Олександрівський район (Запоріжжя)
адміністративно-територіальна одиниця міста Запоріжжя З Вікіпедії, вільної енциклопедії
адміністративно-територіальна одиниця міста Запоріжжя З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олексáндрівський райо́н (до 19 лютого 2016 року — Жовтневий) — адміністративно-територіальна одиниця міста Запоріжжя. Сучасний Олександрівський район займає площу району 11,2 км².
Олександрівський район | ||||
---|---|---|---|---|
Райони міста: 1. Олександрівський 2. Заводський 3. Комунарський 4. Дніпровський 5. Вознесенівський 6. Хортицький 7. Шевченківський | ||||
Основні дані | ||||
Країна: | Україна | |||
Місто: | Запоріжжя | |||
Утворений: | 2 вересня 1935 року | |||
Колишні назви: | Жовтневий | |||
Населення: | 68,5 тис. осіб | |||
Площа: | 11,2 км² | |||
Густота населення: | 6301,6 осіб/км² | |||
Географічні координати: | 47°49′18″ пн. ш. 35°09′58″ сх. д. | |||
Районна влада | ||||
Адреса адміністрації: |
69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 26, | |||
Вебсторінка: | Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району | |||
Мапа | ||||
| ||||
Олександрівський район у Вікісховищі |
На території сучасного Олександрівського району у 1770 році була заснована Олександрівська фортеця, а згодом — і місто Олександрівськ (15 березня 1921 року — перейменоване в м. Запоріжжя).
Сучасний Олександрівський район було утворено 2 вересня 1935 року[1] під назвою Сталінський — на честь тогочасного радянського вождя, цю назву район зберігав до 1961 року, коли його було перейменовано на Жовтневий.
У 1962 році від Жовтневого району виокремився Шевченківський, а у 1977 році — Комунарський райони. 19 лютого 2016 року Олександрівський район отримав свою сучасну назву[2].
Населення району станом на 1 січня 2016 року становить 68,5 тисяч осіб, однак має тенденцію до зменшення в останні роки:
Рік | 2001[3] | 2009 | 2010[4] | 2011[5] | 2016[6] |
---|---|---|---|---|---|
Чисельність, тис. осіб | 76,3 | 72,043 | 71,270 | 70,933 | 68,5 |
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[7]:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 27 550 | 36,32 % |
Російська | 47 110 | 62,11 % |
Інше | 1 192 | 1,57 % |
Разом | 75 852 | 100,00 % |
Економічний потенціал району налічує понад 3300 підприємств, організацій і установ різних форм власності. Основними галузями господарства Олександрівського району є:
Серед 17 промислових підприємств, розташованих на території району, найстарішими є: ВАТ «Запорізький електровозоремонтний завод (ЗЕРЗ)» (1905 р.), Запорізький суднобудівний-судноремонтний завод (1913 р.), державне комунальне підприємство «Водоканал» (перші згадки у 1893 році).
В районі розташований залізничний вокзал Запоріжжя II, Запорізька дирекція залізничних перевезень Придніпровської залізниці, а також приміська автостанція № 3.
Нині тут зосереджена переважна більшість провідних вишів (Запорізький національний університет, Запорізький національний технічний університет, Класичний приватний університет), професійних навчальних закладів (Запорізький коледж радіоелектроніки, Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту, Запорізький ліцей водного транспорту та інші), значна кількість культурно-мистецьких установ обласного підпорядкування (Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека, Запорізький обласний краєзнавчий музей, Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені В. Г. Магара, Запорізький обласний театр ляльок, Центральний парк культури і відпочинку «Дубовий Гай», Центр науково-технічної інформації), редакції газет «Запорозька Січ», «Запорізька правда», «Індустріальне Запоріжжя», «Верже», «МІГ» та інші.
У районі розташовані культові споруди: Свято-Покровський кафедральний обор, відбудований у 1993—2007 рр. (проспект Соборний, 37), мечеть (вул. Пушкіна, 68), синагога, збудована у 2005—2012 рр. (вул. Шкільна, 27); збереглися також будівлі двох колишніх олександрівських синагог (вул. Тургєнєва, 22 та вул. Троїцька, 27).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.