Очеретянка ставкова

Очеретя́нка ставко́ва^[1] (Acrocephalus scirpaceus) — птах родини очеретянкових. В Україні — гніздовий, перелітний вид.

Очеретянка ставкова
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Очеретянкові (Acrocephalidae)
Рід:	Очеретянка (Acrocephalus)
Вид:	Очеретянка ставкова (A. scirpaceus)
Біноміальна назва
Acrocephalus scirpaceus (Hermann, 1804)
Ареал виду      Гніздування      Зимування      Осіле проживання

Зовнішній вигляд

Невеликий птах, трохи менший за горобця, 12,5 см завдовжки. Верх тіла у нього темно-бурий, одноколірний, з рудуватим відтінком, низ — білувато-рудий, надхвістя — рудувате, ноги — темні.

Голос

Пісня очеретянки — набір свистів, тріску і наслідувань іншим птахам, причому кожен звук повторюється 2-3 рази, наприклад: «чиррук-чиррук-як-як-як…» або «кар-р-ра…кар-р-ра…кр-ркр-р-кі-кі-кі». Крик — різке «черр».

Поширення

Ставкова очеретянка поширена майже у всій Європі, де живе з квітня по вересень-жовтень. На початку — в середині вересня відлітає на зимівлю до Африки, де селиться південніше Сахари. Щоб витримати близько 6 тисяч кілометрів нічного перельоту, нагромаджує жирові запаси.

Спосіб життя

Acrocephalus arundinaceus

Ставкові очеретянки — обережні птахи, гніздяться в густих і безлюдних місцях. Найчастіше — в хащах очерету і рогозу, рідше — осоки та інших навколоводних рослин, інколи — на вологих чи залитих водою ділянках в культурних ландшафтах із заростями чагарників, дерев і густого різнотрав'я. Чашкоподібне гніздо споруджують на стеблах очерету, рогозу чи осоки, навислих над водою. Роблять його з трави, павутиння, рослинного пуху, квіткових мітелків очерету.

Кладка на початку травня складається з 4-6 зеленуватих або голубуватих (з бурими і сірими плямами) яєць. За два тижні з'являються пташенята, які через 2-3 тижні залишають гніздо.

Основна їжа ставкової очеретянки — комахи, які мешкають біля води.

Охорона

Перебуває під охороною Бернської конвенції.

Примітки

1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

• Гнатина О. С. Гніздові біотопи очеретянки ставкової на заході України // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. — 2008. — Вип.48. — С. 115–122.
• Закала О. Гніздові біотопи очеретянки ставкової (Acrocephalus scirpaceus) на заході України // Матеріали IV Міжнародної наукової конференції ZOOCENOZIS-2007 «Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах», м. Дніпропетровськ, 9-12 жовтня 2007 року. — Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. — С. 426–427.
• Закала О. Лисачук Т. Інтенсивність прольоту та взаємозв'язки очеретянок у заказнику «Чолгинський»// Про очеретянок на сайті Львівської регіональної громадської організації «Західно-Українська орнітологічна станція»: bioweb.franko.lviv.ua (укр.)
• Тороп С. О. Очеретянка ставкова //Про очеретянку на сайті бібліотечно-інформаційного центру «Слово»: bizslovo.org (укр.)