Папський скудо
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Папський скудо (італ. scudo pontificio) — грошова одиниця Папської області, що мала обіг до 1866. Ділився на 100 байокко, які у свою чергу ділилися на 5 кваттріно. Також існували:
- гросо, рівний 5 байокко,
- карліно, рівний 7½ байокко,
- джуліо і паоло, рівні по 10 байокко,
- тестон, рівний 30 байокко,
- доппія, що дорівнює 3 скудо.
Папський скудо | |
Дата створення / заснування | 10 січня 1835 |
---|---|
![]() | |
Названо на честь | Скудо[d] |
Країна |
![]() |
Емітент | Банк Папської областіd |
Замінений на | Папська ліра і італійська ліра |
Час/дата початку | 10 січня 1835 |
Час/дата закінчення | 1866 |
З матеріалу | золото, срібло і мідь[1] |
Виробник | монетні двори Стародавньго Римуd і монетний двір[2] |
Ділиться на одиниці | байоккоd і Куаттріно |
Ціна | 5,32 італійська ліра |
![]() |
Крім Папської держави загалом, монети карбували й окремі її складові. Номінал скрізь був однаковим, крім Болоньї: Байокко з Болоньї (відомий як Болоньїно) ділився на 6 кваттріно.
У 1798 французькими військами встановлена Римська республіка, що продовжувала карбувати монети байокко і скудо; ряд територій Папської області у період також карбували монети з символікою Римської республіки.
У 1808 Папська область анексована Францією, і офіційною грошовою одиницею території став французький франк. Після відновлення влади пап у 1814 папський скудо також відновлений у правах грошової одиниці, проте тепер карбування монети було повністю зосереджено в руках держави.
Коли в ході революції 1849 на території Папської області знову на деякий час встановлена республіка, монети карбувалися централізовано, а також в Анконі.
У 1866 скудо замінений лірою, що дорівнює італійській лірі; обмінний курс був 5,375 лір за 1 скудо.