хтось розпилив сльозогінний газ. В залі знаходитися було майже неможливо й ОВК 223 припинила роботу. Ззовні вхід до будівлі оточив «Беркут»[98]. Відразу після цього інциденту до ОВК 223 приїхав Віктор Пилипишин. Оскільки «молодих журналістів» пов'язували з ним, то даний інцидент скидався на демонстрацію сили[98]. Одним з «журналістів» був віце-чемпіон Європи з греко-римської боротьби та віце-чемпіон світу з бойового самбо Костянтин Стрижак.[103]
Ніч з середи на четвер ОВК 223 вирішило перенести виборчу документацію у окрему кімнату, що суперечило «Закону про вибори» (документація повинна зберігатися у робочому залі комісії). Побоюючись, що людям Пилипишина так буде простіше знищити бюлетені, «свободівці» категорично заявили, що вони не дадуть виносити коробки з зали засідань[98]. Комісія припинила свою роботу й почала її лише в четвер близько 19:00. ОВК 223 почала відправляти на перерахунок протоколи, які вже були уточнені й вечір четверга позначився черговими бійками.[98].
2-го листопада 2012 року ЦВК одностайно проголосувала за припинення повноважень голови ОВК 223, Юрія Литвишка, за «грубе порушення законодавства про вибори» й новою головою комісії призначено її члена Ольгу Гагарін[104]. 3-го листопада було оскаржено рішення суду щодо перерахунку голосів на 10 дільницях в ОВК 223. Біля будівлі ОВК зібралися близько 150 прихильників ВО «Свобода» та близько сотні «молодих журналістів кримінальної зовнішності». ОВК 223 не працює через відсутність кворуму[105]. Того ж дня київський апеляційний адміністративний суд частково задовольнив позов Пилипишина визнавши бездіяльність ОВК 223, проте відмовився дозволити витребування протоколів по 223 округу та доставлення їх до ЦВК для перерахування бюлетенів по 11 дільницях саме у приміщенні ЦВК[106].
У неділю ОВК № 223 змогла прийняти тільки 3 з 4 уточнених протоколів дільничних виборчих комісій[107].
Місії спостерігачів ОБСЄ,[108] ПАРЄ,[109] і США[110] розкритикували вибори в Україні. Міжнародні спостерігачі оцінили, що підрахунок голосів досить непрозорий.[111] «Спільна справа» заявила, що результати ЦВК сфальсифіковані по 35 округах.[112] ElectUA повідомила, що найбільшими порушеннями в день виборів були «каруселі» і тиск на виборців.[113] Заступник голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна заявила, що вибори були найбруднішими в історії України через «жахливу» фазу підрахунку голосів.[114] За словами Юлії Тимошенко, парламентські вибори-2012 виявились найбільш нечесними виборами в Україні.[115] Юрій Луценко закликав визнати вибори, хоча вони були сфальсифіковані, заради прийдешніх виборів президента 2015 року.[116]
В остаточному звіті спостережної місії ОБСЄ, що вийшла на початку 2013 року, парламентські вибори 2012 в Україні були позначені недостатнім рівнем змагальності.[117]
Документ також містить низку рекомендацій українській стороні щодо поліпшення ситуації. Зокрема, у доповіді йдеться, що на виборах були зловживання державними ресурсами, відсутність прозорості кампанії і фінансування партій, а також і відсутність збалансованого висвітлення в ЗМІ.
БДІПЛ наголошує, що закон про вибори народних депутатів, ухвалений у листопаді 2011 року, містить ряд поліпшень і міг забезпечити міцну основу для проведення демократичних виборів у разі його правильної реалізації. Міжнародні спостерігачі вважають, що подальші поліпшення законодавства необхідні для того, щоб повністю відповідати зобов'язанням, взятим перед ОБСЄ та іншими міжнародними організаціями. Серед проблем, зазначених в доповіді, можливість кандидатів повністю користуватися своїми правами, фінансування виборчих кампаній і ефективніші санкції за серйозні порушення закону.
Крім того, в доповіді йдеться про те, що нездатність основних лідерів опозиції висунути свої кандидатури, що стало наслідком їхніх судимостей, підданих критиці з боку низки європейських парламентських інституцій, негативно позначилася на виборчому процесі і суперечить зобов'язанням ОБСЄ.
ОБСЄ рекомендує для підвищення прозорості, неупередженості та незалежності діяльності виборчих комісій проводити всі засідання відкрито, "без зустрічей за закритими дверима". У доповіді також пропонується посилити механізми контролю для запобігання можливими зловживаннями адміністративними ресурсами, зокрема, використання офіційних заходів для політичної агітації, аж до можливості притягнення винних у таких зловживаннях до відповідальності.
Інші рекомендації стосуються забезпечення збалансованого висвітлення виборів у ЗМІ, підвищення прозорості та підзвітності партій і фінансування виборчої кампанії, а також спрощення процесу вирішення виборчих спорів.
У заяві Міністерства закордонних справ України щодо цього звіту йдеться, що деякі оцінки доповіді носять "помітне політичне забарвлення".[118]
Історично в психоневрологічних та пенітенціарних закладах адміністративний тиск значно вище середнього по країні, так при середньому результаті Партії регіонів в Донецькій області (максимальний результат для цієї партії серед областей) у 65,09%, результат по психіатричних лікарнях та наркологічних диспансерах 72,9% (у деяких закладах досягає 90,3% — у Макіївській психіатричній лікарні та 93,9% — у Старомихайлівському психоневрологічному інтернаті), а результат по пенітенціарних закладах 80,9% (у деяких закладах досягає 92,9% — у Торецькій виправній колонії № 2 та 93,3% — у Приазовській виправній колонії № 107).
Загалом по країні, за даними сайту ЦВК, з 149 127 чоловік, які були зареєстровані на дільницях у виправних (виховних) колоніях, СІЗО та ІТТ, 139 159 чоловік взяли участь, обравши одну із партій (93,32%), з яких у свою чергу проголосували за партії:
Таким чином, 1,5% від усіх прихильників Партії регіонів та «Україна — вперед!» на території України є ув'язненими, серед прихильників ВО «Батьківщина» та УДАРу це близько 0,3%, КПУ — 0,2%, Свобода — 0,1%.
За областями підтримка Партії регіонів серед ув'язнених така:
Область | Серед всього населення | Серед ув'язнених | Різниця | Кіл-сть установ | Максимальна підтримка | Установа з максимальною підтримкою |
---|---|---|---|---|---|---|
Крим | 52,34% | 74,29% | у 1,4 рази | 7 | 81,55% | ВК 126 (Керч) |
Вінницька область | 17,38% | 85,20% | у 4,9 раз | 9 | 95,45% | ВК 59 (Трудове) |
Волинська область | 12,92% | 42,68% | у 3,3 рази | 4 | 82,40% | ВК 84 (Цумань) |
Дніпропетровська область | 35,79% | 67,09% | у 1,9 раз | 17 | 96,88% | ВЦ 79 (Покров) |
Донецька область | 65,09% | 80,90% | на 24% | 24 | 93,32% | ВК 107 (Маріуполь) |
Житомирська область | 21,61% | 35,34% | у 1,64 раз | 7 | 45,23% | ВК 70 (Бердичів) |
Закарпатська область | 30,87% | 34,86% | на 13% | 2 | 46,49% | УВП 9 (Ужгород) |
Запорізька область | 40,95% | 75,42% | у 1,84 раз | 13 | 98,11% | ВК (Мелітополь) |
Івано-Франківська область | 5,18% | 49,42% | у 9,5 разів | 4 | 66,01% | ВК 128 (Галич) |
Київська область | 21,00% | 53,41% | у 2,5 рази | 10 | 92,74% | ВК 115 (Кагарлик) |
Кіровоградська область | 26,25% | 70,37% | у 2,7 разів | 5 | 94,74% | ВЦ 104 (Олександрівка) |
Луганська область | 57,06% | 86,53% | у 1,5 рази | 18 | 100% | ІТТ (Краснодон) |
Львівська область | 4,70% | 18,67% | у 4 рази | 8 | 55,71% | ВК (Самбір) |
Миколаївська область | 40,51% | 61,51% | у 1,5 рази | 7 | 77,97% | ВК 72 (Вознесенськ) |
Одеська область | 41,90% | 46,18% | на 10% | 7 | 85,73% | ВК 74 (Одеса) |
Полтавська область | 21,91% | 79,48% | у 3,6 разів | 10 | 99,57% | ВК 65 (Божківське) |
Рівненська область | 15,80% | 44,93% | у 2,84 разів | 6 | 91,78% | ВК (Дубно) |
Сумська область | 21,09% | 37,29% | у 1,77 разів | 5 | 63,56% | ВЦ 130 (Конотоп) |
Тернопільська область | 6,40% | 66,91% | у 10,5 разів | 4 | 100% | ВК (Бережани) |
Харківська область | 40,98% | 86,43% | у 2,1 рази | 15 | 98,50% | ВК 100 (Темнівка) |
Херсонська область | 29,34% | 51,48% | у 1,75 разів | 6 | 71,08% | ВК 61 (Херсон) |
Хмельницька область | 18,69% | 60,67% | у 3,25 разів | 5 | 72,14% | ВК 98 (Шепетівка) |
Черкаська область | 18,65% | 65,45% | у 3,5 рази | 4 | 84,14% | СІЗО (Черкаси) |
Чернівецька область | 20,77% | 69,11% | у 3,33 разів | 2 | 74,26% | ВК 67 (Сокиряни) |
Чернігівська область | 20,09% | 49,08% | у 2,45 разів | 7 | 72,48% | ВК (Прилуки) |
Київ | 12,60% | 35,92% | у 2,9 рази | 2 | 36,00% | СІЗО (Київ) |
Севастополь | 46,90% | - | − | 0 | - | - |
Закордонний округ | 23,27% | - | − | 0 | - | - |
Всього | 30,00% | 66,65% | у 2,22 рази | 208 | 100% | - |
На Закордонному виборчому округу найбільше голосів набрала ВО «Свобода», на третину відсотка обігнавши Партію регіонів.[67]
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Українські парламентські вибори 2012 — голосування в Варшаві, «Наше слово» |
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
7 листопада Президент України Віктор Янукович визнав, що вибори пройшли з порушеннями і доручив Генеральному прокурору України Віктору Пшонці проаналізувати факти порушень[119]
Партії «ВО Батьківщина», «ВО Свобода» та «УДАР» заявили, що можуть не визнати результати виборів через масові фальсифікації на мажоритарних округах на користь провладних кандидатів. Опозиційні партії можуть відмовитися від мандатів і вимагати нові вибори, виключно за партійними списками.[120][121][122]
Опозиційні партії закликали небайдужих громадян вийти 5 листопада о 10:00 під ЦВК України на знак протесту проти фальсифікацій.[123]
З скаргою на дії ОВК № 14, аналогічною тій, яку подав Віктор Романюк на рішення ОВК № 94, до Європейського суду з прав людини звернувся кандидат у депутати по цьому 14-му Вінницькому округу від «Батьківщини» Іван Мельничук[124].
15 грудня 2013 року відбулися повторні вибори в 5 округах — 94, 132, 192, 197, 223.
Повторні вибори відбудуться на п'яти одномандатних виборчих округах у Черкаській, Миколаївській, Київській областях та Києві:
Склад одномандатних виборчих округів:[130]
округ | регіон | центр округу | кількість виборчих дільниць |
орієнтовна кількість виборців |
№ 94 | Київська область | Обухів | 135 | 151 370 |
№ 132 | Миколаївська область | Первомайськ | 184 | 149 103 |
№ 194 | Черкаська область | Черкаси | 82 | 293 944 |
№ 197 | Черкаська область | Канів | 146 | |
№ 223 | Київ | Київ | 99 | 169 295 |
Згідно з офіційними результами ЦВК за підсумками 100% опрацьованих протоколів, у 4 з 5 округів перемогли кандидати-самовисуванці. Лише на 1 окрузі (№ 197) перемога дісталася кандидату від Об'єднаної опозиції.[131]
кандидат | висування | голосів за | % за |
---|---|---|---|
Бадаєв Руслан Геннадійович | самовисування | 53 363 | 58,25 |
Лозовой Андрій Сергійович | Радикальна Партія Олега Ляшка | 20 080 | 21,91 |
Кармазін Юрій Анатолійович | самовисування | 14 000 | 15,28 |
Романюк Віктор Миколайович | самовисування | 672 | 0,73 |
Ткаченко Валерій Валентинович | Комуністична партія | 534 | 0,58 |
Воронін Дмитро Олександрович | Партія відродження села | 295 | 0,32 |
Пацало Лідія Миколаївна | самовисування | 292 | 0,31 |
інші кандидати | 2 374 | 2,62 |
кандидат | висування | голосів за | % за |
---|---|---|---|
Круглов Микола Петрович | самовисування | 32 947 | 47,85 |
Корнацький Аркадій Олексійович | ВО «Батьківщина» | 31 198 | 45,31 |
Романюк Анатолій Сергійович | Комуністична партія | 2 140 | 3,10 |
Радецький Руслан Станіславович | самовисування | 562 | 0,81 |
Найда Олег Володимирович | Радикальна партія | 438 | 0,63 |
Косоротова Євгенія Іванівна | самовисування | 366 | 0,53 |
Кривенко Юрій Олександрович | Партія «Родина» | 347 | 0,50 |
Артеменков Ілля Іванович | самовисування | 248 | 0,36 |
Влащенко Олександр Володимирович | «Руський блок» | 245 | 0,35 |
інші кандидати | 351 | 0,56 |
кандидат | висування | голосів за | % за |
---|---|---|---|
Поплавський Михайло Михайлович | самовисування | 37 331 | 53,54 |
Булатецький Микола Іванович | ВО «Батьківщина» | 25 014 | 35,87 |
Радуцький Олександр Романович | самовисування | 1 936 | 2,77 |
Драгунов Віктор Юрійович | Комуністична партія | 1 358 | 1,94 |
Мамалига Володимир Володимирович | самовисування | 1 194 | 1,71 |
Арсенюк Олексій Максимович | самовисування | 726 | 1,04 |
Свинаренко Андрій Анатолійович | самовисування | 576 | 0,82 |
Купрієнко Олег Васильович | Радикальна партія | 300 | 0,43 |
Єрьоменко Володимир Миколайович | самовисування | 288 | 0,41 |
Колісник Максим Вікторович | самовисування | 224 | 0,32 |
інші кандидати | 771 | 1,15 |
кандидат | висування | голосів за | % за |
---|---|---|---|
Даценко Леонід Миколайович | Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» | 33 372 | 63,51 |
Червонописький Сергій Васильович | самовисування | 12 243 | 23,30 |
Роєнко Віктор Григорович | Комуністична партія України | 1 584 | 3,01 |
Губський Андрій Володимирович | самовисування | 967 | 1,84 |
Данько Людмила Миколаївна | самовисування | 853 | 1,62 |
Ладан Микола Іванович | самовисування | 832 | 1,58 |
Тищенко Сергій Олександрович | Радикальна Партія Олега Ляшка | 664 | 1,26 |
Сухобрус Ігор Володимирович | самовисування | 658 | 1,25 |
інші | 1 367 | 2,63 |
кандидат | висування | голосів за | % за |
---|---|---|---|
Пилипишин Віктор Петрович | самовисування | 34 684 | 44,89 |
Левченко Юрій Володимирович | ВО «Свобода» | 31 358 | 40,58 |
Монтян Тетяна Миколаївна | самовисування | 2 543 | 3,29 |
Бузина Олесь Олексійович | Партія «Руський блок» | 2 409 | 3,11 |
Левченко Андрій Ілларіонович | самовисування | 1 451 | 1,87 |
Шаповал Ігор Володимирович | Комуністична партія | 717 | 0,92 |
Левченко Владислав Володимирович | самовисування | 418 | 0,54 |
Шилова Вікторія Віталіївна | Радикальна партія | 329 | 0,42 |
Артемчук Анатолій Володимирович | самовисування | 307 | 0,39 |
інші | 3 048 | 3,99 |
7 липня 2013 року відбулися проміжні вибори в окрузі № 224 (Севастополь), переміг самовисуванець Новинський Вадим Владиславович.
25 травня 2014 року відбулися проміжні вибори в окрузі № 83 (Івано-Франківська область)[132], переміг Шевченко Олександр Леонідович.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.