![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f9/Chmelnitskyi_%2528Alex_K%2529.svg/languk-640px-Chmelnitskyi_%2528Alex_K%2529.svg.png&w=640&q=50)
Особовий герб
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Особовий герб (також: персональний, фамільний або родинний герб) — власний символ, що належить певній особі — армігеру (зазвичай, голові родини) та може використовуватися членами його родини і бути успадкований його нащадками. Різновид родових гербів, відомий ще з часів хрестових походів, що набув подальшого вдосконалення з розвитком феодального устрою як символ станової приналежності до привілейованих верств суспільства.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d5/Bohdan_Khmelnytsky_%28Portrait%2C_2half_17th_century%2C_Chronicle_of_Samiilo_Velychko%29_3-coat_of_arms.jpg/640px-Bohdan_Khmelnytsky_%28Portrait%2C_2half_17th_century%2C_Chronicle_of_Samiilo_Velychko%29_3-coat_of_arms.jpg)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f9/Chmelnitskyi_%28Alex_K%29.svg/320px-Chmelnitskyi_%28Alex_K%29.svg.png)
Поширеною хибною думкою, однак, є ототожнення понять «дворянське достоїнство» і «шляхетний стан» з правом на особовий герб. Насправді, інститут недворянських (цивільних, що їх часто ще називають «бюргерськими») гербів успішно існує ще з часів Священної Римської імперії. Наприклад, у Франції при королівському режимі недворянин-аптекар чи суддівський чиновник вважався правопорушником, якщо не мав герба.[1] Тут було чимало випадків, коли не тільки містяни, але й селяни ще з XIII століття мали власні герби. В Угорщині й Нідерландах також були бюргерські чи селянські герби — явище, поширене зараз майже в усіх європейських країнах.
Виходячи з чинного законодавства України та міжнародних норм, що декларують рівність усіх членів суспільства, а також із досвіду застосування особових гербів у багатьох країнах світу, будь-який громадянин має сьогодні право обирати й вживати для своїх потреб власний геральдичний знак. Його використання окремими особами чи вживання таких знаків представниками цілого роду (родових гербів) стає все більш популярним в українському суспільстві.
З метою впорядкування процесу сучасного герботворення в Україні в галузі особової геральдики, ведення його на фаховому рівні та відповідно до ухвали Восьмої конференції Українського геральдичного товариства (1999 р.) ведеться Реєстр особових гербів УГТ. До Реєстру включаються символи фізичних осіб – громадян України, а також інших країн або осіб без громадянства (для двох останніх категорій у разі, якщо вони проживають чи працюють в Україні або при підтвердженні, що вони чи їхні предки є вихідцями з України).