Палац Остен-Сакенів

Палац фон-дер Остен-Сакенів — пам'ятка архітектури (офіційно у реєстр не внесена) на межі смт Немішаєве та села Мироцьке, Київська область.

lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = lat_min = CoordScale = скасований = lon_min =
Палац Остен-Сакенів Палац фон-дер Остен-Сакенів
50°34′34″ пн. ш. 30°06′30″ сх. д.
Країна	Україна
Місто	Немішаєве
Розташування	Київська область
Тип	пам’ятка архітектури
Тип будівлі	палац
Стиль	цегляний стиль
Засновник	Карл Сакен
Початок будівництва	1-а половина ХІХ ст.
Будівлі: палац
Статус	пам'ятка
Стан	руїна
Палац Остен-Сакенів Палац Остен-Сакенів (Україна)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія палацу та садиби до 1917 року

Микулицька маєтність, до складу якої входило і Мироцьке, 1805 року була подарована графу Карлу Сакену.

Після його смерті маєток перейшов до Івана фон-дер Остен-Сакена (помер 1853 року), а потім власником маєтку став його син Карл Остен-Сакен.

У першій половині XIX століття власники маєтності зводять одноповерховий з наріжною баштою цегляний палац та розбивають навколо парк.

Остен-Сакени володіють маєтком та палацом до 1873 року, коли маєток купує дружина київського купця Євдокія Осипівна Астахова. Згодом, у 90-х роках ХІХ ст., маєток переходить до Воронцових-Дашкових, а 1904 року маєток разом із палацом придбав селянин Андрій Кулик.

На початок ХХ ст. садиба складалася власне з палацу та 2 дерев'яних будинків у парку. У парку була альтанка. Парк був засаджений фруктовими деревами. До парку належав ставок на річці Орлянка, через який було перекинуто дерев'яний місток. З іншого боку ставка знаходились поміщицькі оранжереї.

Історія після 1917 року

Після більшовицького перевороту в жовтні 1917 року маєток було націоналізовано у складі палацу, парку з садом, будинку контори спиртзаводу (останній збудовано у 1905-06 рр.) та казарм для робітників. На відміну від багатьох дворянських садиб України, палац та парк не було знищено.

Згодом палац було віднесено до території селища Немішаєве, і, коли поруч збудували біохімічний завод, у палаці розташувався клуб заводу. В палаці довго зберігалися меблі початку ХХ ст.

У листопаді 2000 року уночі в палаці сталася пожежа. Було знищено усі меблі, а сам палац дуже постраждав.

Палац не відновлювався, і він поступово руйнується.

На 2012 р. від палацу залишилася фактично лише фасадна стіна і залишки вежі. Парк перебуває у занедбаному стані, колишні казарми робітників використовуються як приватні житлові будинки.

Залишки палацу викупила церковна громада.

З травня 2018 року маєток повернули громаді селища^[1]. Руїни від графського маєтку знаходяться в селищі Немішаєве по вул. Біохімічній.

• 
• 
• 
• 

Примітки

1. Руїни замку Остен-Сакен повернулися у власність громади Немішаєвого!. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.

Джерела і посилання

• Портал «Архітектура»

• Похилевич Л. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, в типографии Киевопечерской Лавры, 1864;
• Лаврентій Похилевич. Краєзнавчі праці. Біла Церква, видавець Олександр Пшонківський, 2007.
• Немішаєве на сайті Замки і храми України

Див. також

• Садиба
• Еклектизм
• Пейзажний парк